Постанова № 75368711, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/219/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Мельнікової Л.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 818/219/18, суддя Н.В. Савицька, м. Суми

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 01.12.2017 р. про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця;

- зобов'язати Міністерство оборони України вчинити певні дії, а саме виплатити одноразову грошову допомогу позивачу в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. по справі № 818/219/18 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 01.12.2017 р. №125 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1

Зобов'язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов'язані із розглядом документів та призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1, в порядку і в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідач, Міністерство оборони України, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що смерть ОСОБА_2 не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому вважає, що відсутні будь-які підстави для нарахування одноразової грошової допомоги. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. по справі № 818/219/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористалась.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був прийнятий на військову службу до Збройних Сил України, з ним укладено контракт на особливий період до оголошення демобілізації 27.01.2015 р.

Згідно свідоцтва про смерть від 15.10.2014 р. НОМЕР_1, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. у Дніпропетровській області, Новомосковський район, смт Гвардійське (а.с. 5).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 загинув в період з 17 по 18 жовтня 2015 року, при невстановлених обставинах, в місці дислокації військової частини № А1126.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть за НОМЕР_2 від 29.10.2015 р. форми №106/о та висновку експерта № 951/610 встановлено чисельні порізи і травмування, причина смерті ОСОБА_2 не встановлена (а.с. 6).

19 жовтня 2015 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону за фактом загибелі ОСОБА_2 розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2017 скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на постанову прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 20.06.2017 про закриття кримінального провадження №42015040010000781 задоволено частково. Скасовано вказану постанову і матеріали кримінального провадження направлено до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015040010000781 (а.с. 12).

ОСОБА_1, матір загиблого ОСОБА_2, звернулась до Сумського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю сина.

18.01.2017 р. Сумським обласним військовим комісаріатом, згідно її заяви про виплату одноразової грошової допомоги, зібрано пакет документів на направлено до Міністерства оборони України на розгляд відповідної комісії для вирішення питання про виплату допомоги (а.с. 94-137).

Відповідач 03.02.2017 р. повернув пакет документів до Сумського обласного військового комісаріату з пропозицією про надання висновків розслідування у справі за фактом вбивства ОСОБА_2 (а.с. 122).

Позивач, вважаючи, що такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать чинному законодавству та порушують її права та свободи, звернулась до суду з позовом.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.05.2017 р. по справі №592/3134/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов було задоволено. Визнано протиправними дії (бездіяльність) відповідача (Міністерство оборони України), які полягають у нерозгляді у встановлені законом строки питання (документів) про виплату одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1; зобов'язано Міністерство оборони України вчинити необхідні дії, пов'язані з розглядом документів та виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України молодшого сержанта ОСОБА_2 - позивачу ОСОБА_1 в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

На виконання вказаного судового рішення, 01.12.2017 р. питання щодо виплати одноразової грошової допомоги було розглянуто на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та відмовлено у такій виплаті. При цьому відповідач посилався на акт службового розслідування командира військової частини від 19.10.2015 р., у якому зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

Не погоджуючись з рішенням Міністерства оборони України від 01.12.2017 р., позивач звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно зі ст. 16-1 цього Закону у випадках, зазначених у п.п.1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 5 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та, членів їхніх сімей" та пунктом 12 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

За положеннями п. 10 Порядку №975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної, ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_1, був прийнятий на військову службу до Збройних Сил України, з ним укладено контракт.

Відповідно до п. 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і п. 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З матеріалів справи встановлено, що до розпорядника бюджетних коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України керівником уповноваженого органу - військовим комісаром Сумського обласного військового комісаріату на виконання положень п. 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, подано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам військовослужбовця, до якого додано документи, зазначені в п. 10 цього Порядку (а.с. 94-137).

01.12.2017 року протоколом засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, а саме: матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2. молодшого сержанта ОСОБА_2 (Сумський ОВК), оскільки в акті службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015 року зазначено, що смерть настала внаслідок самоушкодження шляхом нанесення різаних ран.

В останньому абзаці вказаного протоколу зазначено про те, що "враховуючи, що за наявними документами неможливо достеменно встановити причину смерті ОСОБА_2, прийняти рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги до отримання документів з органів Нацполіції та органів судово-медичної експертизи, за якими буде можливість встановити причину смерті військовослужбовця". Тому суд вважає, що при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідач посилався лише на акт службового розслідування командира військової частини В0440 від 19.10.2015 року.

При вирішенні вказаного питання відповідачем не були враховані і взагалі не надано оцінки таким документам, як лікарське свідоцтво про смерть за НОМЕР_2 від 29.10.2015 р. форми №106/о та висновок експерта № 951/610 від 08.12.2015 р., які були направлені Сумським обласним військовим комісаріатом, разом з усім пакетом документів, що передбачені Порядком №975.

Судом встановлено, що версія про самогубство ОСОБА_2 вперше з'явилась на підставі висновку судмедексперта ОСОБА_4, яка в лікарському свідоцтві про смерть №457 від 20.10.2015 року вказала на причину смерті ОСОБА_2, як на навмисні само ушкодження шляхом нанесення різаних ран. Цей висновок було спростовано повторною судово-медичною експертизою № 951/610 від 08.12.2015 р., проведеною Сумським обласним бюро судово-медичної експертизи, а також лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 29 жовтня 2015 року, згідно з якими смерть ОСОБА_2, настала від невідомих та невстановлених причин.

Висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 28 від 18 жовтня 2016 року також виключено як причину смерті навмисні самоушкодження.

Всі без винятку судово-медичні експертизи зафіксували велику кількість тілесних ушкоджень у потерпілого (більше як 50), що свідчило про те, що перед смертю ОСОБА_2 було жорстоко побито, позбавлено свідомості (тілесне ушкодження в районі потилиці) і в такому стані заподіяно різані рани кінцівок, які призвели до крововтрати та смерті.

Разом з тим, командиром частини А1126, після вивчення додаткових матеріалів, які стосуються загибелі ОСОБА_2, а саме повторної судово-медичної експертизи №951/610, повторного лікарського свідоцтва про смерть №627, було видано нові накази щодо обставин загибелі ОСОБА_2 та пов'язаність його смерті з проходженням військової служби, з яких вилучено навмисні самоушкодження як причину смерті військовослужбовця, про що свідчать витяги з наказів № 255 від 11 грудня 2017 р. та № 206-РС від 11 листопада 2017 р., та сформовано нове повідомлення про смерть (а.с. 54-56).

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про навмисні самоушкодження як причину смерті молодшого сержанту ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Міністерство оборони України не мало правових підстав для прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, доказів правомірності свого рішення Міністерством оборони України не надано.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій, що є предметом оскарження, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України від 01.12.2017 р. №125, в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача вчинити необхідні дії, пов'язані із розглядом документів та призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_1, в порядку і в розмірі, встановленому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. по справі № 818/219/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 818/219/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 18.07.2018 р.