Постанова № 75367469, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/849/18 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участі:

представника позивача: - ОСОБА_1,

представника відповідача: -Березовської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0027384202 від 17.11.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0027384202 від 17.11.2017 року прийнято з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій, у даному випадку, суперечить нормам чинного законодавства, адже ОСОБА_3 протягом 2016 року доходів від укладеного договору дарування не отримала з причин, що не залежали від волі дарувальника та обдаровуваного (ПАТ «КБ Хрещатик» віднесено до категорії неплатомпроможних).

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05 квітня 2016 року укладено договір дарування коштів на депозитному рахунку, що зареєстрований в реєстрі за №480.

Кошти за даним депозитним договором розміщені ОСОБА_4 в ПАТ «КБ Хрещатик» згідно Договору №225D-650854 банківського вкладу «Різдвяний сніг» в доларах США від 05 січня 2016 року.

За умовами Договору дарування від 05 квітня 2016 року позивачка замінювала ОСОБА_4 у правовідносинах між нею та ПАТ «КБ Хрещатик», що визначені умовами Договору №225D-650854.

Замінити ОСОБА_4 у правовідносинах з ПАТ «КБ Хрещатик» позивачці не вдалося з причин, що не залежали ні від неї, ні від дарувальника.

Постановою Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення ПАТ «КБ Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» Національним банком України віднесено ПАТ «КБ Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.

На підставі Постанови Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 квітня 2017 року №463 «Про затвердження тимчасового адміністратора банку», згідно частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ Хрещатик».

Згідно з рішенням Національного банку №46-рш, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Виходячи з вищенаведеного, виконати умови Договору дарування від 05 квітня 2016 року та розмістити депозит на рахунок, що мав бути відкритий у ПАТ «КБ Хрещатик» на ім'я позивача було неможливо з причин призупинення повноважень органів управління банку.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві згідно наказу у період з 09 жовтня 2017 року по 20 жовтня 2017 року проведено позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого майна платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 27 жовтня 2017 року №2126/26-15-42-02-12/2077203683.

На підставі акта перевірки від 27 жовтня 2017 року №2126/26-15-42-02-12/2077203683 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 17 листопада 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0027284202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: військовий збір - 3429,94 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 2659,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 664, 78 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачкою 30 листопада 2017 року подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування скарги позивач вказала, що на запит відповідача від 24 травня 2017 року №4551/Ж/26-15-13-04-14 щодо декларування доходу, отриманого у 2016 році вона надала відповідь, у якій чітко зазначила, що будь-яких коштів за договорами дарування частки банківського вкладу (депозиту) №480 від 04 травня 2016 року не отримувала і тому в неї відсутній обов'язок сплачувати податок на доходи. Проте, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Маслаком Ігорем Івановичем в Акті перевірки від 27 жовтня 2017 року спотворено відповідь позивачки, а саме, що ОСОБА_3 листом повідомлено про отримання нею доходу у сумі 177273,37 грн. та надано копію Договору від 04 травня 2017 року №480 в підтвердження даного факту.

Згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 14 грудня 2017 року №16777/Ж/99-99-11-02-01-14, Державна фіскальна служби України, залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 17 листопада 2017 року №0027384202, а скаргу фізичної особи ОСОБА_3 - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача та вважаючи їх такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Згідно із приписами пункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.

Згідно частини першої статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно з статтею 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 722 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пункту 2 Договору від 05 квітня 2016 року, Дарувальник протягом 2-х днів з моменту підписання цього Договору зобов'язаний письмово повідомити Банк про дарування коштів у розмірі, встановленому пунктом 1 даного Договору, з зазначенням в повідомленні реквізитів Обдаровуваного, відомостей про суму подарованих коштів.

В той же час, Постановою Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року №234 «Про віднесення ПАТ «КБ Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» Національним банком України віднесено ПАТ «КБ Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За таких обставин виконання умов Договору №480 від 05.04.2016 року та розміщення депозиту на рахунок, що мав бути відкритий у ПАТ «КБ «Хрещатик» на ім'я позивачки стало неможливим з причин повноважень органів управління банку.

Грошові кошти, що знаходились на депозитному рахунку ОСОБА_4, які вона мала намір подарувати позивачці, не були включені до реєстру кредиторів банку ПАТ «КБ «Хрещатик», що підтверджується листом ПАТ «КБ «Хрещатик» №2-2/4032 від 01.09.2017 року.

З наведеного вбачається, що позивачка після укладення договору дарування не відкрила на свої ім'я депозитний (вкладний) рахунок в ПАТ «КБ «Хрещатик».

На підтвердження викладеного свідчить лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.07.2016 року за №21-036-30398/16, в якому зазначено, що позивачка не обліковується як вкладник ПАТ «КБ «Хрещатик», що розмістив депозит на день введення тимчасової адміністрації (04.05.2016 р.) і тому їй не передбачено відшкодування коштів за депозитним вкладом.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частинами 1,2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач не набула права власності за Договором дарування від 05 квітня 2016 року, у зв'язку з тим, що кошти з рахунку ОСОБА_4 на рахунок позивача не були переведені, тому позивач фактично не могла володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктом дарування в розумінні Цивільного кодексу України.

На підтвердження факту не виконання Договору дарування від 05 квітня 2016 року, відповідачем надана копія Договору від 29 серпня 2017 року про розірвання договору дарування від 05 квітня 2016 року.

Як вбачається зі змісту даного договору, підставою розірвання Договору дарування від 05 квітня 2017 року стала саме неможливість виконання умов договору Дарувальником і Обдаровуваним, у зв'язку з причинами, які не залежали від них, а саме знаходження ПАТ «КБ «Хрещатик» в процесі ліквідації.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені у оскаржуваній постанові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Повний текст виготовлено 17 липня 2018 року.