Постанова № 75381526, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2735/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Гуцала М.І. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 р. по справі № 820/2735/18, суддя Зінченко А.В., м. Харків

за позовом ОСОБА_2

до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.04.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішенням звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2, обчисленої з п'ятикрат ного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.03.2018 року про перерахунок пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оспорюване рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти постанову, якою зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.04.2018 року перерахунок та виплату його пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку його пенсії у відповідності до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Свою незгоду з прийнятим рішенням позивач обґрунтовує тим, що дія ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" поширюється на три категорії осіб: 1) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; 2) осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; 3) осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби. Вказує, що такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 08.05.2018 року по справі №820/1148/18.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач особисто із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший не звертався, а тому Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області надано позивачу відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян». На підставі наведеного, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 21.03.2018 року письмово звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за перерахунком пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 02.04.2018р. №177/П-14 відповідач повідомив заявника про відсутність підстав для перерахунку пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущену протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок дій територіальних органів Пенсійного фонду України при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу призначення пенсії визначений ст. 82 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1; далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 1.5. Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно п. 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3. Порядку №22-1).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 21.03.2018 року письмово звернувся до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, позивач всупереч приписам Порядку № 22-1 особисто не звертався із заявою про перерахунок пенсії, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача та наявності підстав для покладення обов'язку на відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.03.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку, що через неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія А № НОМЕР_2 та вкладкою до нього № НОМЕР_1 (а.с.12).

Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

21 березня 2018 року ОСОБА_2 письмово звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Листом Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №177/П-14 від 02.04.2018 року позивачу було повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач, вважаючи, що у відповідності до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, оскільки є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, звернувся з даним позовом до суду.

01.10.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинній з 01.10.2017 року) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 851 внесено зміни до Порядку 1210, а саме, доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За твердженням позивача, за змістом частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено право на перерахунок пенсії для трьох окремих категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, незалежно від того, чи проходили такі особи дійсну строкову військову службу на той час.

Разом з тим, на думку відповідача, право на перерахунок пенсії у цьому випадку мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Надаючи оцінку зазначеним доводам учасників справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Таким чином, Закон № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Позивач відноситься до першої категорії осіб - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії А № НОМЕР_2 та вкладкою № НОМЕР_1 (а.с.12).

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду другої групи - у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Водночас, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 р., визначено лише одну категорію осіб, які мають право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 р., передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ встановлено, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

З матеріалів справи встановлено, що згідно військового квитка НУ № 6353595, виданого 11.05.1975 року ОСОБА_2 у період з 23.04.1989 року по 27.06.1989 року приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, позивач у період з 23.04.1989 року по 27.06.1989 року брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Між тим, позивачем не надано суду доказів проходження строкової військової служби у вищевказаний період, навпаки, позивач вважає, що має право на вказаний перерахунок навіть якщо він не проходив строкову військову службу у період участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачу призначена пенсія на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 54 вказаного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

Пунктом 1 вказаного Порядку (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).

15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до положень ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.

Враховуючи викладене, дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії є правомірними.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 08.05.2018 року по справі № 820/1148/18, оскільки у вказаній ухвалі не встановлено право на перерахунок пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження строкової військової служби.

При цьому колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V, тобто до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ, передбачалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Внесенням змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, законодавець розширив перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Отже, позивач не мав права на призначення/перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону № 796-ХІІ як до внесення змін до цієї норми, так і після цього.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, переглянувши оскаржуване рішення, колегія суддів вважає, що через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 по справі № 820/2735/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 18.07.2018 р.