Постанова № 75374564, 17.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/5659/17 Головуючий у 1-й інст. Гумен Н. В.

Категорія 43 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/5659/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Теплий стан» про усунення перешкод у користуванні приватним житлом, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Гумен Н.В. у м. Житомирі

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначав, що йому та його колишній дружині - ОСОБА_2 належить по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, вказана квартира розташовано по сусідству з квартирою НОМЕР_1 за тією ж адресою, співвласниками якої є його колишня дружина, її батьки та сестра, які є відповідачами по справі. Відповідачі по справі без належного дозволу побудували із частини коридора спільного користування тамбур, який закривається на ключ. Позивач зазначав, що після розірвання шлюбу намагався зайти до квартири НОМЕР_2, однак відповідачі, чинили перешкоди та викликали наряди поліції звинувачуючи останнього у порушені громадського порядку та принижуючи його честь та гідність. Оскільки з 2005 року він перебуває на службі в правоохоронних органах та з метою уникнення вказаних конфліктів деякий час намагався не заходити у власне житло, у якому залишились його особисті речі, а також спільне майно подружжя побутового призначення. Протягом 2014-2015 років він чотири рази перебував на службі в зоні бойових дій АТО та у 2016 році він звернувся з позовом до суду про поділ вказаного майна подружжя, оскільки його колишня дружина без його відома вивезла зі спірної квартири меблі, проте рішенням від 25.01.2017 у задоволенні позову було відмовлено. Після чого, він знов намагався зайти до власної квартири, але не зміг. А тому, звернувся до ОСББ «Теплий стан», Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради щодо правомірності та дозвільних документів на проведення перепланування коридора спільного користування у тамбур перед квартирами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, на що йому було повідомлено про відсутність такого погодження, ОСББ «Теплий стан» висунуло вимогу відповідачам в місячний строк провести демонтаж відповідної перегородки, однак до теперішнього часу такий демонтаж відповідачами не проведено, відповідач - ОСОБА_2 і в подальшому перешкоджає йому проживати у спірній квартирі. Відтак, просив усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні ? частини квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 шляхом вселення його у вказану квартиру, демонтажу перегородки (тамбура) за рахунок відповідачів.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженні 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, шляхом його вселення у вказану квартиру та шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок перегородки (тамбура), що розташований між сходовим майданчиком та квартирою НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2. В частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, суд першої інстанції не взяв до уваги, що предметом позову не є право власності на житловий будинок, а також застосовані судом норми матеріального права - ст. 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників у багатоквартирного будинку» та ст.1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не стосуються предмету позову. Судом першої інстанції було безпідставно застосовано суперечливі терміни перепланування та одночасної реконструкції квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та посилання на недостовірну інформацію, щодо неотримання дозволу ОСББ «Теплий Стан» на встановлення додаткових дверей, що спростовується договором затвердженим керівником ОСББ «Теплий Стан». Не було взято судом до уваги заяву відповідачів про застосування строків позовної давності, а також висновки експертизи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2014, яке набрало законної сили, спірну квартиру НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, визнано спільною власністю подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири.

Позивач з лютого 2008 року по 07.06.2013 проживав у спірній квартирі, з березня 2008 року по теперішній час в ній зареєстрований, та на сьогоднішній день у ній проживає та зареєстрована його колишня дружина - відповідачка по справі ОСОБА_2

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи було встановлено факт створення позивачу перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а саме ? частини квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, при цьому попередження щодо недопустимості порушення законодавства в частині порушення законних прав та інтересів інших співвласників та вимогу у місячний строк демонтувати перегородку (тамбур) та забезпечити можливість вільного користування ОСОБА_1 власним майном , відповідачами було проігноровано, а також те, що дозвільної документації на вказану перегородку відповідачем не надано, суд прийшов до висновку, про необхідність усунути перешкоди ОСОБА_1 у користування та розпорядженні ? частини спірної квартири.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд Житомирської області вважає, що зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що замки на вхідних дверях квартири та дверях перегородки позивачу не надавалися, в сторін склалися неприязні стосунки, на ґрунті яких відбуваються сварки, суперечки, проводяться виклики поліції при контактуванні сторін по справі, що в сукупності свідчить про здійснення перешкод ОСОБА_1 у користуванні своїм майном.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За нормою статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 358 ЦК України передбачено підстави та умови здійснення права спільної часткової власності співвласниками та презюмується, що таке здійснення відбувається за їхньою згодою. Відповідно до частини третьої цієї статті кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз'яснено, що відповідно до заявлених вимог суд має запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати: висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі або встановлення порядку користування ним відповідно до належних співвласникам часток, а у необхідних випадках - органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції про допустимість пов'язаних з цим переобладнань.

У відповідності до абз. 2 п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, він не може бути позбавлений права користування та розпорядження своїм житлом на власний розсуд, зокрема, права використовувати його для власного проживання, оскільки власник майна не може бути позбавлений права володіти та користуватися своїм майном зважаючи на неможливість поділу спірної квартири на ідеальні частини, а також у зв'язку з неможливістю встановити порядок користування між співвласниками квартири встановивши їм окремі житлові приміщення.

Зі змісту листа ОСББ «Теплий стан» № 4 від 14.02.2017 видно, що керівництвом ОСББ «Теплий стан» погодження та дозволи на встановлення будь-яких перегородок, тамбурів, дверей, тощо, біля квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 надавались. 03.03.2017 ОСББ «Теплий стан» листом № 10 було направлено власникам квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, попередження щодо недопустимості порушення законодавства в частині порушення законних прав та інтересів інших співвласників та вимогу в місячний строк демонтувати перегородку (тамбур) на сходовому майданчику біля квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та забезпечити можливість вільного користування ОСОБА_1 власним майном, а також листом № 21 від 02.06.2017 ОСББ «Теплий стан» повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 02.06.2017 вказана вимога не виконана та відповідь від власників вказаних квартир не надходила. Листом №838/13 від 16.02.2017 Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради повідомлено, що в архіві департаменту документація стосовно надання дозволу на проведення реконструкції квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 відсутня. Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області листом від 03.05.2017 повідомлено, про відсутність звернень та погоджувальної проектної документації на перепланування тамбуру перед квартирами 15 та НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1. Управління архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області листом від 04.05.2017 повідомлено, що з травня 2011 року по даний час замовники щодо документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, за адресою: АДРЕСА_1 не зверталися.

Під час розгляду справи було встановлено, що між сходовим майданчиком та квартирами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 є тимчасова перегородка з дерев'яної конструкції та дверима, при цьому ключі від дверей перегородки та вхідних дверей мають відповідачі по справі, позивач ключів не має. Листом №12 від 16.04.2018 ОСББ «Теплий стан» повідомлено ОСОБА_1, зокрема, про те, що надання дозволів на встановлення перегородок, тамбурів, дверей в тамбурах, тощо не належить до компетенції голови правління тому, що згідно з ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції, яких відноситься питання про використання спільного майна та прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд (згідно ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до спільного майна належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або не житлового приміщення).

З врахуванням наведених вимог закону та обставин справи, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржуване рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. За таких обставин судове рішення залишається без змін.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 19 липня 2018 року.

Головуючий

Судді