Ухвала суду № 75372439, 11.07.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"11" липня 2018 р. Справа № 911/1103/18

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “Укргазбанк”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “Українська національна розрахункова картка”, Київська область, Сквирський район, с. Безпечна

про визнання недійсною додаткової угоди

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 “Укргазбанк” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача – Приватного акціонерного товариства “Українська національна розрахункова картка” про розірвання визнання недійсною додаткової угоди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 06.06.2018 р., в межах розгляду заяви про забезпечення позову зобов’язано позивача у строк до 06.06.2018 р. подати до суду письмові пояснення: яким чином виконання рішення суду у справі № 910/6002/17 за відповідним виконавчим документом може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за результатами розгляду даного спору, призначено підготовче засідання на 27.06.2018 р.

05.06.2018 р. представником позивача через канцелярію суду подано пояснення до заяви про забезпечення позову АБ “Укргазбанк” у справі № 911/1103/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2018 р. у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “Укргазбанк” про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку відмовлено.

22.06.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Українська національна розрахункова картка” подано відзив.

25.06.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ АБ “Укргазбанк” подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

26.06.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ АБ “Укргазбанк” подано заяву про забезпечення позову.

Крім того, 26.06.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Українська національна розрахункова картка” подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2018 р. розгляд заяви ПАТ АБ “Укргазбанк” про забезпечення позову призначено, розгляд позовної заяви у підготовчому засіданні відкладено на 11.07.2018 р., зобов’язано ПАТ АБ “Укргазбанк” подати до суду письмові пояснення стосовно того, як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

11.07.2018 р. через канцелярію суду позивачем подано пояснення до заяви про забезпечення позову АБ «Укргазбанк» у справі № 911/1103/18.

Крім того, 11.07.2018 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про долучення доказів у справі № 911/1103/18, а також відповідь на відзив.

11.07.2018 р. відповідачем подано заперечення на клопотання про долучення доказів у справі № 911/1103/18.

В судовому засіданні, розглянувши заяву ПАТ АБ “Укргазбанк” від 25.06.2018 р. № 117/10042/2018 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17, заслухавши присутніх представників сторін, суд зазначає таке:

Відповідно до частини другої ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п. 5 частини першої ст. 137 ГПК України).

Частинами першою та четвертою статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно зі частиною шостою вказаної статті ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року).

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення з позивача на користь відповідача на підставі виконавчого документа, а саме: наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17 коштів в сумі 1313238,55 грн. та витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що останнім заявлено позов про визнання недійсною додаткової угоди від 09.09.2016 р. до договору про надання процесингових послуг від 01.10.2001 р. № 777, укладеної між ПАТ «АК «Укргазбанк» та ПрАТ «Українська національна розрахункова картка». Необхідність забезпечення позову полягає в тому, що за даною додатковою угодою може бути проведено стягнення, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 13.07.2017 р. у справі № 910/6002/17 позов АТ «Укркарт» було задоволено та стягнуто борг за додатковою угодою від 09.09.2016 р. у сумі 1313238,55 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 19698,58 грн. Цей борг може бути негайно стягнутий з банку. На підтвердження наміру стягнення боргу позивачем надано листи АТ «Укркарт» від 05.05.2018 р. № 488/501, від 17.05.2018 р. № 510/501, від 25.05.2018 р. № 548/501, якими АТ «Укркарт» повідомляє банк про необхідність добровільної сплати боргу та подальше примусове стягнення в разі його несплати. Отже, на думку позивача, існує реальна загроза стягнення з банку 1313238,55 грн. боргу за додатковою угодою, яка оскаржується банком, тому забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення дозволить запобігти стягненню вказаних коштів.

Окрім наведеного, позивач посилаючись на приписи ст. 216 ЦК України, якими встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Крім тих, що пов’язані з його недійсністю, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення. Отже, виходячи з викладеного, на думку позивача, у разі задоволення позову банку у справі № 911/1103/18 та визнання недійсною додаткової угоди від 09.09.2016 р. вона буде недійсною з моменту її укладення і АБ «Укргазбанк» буде відсутній обов’язок проведення оплати у сумі 1313238,55 грн. за цією додатковою угодою. Таким чином, саме зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду є належним заходом забезпечення позову в даній справі.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.07.2017 р. у справі № 910/6002/17 позов АТ «Укркарт» задоволено та стягнуто борг за додатковою угодою від 09.09.2016 р. у сумі 1313238,55 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 19698,58 грн. Під час розгляду вказаної справи господарський суд м. Києва встановив, що додаткова угода від 09.09.2016 р. є укладеною і у сторін виникли зобов’язання щодо її виконання, а тому виходячи з того, що АБ «УКРГАЗБАНК» не розрахувався з АТ «Укркарт» за послуги надані у жовтні-грудні 2016 року у повному обсязі, згідно з тарифами, які були встановлені на цей період у додатковій угоді від 09.09.2016 р.

Предметом позову АБ «УКРГАЗБАНК» у справі № 911/1103/18 є визнання недійсною вказаної додаткової угоди від 09.09.2016 р. з підстав її укладення під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах (ст. 233 Цивільного кодексу України).

Так, частина друга ст. 233 ЦК України встановлює, що при визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки встановлені ст. 216 ЦК України. Відповідно до частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 Цивільного кодексу України).

Так, позивач в обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17 зазначає, що у разі задоволення позову банку у справі № 911/1103/18 та визнання недійсною додаткової угоди від 09.09.2016 р., вона буде недійсною з моменту її укладення, а відтак, на думку позивача, в АБ «Укргазбанк» буде відсутній обов’язок проведення оплати в сумі 1313238,55 грн. за цією додатковою угодою. Отже, на думку позивача, здійснення стягнення на підставі наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17 може унеможливити ефективний захист та поновлення оспорюваних інтересів позивача за додатковою угодою, оскарженою у справі № 911/1103/18.

Суд, проаналізувавши вищевказані пояснення позивача та обставини даної справи, дійшов висновку, що заявником не доведено обставин, на які він посилається у відповідній заяві, а саме: яким чином виконання судового рішення (№ 910/6002/17), що набрало законної сили та підлягає виконанню, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі (№ 911/1103/18), чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже: 1) предметом спору в даній справі є визнання недійсною угоди без вимоги застосування реституції або стягнення іншим способом грошових коштів з відповідача; 2) в разі задоволення позову у справі № 911/1103/18, ГПК України встановлено низку способів ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, у таких випадках, зокрема ст.ст. 320-325, 333 тощо.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем належними доказами не доведено наявності правових підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17, у зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача від 25.06.2018 р. № 117/10042/2018 про забезпечення позову.

Згідно з положеннями п. 3 частини другої ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд справи по суті як стадія позовного провадження за приписами ГПК України передбачає розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому засіданні матеріалів і обмежує учасників справи подавати докази, а також заявляти клопотання чи заяви після переходу до розгляду справи по суті (ст. 207 ГПК), суд, проаналізувавши матеріали справи та подані сторонами документи, з метою створення належних умов для надання сторонами доказів, враховуючи наявність права у відповідача на подання заперечень на відповідь на відзив, дійшов висновку про необхідність надання останньому часу задля забезпечення реалізації його процесуальних прав, відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні на 08.08.2018 р.

Окрім наведеного, враховуючи вищенаведені обставини, враховуючи приписи частини третьої статті 177 ГПК України, суд продовжує строк підготовчого провадження.

Керуючись ст. ст. 140, 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “Укргазбанк” від 25.06.2018 р. № 117/10042/2018 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду м. Києва від 09.11.2017 р. у справі № 910/6002/17 відмовити.

2. Продовжити строк підготовчого провадження.

3. Розгляд позовної заяви у підготовчому засіданні відкласти на "08" серпня 2018 року о 11 год. 30 хв. (засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал № 1).

4. Встановити строк для подання учасниками справи заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 08.08.2018 р. – до 01.08.2018 р.

5. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду у відповідності до вимог ст. 80 ГПК України, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а заяви, клопотання та заперечення – в письмовій формі у відповідності до вимог ст.ст. 169, 170 ГПК України, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування в заявах по суті відповідно до статті 161 ГПК України.

6. Повноваження представників учасників судового процесу мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом або засновниками - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

7. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 19.07.2018 р.

Суддя А.В. Лопатін