Рішення № 75378568, 17.07.2018, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/616/18

Провадження № 2/181/204/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Літвінової Л.Ф.

за участю:

секретаря судового засідання - Яківець А.О.,

представника позивача - Трояновської В.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - Коби Ю.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу

за позовом виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4

до

відповідача ОСОБА_2

третя особа: служба у справах дітей Межівської районної державної адміністрації

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

негайно після закінчення підготовчого судового засідання, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

18 червня 2018 року виконавчий комітет Межівської селищної ради Дніпропетровської області (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є матір'ю малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виховує сина одна. Інформація про батька дитини внесена до актового запису про народження дитини відповідно до ч.1 ст. 135 СК України зі слів матері. ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, часто знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, веде аморальний спосіб життя, не турбується належним чином про стан здоров'я малолітнього сина. У зв'язку із чим позивач просив позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітнього сина та стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь особи, на утриманні якої буде перебувати дитина.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнала.

Представник третьої особи наполягав на задоволенні позову.

Згідно з ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

На території Демуринського старостинського округу Межівської селищної територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1, проживає сім'я ОСОБА_2, на вихованні якої знаходиться малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дійсно матір'ю малолітнього ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2, видане Межівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 грудня 2017 року) і виховує сина одна. Інформація про батька дитини ОСОБА_4 внесена до актового запису про народження дитини відповідно до ч.1 ст. 135 СК України зі слів матері (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00020334152 від 12 червня 2018 року) (а.с.12, 24-25).

Згідно з довідкою-характеристикою від 08 червня 2018 року № 369 за підписом в.о.

старости Демуринського старостинського округу Межівської селищної ради Горячко Н.С.,

гр. ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується з негативного боку: часто знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, веде аморальний спосіб життя, не турбується належним чином про стан здоров'я малолітнього сина (а.с.17).

За свідченням депутата Межівської селищної ради ОСОБА_7, гр. ОСОБА_2 вела аморальний спосіб життя, вдома з'являлася лише пізно ввечері, підсобного господарства не вела, присадибну ділянку не обробляла, фактично проживала на соціальні

виплати при народженні дитини (а.с.32).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 08 червня 2018 року, складеного в.о. старости Демуринського старостинського округу Межівської селищної ради та депутатом Межівської селищної ради ОСОБА_7, гр. ОСОБА_2 створила належні

умови для проживання малолітньої дитини, але зловживаючи спиртними напоями, мати часто годує малолітнього сина ОСОБА_4 грудним молоком, що свідчить про повну її байдужість до здоров'я власної дитини (а.с.16).

В.о. старости Демуринського старостинського округу Межівської селищної ради Горячко Н.С. 08 червня 2018 року у телефонному режимі повідомила службу у справах дітей виконавчого комітету Межівської селищної ради, що гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває в стані алкогольного сп'яніння біля адміністративної будівлі Демуринського старостинського округу без малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та не може пояснити, де перебуває її син.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 08 червня 2018 року, складеним комісією у складі: начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Межівської

селищної ради Назарчук Л.О., т.в.о. директора центру соціальних служб сім'ї дітей та молоді Пономарьовою Ю.М., заступником начальника СП Межівського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Канівцем П.Г., головним спеціалістом служби у справах дітей Межівської районної державної адміністрації Кобою Ю.М., медичною сестрою АЗПСМ ОСОБА_11, в.о. старости Демуринського старостинського округу Межівської селищної ради Горячко Н.С., встановлено, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не могла належним чином доглядати за малолітнім сином ОСОБА_4, якого було виявлено на подвір'ї сторонніх людей. На підставі викладених вище обставин комісія вирішила клопотати перед виконавчим комітетом Межівської селищної ради про відібрання із сім'ї малолітньої дитини ОСОБА_4, так як подальше перебування його в родині не відповідає інтересам дитини, загрожує її здоров'ю та життю (а.с.33).

Рішенням виконавчого комітету Межівської селищної ради від 08 червня 2018 року № 99 прийняте рішення про негайне відібрання дитини ОСОБА_4 у матері ОСОБА_2 та влаштування малолітньої дитини до дитячого відділення КЗ «Межівська ЦРЛ» ДОР» для проходження ним курсу медичного обстеження (а.с.13).

Одночасно з цим матір ОСОБА_2 було оглянуто на предмет виявлення ознак алкогольного сп'яніння у КЗ «Межівська ЦРЛ»ДОР». Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складеного КЗ «Межівська ЦРЛ»ДОР» о 13 год. 20 хв. 08 червня 2018 року ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, ал. - 2,2 проміле (а.с.14).

З листа КЗ «Межівська ЦРЛ» ДОР» від 11 червня 2018 року № 792 стало відомо, що доставленого 08 червня 2018 року малолітнього ОСОБА_4 обстежено та встановлено Дз: гострий ларингіт, гострий бронхіт, стрептодермія. Окрім того, дитина на момент обстеження була збуджена, брудна, недоглянута, на сідницях пустули до 0,3 см в діаметрі, навколо пустул гіперемія шкіри, попрілості. Температура тіла дитини становила 35,6 С (а.с.23).

За інформацією Межівського районного центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді від 12 червня 2018 року № 108 сім'я ОСОБА_2 перебуває в районному банку даних сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах з 2016 року та під соціальним супроводом центру з червня 2018 року. Після відібрання дитини з матір'ю проведена бесіда щодо можливості повернення дитини в родину (а.с.21).

З інформації служби у справах дітей Межівської районної державної адміністрації від 12 червня 2018 року № 151 встановлено, що малолітній ОСОБА_4 не перебуває на

обліку у службі у справах дітей райдержадміністрації, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, нарікань від органів закладу охорони здоров'я та в.о. старости Демуринського старостинського округу Межівської селищної ради до служби не надходило (а.с.22).

Після відібрання у ОСОБА_2 у 2016 році трьох малолітніх дітей, матері надавалася змога повернути їх в родину, проте вона не цікавилася долею дітей, не утримувала їх, тому рішенням Межівського районного суду від 12 вересня 2017 року (справа № 181/738/17, провадження № 2/181/244/17) ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав у відношенні трьох її дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9-11).

З ОСОБА_2 проводилася індивідуально-профілактична робота щодо відповідального батьківства, яка позитивного результату не дала.

За інформацією т.в.о. начальника Межівського відділення поліції Синельниківського відділу поліції в Дніпропетровській області від 13 червня 2018 року вих. № 52.2/10-5962 ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 178 КУпАП та ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.26).

Згідно довідок виплатного центру Межівського УСЗН від 08 червня 2018 року № 1367, № 1367/1, № 1367/2 ОСОБА_2 проживає за рахунок державних соціальних виплат: допомоги на 1 дитину одиноким матерям у розмірі 1405,27 гривень, одноразової допомоги при народженні дитини 860,00 гривень щомісячно, а також допомоги малозабезпеченим сім'ям 1668,90 гривень щомісячно (а.с.18, 19, 20).

ІІІ. Оцінка суду.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

З іншої сторони обов'язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому „якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на особисте життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Зокрема, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).

Тому, для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

Так само, суд знаходить, що втручання у право відповідача спрямоване на захист „прав і свобод" малолітньої дитини ОСОБА_4.

Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідача вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.

Судом за обставинами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не турбується належним чином про стан малолітнього сина, що свідчить про ухилення нею від виконання своїх батьківських обов'язків і виходячи із положень статей 164-167 СК є підставою для позбавлення батьківських прав.

Проте, в цій ситуації суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам дитини і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідача щодо зміни свого відношення до виховання дитини без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 рішення у справі „Мамчур проти України").

Повертаючись до обставин даної справи та оцінюючи проблему забезпечення якнайкращих інтересів малолітнього ОСОБА_4 суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з матір'ю надає тяжкий вплив на дитину, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов'язків і відновити або зміцнити здатність сім'ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не може служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.

В ситуації, що розглядається розлучення відповідача в першу чергу відбулось, оскільки на підставі рішенням виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області № 99 від 08 червня 2018 року малолітню дитину відібрано у ОСОБА_2 та влаштовано до дитячого відділення КЗ «Межівська ЦРЛ» ДОР» для проходження курсу медичного обстеження. Крім того, рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав у відношенні її дітей: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6. Навіть у період до проведення підготовчого судового засідання відповідач жодним чином не продемонструвала суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дитиною і в такій ситуації на думку суду без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні нею своїх батьківських обов'язків і відновленні або зміцненні здатності сім'ї.

Позбавлення батьківських прав змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про малолітню дитину, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав дитини.

Як підсумок, аналізу елементів, які впливають на визначення „якнайкращих інтересів дитини" суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам малолітнього ОСОБА_4 і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію прав дитини.

Суд повторює, що важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не виключає можливість побачення матері зі своєю дитиною.

Окремо суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому СК України (стаття 169).

В даних правовідносинах судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідача в його особисте і сімейне життя та при визначенні „якнайкращих інтересів дитини".

Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається, було призначено підготовче судове засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органів опіки та піклування, які мали можливість перевірити умови проживання дитини, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачу, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дитини.

Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання малолітньої дитини відповідачем, свідомого нехтування нею своїми обов'язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку судом на перше місце ставляться „якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи.

Крім того, судом враховується, що відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону, і також не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

В частині позовних вимог про стягнення аліментів на дитину, суд встановив наступне.

Нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).

Частиною 1 ст.189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати, тощо) не повинні порушувати її права. При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого ст.182 СК України. Договір має бути укладено письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст. 166 СК України, у зв'язку із позбавленням відповідачів батьківських прав, суд стягує із них аліменти на утримання дитини, оскільки, згідно ст.ст. 180,182 СК України, останні зобов'язані утримувати свою дитину, незалежно від її місця проживання, а тому суд погоджується із запропонованим позивачем розміром аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд покладає судові витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 200, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 43, 141, 150, 164, 166, 180, 182, 189, 244 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області (юридична адреса: 52900, Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. ім. Грушевського, буд.9, код ЄДРПОУ 41741690) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа: служба у справах дітей Межівської районної державної адміністрації (юридична адреса: 52900, Дніпропетровська область, Межівський район, смт. Межова, вул. ім. Грушевського, буд.5) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, уродженки с. Шевченко м. Красноармійська Донецької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючої, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 18 червня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь особи, на утриманні якої буде перебувати дитина.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Межівський районний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 17.07.2018 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова