Постанова № 75367692, 11.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1327/18

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Час та місце ухвалення судового рішення « 15:00», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 06.06.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В.

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій протиправними, скасування рішення та записів, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2018р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В., треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправними дій щодо реєстрації 1/100 частки домоволодіння АДРЕСА_2 за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 09.10.1996 року, реєстрації 1/100 частки домоволодіння АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.07.2010 року; скасування рішення державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №37536524 від 12.1.02017 року щодо реєстрації 1/100 частки домоволодіння №72 по проспекту Свободи (Волі) у місті Одесі за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3; скасування записів про право власності ОСОБА_7 №22792190 від 09.10.2017 року, про право власності ОСОБА_6 №22792071 від 09.10.2017 року, про право власності ОСОБА_3 №22791979 від 09.10.2017 року та про право власності ОСОБА_3 №22791099 від 09.10.2017 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018р. закрито провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог закону, внаслідок чого просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 07.09.2010р. виділена з домоволодіння АДРЕСА_4 в натурі частка у розмірі 3/50 частини домоволодіння; визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 65,1кв.м. та літню кухню, площею 28.9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (присвоєна нова поштова адреса). /т.1 а.с.11-12/

06.12.2012р. ОСОБА_1 зареєструвала в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зазначене рішення суду та право власності на об'єкт нерухомості. / т.1 а.с. 13/

12.10.2017р. державним реєстратором Іскровим О.В. була проведена реєстрація за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 право власності на 1/100 частину квартири АДРЕСА_5, до складу якої входить літня кухня.

Позивач не згідна з проведеною реєстрацією права власності за третіми особами, оскільки право власності на зазначену літню кухню раніше було зареєстроване за нею, тому просить суд скасувати проведену реєстрацію права власності.

Разом з тим, ч.2 ст.4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між позивачем та третіми особами щодо права власності на літню кухню, а отже, існує спір про право власності, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі 815/6956/15.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року про закриття провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.07.2018р.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.