Постанова № 75367681, 11.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/188/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Час та місце ухвалення судового рішення « 10:54», м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 02.03.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Крусян А.В.

суддів: Градовського Ю.М. , Лук'янчук О.В.

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника позивача Малюка Є.В., представника відповідача Чумаченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» (надалі - ТОВ «КФ «Строй Мастер») звернулося до суду з позовом до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2017/000048/2 від 27.12.2017р.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2018р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, 13.10.2017 року між ТОВ «КФ «Строй Мастер» та Dalian F.T.Z. Sanshan International trade Co. LTD укладений контракт №CH-UA-17/10/13. /а.с.19-23/

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Dalian F.T.Z. Sanshan International trade Co. LTD здійснило поставку на адресу позивача товару - сітка будівельна виготовлена на основі скловолокна, використовується у будівництві для закріплення натурального мармуру, штукатурки. - код товару 70195900.

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем подано митну декларацію №UA508070/2017/001106, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 34435,00 доларів США. /а.с.13-14/

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; банківський платіжний документ, що стосується товару, договір про надання послуг митного брокера; зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення до зовнішньоекономічного контракту; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; договір (контракт) про перевезення; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат. Згідно наявної інформації фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 7000 до 8600 дол. США; сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічній країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях; відсутні документи, що підтверджують митну вартість та її складові.

Перевіркою поданих документів, в тому числі, контракту №CH-UA-17/01/10 від 10.01.2017 встановлено розбіжності: у поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати №2212/12 від 22.12.2017р. перевезення товару здійснено на судні «СС ZHENG НЕ», проте згідно даних, які містяться в гр.21 МД та коносаменту №MRFB 17101700 від 04.11.2017р. перевезення здійснено судном «СМА CGM ZHENG НЕ».

З огляду на викладене, відповідачем зроблено висновок, що документи надані позивачем для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч.3 ст.53 МК України запропоновано ТОВ «КФ «Строй Мастер» надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на пропозицію митного органу, позивачем додатково надані наступні документи: прайс - лист фірми «DALIAN F.T.Z. SANSHAN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.», бізнес-пропозицію фірми «DALIAN F.T.Z. SANSHAN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD.»; копію митної декларації країни відправлення, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № СА-0000518 від 22.12.2017 р.

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем 27.12.2017р. прийнято рішення №UA 508070/2017/000048/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.11-12/

У зв'язку з потребою використання товару у виробництві, позивач подав до Херсонської митниці нову митну декларацію № UA508070/2017/001109 від 27.12.2017 року, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов'язання. /а.с.15-16/

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Херсонської митниці у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу носять протиправний характер, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про коригування митної вартості відповідач виходив з того, що подані ТОВ «Комерційна фірма «Строй Мастер» документи, не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, судом встановлено, що декларантом були надані всі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, відповідач витребував додаткові документи, навівши підстави їх витребування, що не свідчить про неможливість перевірки числових значень заявленої вартості товару. Херсонською митницею не було в рішенні обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Відповідно до наданих позивачем митниці документах поставка товару була здійснена загальною вартістю 34435 дол. США, що відзначено у первісній митній декларації, /а.с.13/ та підтверджується специфікацією відправника №1 від 31.10.2017р. /а.с.24/, комерційним інвойсом від 17SHXS8931 від 31.10.2017р. /а.с.26/

В декларації зазначена загальна вага товару брутто 40000кг, нетто 38300кг. /а.с.13/, що, в свою чергу, підтверджено пакувальним листом до інвойсу 17SHXS8931 від 31.10.2017р. /а.с.49/

Крім цього, позивачем надані прайс-листи щодо вартості товару, оформлені компанією постачальником від 10.10.2017р. /а.с.28,29/

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 12.12.2017р. № 1212/12 страхування вантажу не здійснювалося. /а.с.32/

У поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати №2212/12 від 22.12.2017 вказано, що перевезення товару було здійснено на судні «СС ZHENG НЕ», проте згідно даних, які містяться в гр.21 МД та коносаменту №MRFB 17101700 від 04.11.2017 перевезення здійснено судном «СМА CGM ZHENG НЕ». Отже, судом встановлено, що в довідці про транспортні витрати вказане теж судно, що й в коносаменті та МД. Але, у довідці вказується скорочена назва судна «СМА CGM ZHENG НЕ».

Виходячи з наведеного, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому висновок митного органу щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості є протиправним.

При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь Державної судової адміністрації України на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) : 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106 - судовий збір в розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три)грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.07.2018 року.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.