Постанова № 75369355, 17.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року м. Херсон

справа № 766/2394/18

провадження №22-ц/791/1049/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Пісоцька Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 15 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Херсонської області, Державної казначейської служби України, Малого приватного впроваджувального підприємства «Струм» про визнання постанови про відшкодування шкоди незаконною, визначення її розміру, її відшкодування шляхом списання та її стягнення,

встановив:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Прокуратури Херсонської області, Державної казначейської служби України, Малого приватного впроваджувального підприємства «Струм» з позовом про визнання постанови про відшкодування шкоди незаконною, визначення її розміру, її відшкодування шляхом списання та її стягнення.

В обґрунтування доводів позову зазначила, що 09 червня 2011 року відносно неї страшим слідчим слідчого управління УМВС в Херсонській області слідчим Петренком В.М. порушено кримінальну справі за фактом привласнення чужого майна МПВП «Струм» за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Крім того, 01 серпня 2011 року відносно неї порушено кримінальну справу за фактом вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного противоправного діяння, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.209 КК України.

03 серпня 2011 року постановою слідчого зазначені кримінальні справи об'єднанні в одне провадження.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 17 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 30 липня 2013 року її визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191 та ч.1 ст.209 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75-76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Стягнуто з нею на користь МВПВ «Струм» матеріальну шкоду в сумі 33 250,00 грн, а також витрати за проведення експертиз в сумі 8816, 16 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 року вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 17 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 липня 2013 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 14 листопада 2014 року кримінальну справу по обвинуваченню її у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.209 КК України направлено прокурору Херсонської області для проведення додаткового розслідування.

Постановою прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Михайленко А.А. від 17 листопада 2016 року дане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, та ч.1 ст.209 КК України.

Під час досудового слідства 22 червня 2011 року було проведено обшук в їй житловому будинку за адресою: м. Цюрупинськ, провул.Стаханова,3, в ході якого вилучені грошові кошти в сумі 2751 доларів США. 15 липня 2017 року на зазначені кошти накладено арешт. 27 листопада 2013 року постановою Суворовського районного суду м. Херсона в рахунок стягнення з неї на користь МПВП «Струм» 33250 грн незаконно звернуто стягнення на її грошові кошти.

За час незаконного розслідування з вересня 2013 року по липень 2016 року нею було сплачено адвокату 20000 грн.

У зв'язку із закриттям кримінального провадження, 06 квітня 2017 року вона звернулась із заявою до Херсонської місцевої прокуратури про визначення розміру шкоди, завданої їй незаконними діями органом досудового розслідування. Однак у винесенні такої постанови їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. Прокуратура Херсонської області також відмовила в задоволенні її вимог.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року визнано протиправними дії Херсонської місцевої прокуратури щодо відмови ОСОБА_2 у винесенні постанови, передбаченої Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", зобов'язано Херсонську місцеву прокуратуру винести постанову за заявою ОСОБА_2 від 6 квітня 2017 року про визначення розміру шкоди, завданої їй незаконними діями органу досудового розслідування у відповідності до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

12 грудня 2017 року прокурором Херсонської міської прокуратури Херсонської області Михайленко А.А. винесена постанова про відшкодування шкоди.

Вважає, що зазначена постанова не відповідає вимогам закону, зокрема в постанові не зазначено ні дати засудження, ні дати притягнення до відповідальності, ні зміст її вимог щодо стягнення заробітку, штрафів, судових витрат за надання юридичної допомоги та інших сум, що підлягають виплаті, не зазначено загальної суми, що підлягає виплаті в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на положення ст. 56 Конституції України ст.1176 ЦК України, Закону України №266/94- ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду», Положення про застосування Закону України №266/94-ВР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996року за №6/5/3/34, а також на положення п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, як способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити в рішенні, просила:

-визнати постанову про відшкодування шкоди від 12 грудня 2017 року винесену прокурором Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області Михайленком А.А незаконною;

-визначити розмір шкоди, заподіяної їй незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури, яка підлягає відшкодуванню на її користь з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, та Малого приватного впроваджувального підприємства «Струм», і стягнення її з них.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким її позов задовольнити, зазначаючи, що рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що вона обрала невірний спосіб захисту свого порушеного права. Вважає, що таке твердження не відповідає вимогам ч.2 ст.12 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду», а також ч.5 ст.55 Конституції України, ч.ч.1,3 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст.5 ЦПК України, відповідно до яких вона має право визначити спосіб захисту свого порушеного права, який не суперечить закону. В порушення вимог ч.4 ст.265 ЦПК України, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не зазначив мотиви, з яких він виходив, відхиляючи її доводи в позовній заяві про обраний нею спосіб захисту її порушеного права.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник прокурора Херсонської області її доводи не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Від інших учасників справи відзиви до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:

- вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 17 січня 2013 року, який ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30 липня 2013 залишений без змін ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю і веденням бухгалтерського обліку строком на 2 роки, з конфіскацією 7 423,91 грн, одержаних злочинним шляхом. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України її звільнено від відбування основного покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки. Вироком з неї стягнуто 33 250 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди МПВП "Струм" та 8816,16 грн за проведення експертиз /а.с.21-25/;

- ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд /а.с.18-20/;

- постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2014 року кримінальну справу по обвинуваченню направлено прокурору Херсонської області для проведення додаткового розслідування /а.с14-17/;

- постановою прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області від 17 листопада 2016 року кримінальне провадження №12015230000000034 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України /а.с.11-13/;

- постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 січня 2017 року, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишена без змін визнано протиправними дії Херсонської місцевої прокуратури щодо відмови ОСОБА_2 у винесенні постанови, передбаченої Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", зобов'язано Херсонську місцеву прокуратуру винести постанову за заявою ОСОБА_2 від 6 квітня 2017 року про визначення розміру шкоди, завданої їй незаконними діями органу досудового розслідування у відповідності до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"/а.с.6-10/;

- 12 грудня 2017 року прокурором Херсонської місцевої прокуратури винесена постанова про відшкодування шкоди, якою постановлено відшкодувати ОСОБА_2 шкоду завдану в ході кримінального провадження №12015230000000034 від 24.01.2015 /а.с.5/.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цих Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей ї отримати.

Відповідно до положень ст.12 цього Закону, розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1,3,4 ст.3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.

Відповідно пункту 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.96 р №6/5/3/41, у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від

відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу). В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема,

зазначається:

- найменування органу (службової особи), що виніс таку

постанову (ухвалу), і дата її винесення;

- дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної

відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під

варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або

виправних робіт;

- дата і підстави винесення виправдувального вироку,

скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття

кримінальної справи (за відсутністю події злочину, за відсутністю

в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у

скоєнні злочину) або закриття справи про адміністративне

правопорушення;

- зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених

штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо);

- докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку

(доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено

розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом

якого громадянин був відсторонений від попередньої посади,

перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або

адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за

цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок

втраченого заробітку);

- розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені

(стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями;

- розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на

користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;

- загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок

відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;

- порядок і термін оскарження і опротестування постанови

(ухвали). Згідно з частиною 2 ст.12 Закону у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

Відповідно до пункту 13 зазначеного положення, не пізніше трьох діб після винесення постанови (ухвали) про розмір шкоди, завірена гербовою печаткою її копія надсилається громадянинові або його спадкоємцям і подається ними до відповідного територіального органу Державного казначейства за місцем проживання для одержання чека.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор зазначив, що постанова про відшкодування шкоди від 12 грудня 2017 року винесена прокурором Херсонської місцевої прокуратури дійсно не відповідає вимогам закону. Проте за певних обставин, прокуратурі складно визначити розмір шкоди, а тому на виконання рішення суду адміністративної юрисдикції була винесена зазначена постанова.

Постанова прокурора Херсонської місцевої прокуратури про відшкодування шкоди від 12.12.2017 року, ухвалена на виконання вимог постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року дійсно не містить визначення розміру шкоди у відповідності до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» про що було зобов'язано Херсонську місцеву прокуратуру зазначеним судовим рішенням, не містить в собі тих вимог, які визначені вищенаведеними нормами права.

Проте невиконання Херсонською місцевою прокуратурою постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року не є підставою для захисту порушених прав позивача в обраний нею спосіб, оскільки відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктами 11,12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.96 р №6/5/3/41у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених- громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі №6-2089 цс 15 та застосована Верховим Судом у справі №214/8526/15-ц від 26 червня 2018 року.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Однак Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04.03.96 р №6/5/3/41визначають ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Закон з Положенням про його застосування є передбачуваним і очевидним, зрозумілим та доступним.

У даній справі позивач просить визначити розмір шкоди, заподіяної їй незаконними діями органів досудового розслідування прокуратури, яка підлягає відшкодуванню на її користь з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, та Малого приватного впроваджувального підприємства «Струм», і стягнення її з них. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення розміру шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури віднесено до компетенції цих органів, а не суду. Тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За викладених обставин справи та з урахуванням пояснень сторін, вбачається, що позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про відшкодування шкодизавданої їй незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.367, п.4 ч.1 ст.374, ст. 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Херсонської області, Державної казначейської служби України, Малого приватного впроваджувального підприємства «Струм» про визнання постанови про відшкодування шкоди незаконною, визначення її розміру, її відшкодування шляхом списання та її стягнення - закрити.

Повідомити заявника, що розгляд такої справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Склярська

Судді: Л.В.Пузанова

Т.Г.Чорна

Повний текст постанови складено 18 липня 2018 року

Суддя І.В. Склярська