Постанова № 75374356, 17.07.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Справа № 902/182/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18 (суддя Банасько О.О.)

за позовом ОСОБА_2 (м.Чернівці)

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" (Барський район, Вінницька область); 2) ОСОБА_3 (м. Київ); 3) ОСОБА_4 (м. Київ)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, рішення загальних зборів товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився;

відповідача-3 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформленого протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Також позивачем до суду першої інстанції подана заява про забезпечення позову (вх. №02.1-50/49/18 від 21.05.2018р.) шляхом накладення арешту на частки (корпоративні права), що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким вимоги заяви задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що 20.04.2018р. учасник товариства ОСОБА_3 підписав повідомлення про проведення 22.05.2018р. загальних зборів товариства з наступним порядком денним: прийняти рішення про передачу 51% частки товариства ОСОБА_5; прийняти рішення про зміну директора товариства; прийняти рішення про продаж обладнання; прийняти рішення про зміни в статут; розглянути заяву про вихід ОСОБА_2 із складу учасників товариства. Як вказує скаржник ним надіслано письмові пояснення щодо питань, які зазначені в даному порядку денному, в яких він зазначив про незаконність таких зборів та відкликання заяви про вихід з складу товариства. Скаржник звертає увагу суду, що подальший продаж несформованого статутного капіталу товариства ускладнить виконання рішення по даній справі, а виключення з учасників товариства порушить його права, тому з метою захисту його прав доцільним є застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки (корпоративні права), що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в товаристві.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 31.05.2018р. визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л.

Листом Рівненського апеляційного господарського суду №01-23/902/182/18/2028/18 від 04.06.2018р., на виконання приписів п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, витребувані з Господарського суду Вінницької області належним чином оформлені матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18.

20.06.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2018р. визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 17.07.2018р. об 10:30 год.; зобов'язано скаржника надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018р. № 01-03/475 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі Філіпової Т.Л. у період з 05.07.2018р. по 03.08.2018р. включно та судді-члена колегії Василишина А.Р. у період з 09.07.2018р. по 31.07.2018р. включно, відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів-членів колегії у справі №902/182/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018р. внесено зміни до колегії суддів у складі та визначено колегію суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

На виконання вимог ухвали суду від 21.06.2018р., представник ОСОБА_2 надіслав до суду клопотання (вх. №20449/18 від 02.07.2018р.), до якого долучено поштові квитанції про надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками. Також повідомлено суд, що учасниками ТОВ "Барський комбікормовий завод" було включено до складу товариства ОСОБА_8, змінено розмір статутного капіталу товариства чим зменшено вдвічі частку позивача. Представник позивача підтримує доводи апеляційної скарги, просить розглядати її без його участі.

Відповідачі не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 17.07.2018р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, предметом спору у даній справі є нематеріально-правова вимога позивача до відповідачів про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформленого протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р.;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів ТОВ "Барський комбікормовий завод", здійснений 23.02.2016р. за номером 11471050016000586.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на частки (корпоративні права), що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод".

Обґрунтовуючи вимоги заяви позивач посилається на те, що подальший продаж несформованого статутного капіталу товариства ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог, а виключення його з учасників товариства порушить його права.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу зазначив, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтувань щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову, тобто мотивів відносно адекватності обраного заходу забезпечення позову предмету заявлених ним позовних вимог. Заявником не наведено доказів та обґрунтувань, підтверджуючих необхідність вжиття саме таких заходів до забезпечення позову та наявність зв'язку між заявленим предметом позову та заходом до забезпечення позову, а визначений позивачем захід забезпечення позову, із урахуванням змісту спірних правовідносин, не відповідає критеріям адекватності предмету заявлених вимог позивача, тому дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред'явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того, інститут забезпечення позову, сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановлений ст. 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).

За змістом статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. роз'яснено про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.п. 6.5., 6.6., 6.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. №4 заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Так, як встановлено судом, предметом спору у даній справі є нематеріально-правові вимоги про визнання недійсним договору, рішення загальних зборів товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Таким чином, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору у даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом надання судом правової оцінки договору та рішенню із застосуванням відповідних наслідків у разі встановлення судом їх незаконності, а не шляхом передачі майна або вчинення певних дій.

Враховуючи викладене, позивачем не обґрунтовано, яким чином заходи забезпечення позову (шляхом накладення арешту на частки (корпоративні права)) пов'язані з предметом саме заявлених позовних вимог та не доведено, яким чином невжиття даних заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у справі з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформленого протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р. та скасування відповідних реєстраційних дій, або ж чи спроможні дані заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, виходячи із предмету позову, а також фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки (корпоративні права), що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" на підставі ст.137 ГПК України, оскільки не вбачається правового зв'язку між таким заходом до забезпечення позову і предметом позову у даній справі.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому відсутні підстави для її скасування за наведених у апеляційній скарзі мотивів.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 22.05.2018р. у справі №902/182/18 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 18.07.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.