Постанова № 75380529, 17.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4636/18 Справа № 2-3195/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 50

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія”

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року

по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” про заміну сторони у виконавчому провадженні за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Вимоги за вказаною заявою мотивовані тим, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року задоволений позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та звернено стягнення на заставний автомобіль в рахунок погашення заборгованості у розмірі 86400,98 грн.

За договором факторингу № 46 від 17 листопада 2016 року, укладеному між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська факторингова компанія», право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 11 червня 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_3С.) перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

Враховуючи, що відбулася заміна кредитора у зобов’язанні, заявник просив суд замінити сторону виконавчого провадження шляхом заміни сторони стягувача, а саме первісного стягувача - ПАТ “УкрСиббанк” на його правонаступника ТОВ "Українська факторингова компанія".

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження — відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою замінити стягувача в зобов'язанні, посилаючись на її незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції позбавив його права як нового кредитора та стягувача на примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили та в зв'язку із цим отримання у виконавчому провадженні належних йому стягнутих сум заборгованості.

Також, апелянт зазначає, що судом залишено без уваги той факт, що заміна кредитора може відбуватись на будь-якій стадії виконавчого провадження, та не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами та посадовими особами.

Колегія суддів, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність доказів наявності виконавчого провадження за рішенням суду від 20.12.2011 року станом на 2016 рік позбавляє його можливості встановити необхідність заміни сторони виконавчого провадження.

З вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального законів.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року задоволений позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та звернено стягнення на заставний автомобіль в рахунок погашення заборгованості у розмірі 86400,98 гривень.

Постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Дніпропетровської області від 17 січня 2014 року відкрите виконавче провадження № 41667303 про звернення стягнення на заставний автомобіль, де стягувачем є ПАТ «УкрСиббанк», боржником - ОСОБА_2

На підставі договору факторингу № 46 від 17 листопада 2016 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська факторингова компанія» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 11 червня 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

Враховуючи, що відбулася заміна кредитора у зобов’язанні, заявник просив суд замінити сторону виконавчого провадження шляхом заміни сторони стягувача, а саме первісного стягувача - ПАТ “УкрСиббанк” на його правонаступника ТОВ “Українська факторингова компанія”.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України, (чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали), та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої ;статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 378 ЦПК України, у редакції чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали, за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Також зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс 13.

Частиною 5 статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” (в ред. станом на 07.02.2018 року) визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 378 ЦПК України (чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали), має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали).

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов’язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України (чинних на час постановлення оскаржуваної ухвали), визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на те, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження і неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія”, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів, підтверджуючих наявність виконавчого провадження станом на 2016 рік, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки після набрання рішенням суду законної сили змінився стягувач, а тому не замінивши такого стягувача, рішення залишиться невиконаним.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України (чинної на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд у десятиденний строк розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

Доказів того, що судом першої інстанції були виконані вимоги щодо належного повідомлення учасників процесу про слухання справи матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 376 ЦПК України, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу і скасовує оскаржувану ухвалу з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки судом першої інстанції під час розгляду вказаної заяви було порушено норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” – задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження – скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” про заміну сторони виконавчого провадження — задовольнити.

Замінити стягувача — Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” його правонаступником — Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська факторингова компанія” за виконавчим листом № 2-3195/11, виданим Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 20 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П. Красвітна

ОСОБА_4