Ухвала суду № 75370856, 12.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2808/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Зубець Ю.Г.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Онуфрієнко І.В.,

з участю:

прокурора Ільїна М.Г.,

захисника Телешецького О.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Телешецького О.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва Кашки В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 500000 гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утиранні 2-х малолітніх дітей, працював до 08 травня 2018 року на посаді головного інженера ДП «Центр ДЗК», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та про існування ризиків можливості ОСОБА_2 переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, але ці ризики, як вказав слідчий суддя, носять не значний ступінь їх реалізації. Крім того, слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи прокурора, що застосування відносно ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ТелешецькийО.І. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, щослідчий суддя не з'ясовував подану стороною захисту скаргу в порядку ст. 206 КПК України, чим грубо порушив право ОСОБА_2, передбачене п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України. Крім того, захисник стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Також апелянт звертає увагу, що зі складених процесуальних документів чітко зрозуміло, що ОСОБА_2 спілкувався з ОСОБА_4 та іншими свідками і підозрюваними у даному кримінальному провадженні лише як колишній працівник ДАК «Хліб Україна», причому, за дорученням його керівника і виключно про збільшення суми орендної плати за користування ТОВ «Агрозахідтрейд» майном, переданим йому в оренду ДАК «Хліб Україна» згідно договору № 12359 від 01 серпня 2017 року та виключно в інтересах державного підприємства, жодних розмов про отримання грошових коштів в якості матеріальної вигоди для себе чи третьої особи за не розірвання вказаного договору оренду ним не велося. При цьому захисник наголошує, що у ОСОБА_2, як головного інженера ДП «Центр державного земельного кадастру», відсутні службові повноваження щодо прийняття рішень про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу, розташованого по провулку Миколаївському, 9, в місті Чернівці, укладеного між ДАК «Хліб Україна» і ТОВ «Агрозахідтрейд», а так само вжиття заходів щодо вчинення таких дій іншими посадовими особами, у тому числі ДАК «Хліб Україна».

Крім того, автор апеляції запевняє, що вказані грошові кошти в сумі 200000 гривень були отримані ДАК «Хліб Україна» від ДП ДАК «Хліб Україна» «Чернівецький комбінат хлібопродуктів» та у той же день направлені на погашення заборгованості по заробітній платі перед усіма працівниками державної компанії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Телешецького О.І. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018101070000107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04 травня 2018 року о 09 год. 10 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05 травня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Того ж числа прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва Кашка В.В. звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 500000 гривень. Це клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 травня 2018 року у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам захисника, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Такими доказами є заява ОСОБА_4 та протокол допиту останнього в якості свідка, протоколи огляду мобільного телефону ОСОБА_2, диску з аудіо записом та вручення грошових коштів, протоколи затримання ОСОБА_5 і допиту його в якості підозрюваного, протоколи НСРД та інші матеріали досудового розслідування. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому запевнення апелянта про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляції, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні прокурора ризики є реальними, однак для запобігання вказаним ризикам, як обґрунтовано визначив слідчий суддя, достатнім є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави.

Таким чином, доводи захисника Телешецького О.І. про недоведеність прокурором ризиків, зазначених у клопотанні, та безпідставне застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави є непереконливими.

Крім того, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, даних, які характеризують його особу, а також інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави в розмірі саме 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень. Вказаний розмір застави визначений в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і, як вважає колегія суддів, здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на зазначені обставини колегія суддів не погоджується зі ствердженнями сторони захисту про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, виходячи, насамперед, з того, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Що стосується скарги сторони захисту на незаконне затримання ОСОБА_2 04 травня 2018 року, то слід вказати, що під час досудового розслідування розгляд скарг на незаконність затримання особи не передбачений чинним КПК України. Зокрема, в ст. 303 КПК України приведено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. В цьому переліку можливість оскаржити незаконність затримання особи не визначено. При цьому зазначена норма закону містить посилання на те, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді за правилами ст. ст. 314 - 316 КПК України. Таким чином, вказана норма закону не позбавляє захисників підозрюваного ОСОБА_2 та самого підозрюваного права оскаржити незаконність затримання останнього, але в даному випадку таким правом вони можуть скористатися під час підготовчого провадження в суді. Тому право ОСОБА_2, передбачене п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України, порушено не було, а стосовно ст. 206 КПК України, на яку звернуто увагу в апеляційній скарзі, то необхідно зауважити, що на предмет того, яким чином здійснювалося затримання особи, можуть бути вирішені лише питання, визначені в ч. 6 цієї статті, а саме якщо затримана особа під час будь-якого судового засідання заявляє про застосування до неї насильства при затриманні. Про застосування насильства під час затримання ні сам ОСОБА_2, ні його захисники в судовому засіданні не заявляли, у зв'язку з чим у слідчого судді відсутні були будь-які підстави для прийняття рішення в порядку ст. 206 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді належить залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Телешецького О.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 травня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва Кашки В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 500000 гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносноОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Телешецького О.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак