Ухвала суду № 75367061, 13.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2018 рокусправа № 804/3092/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 804/3092/18 за адміністративним позовом Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський базовий медичний коледж" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дії та бездіяльністю, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 - повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просила просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За приписами ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За приписами ч. 1, 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

З огляду на вищенаведені правові норми, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у розумінні приписів КАС України саме організації, які мають статус юридичних осіб (ч. 3 ст. 43 КАС України), наділені адміністративною процесуальною правоздатністю та дієздатністю, що проявляється у можливості мати відповідні права та обов'язки та здійснювати їх, і саме такі особи можуть приймати участь в адміністративному процесі.

Як зазначає заявник апеляційної скарги, громадська організація створена без статусу юридичної особи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання" громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

При цьому за приписами п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання" саме громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

Таким чином, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розрізі пункту другого частини першої статті 21 наведеного Закону є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов'язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

З огляду на вищенаведені правові норми, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що можливість брати участь у судовому провадженні відповідно до приписів КАС України мають лише ті організації, які створені із статусом юридичної особи, що пов'язується законодавцем із можливістю такої особи не тільки мати певні права як учасника судового процесу, а і виконувати відповідні обов'язки, а відтак і нести у передбачених законом випадках відповідальність (адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність).

Вказане також кореспондується і з приписами ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання", відповідно до приписів якої саме громадським організаціям із статусом юридичної особи надано більш широкі права.

При цьому колегією суддів апеляційного суду береться до уваги і посилання заявника апеляційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1997 року "Католицька церква Ла Кане проти Греції" (Сase of the Сanea Сatholic Сhurch v. Greece), відповідно § 41 якого невизнання за об'єднанням громадян без статусу юридичної особи процесуальної правоздатності шляхом обмеження можливості звернутись до суду за захистом своїх прав є запереченням самої суті права на суд, а тому громадські об'єднання без статусу юридичної особи повинні допускатися до участі у судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Разом з тим, визначальним в даному аспекті є саме факт звернення такого громадського об'єднання без статусу юридичної особи з метою захисту свого порушеного права, і лише в такому випадку відповідна громадська організація без статусу юридичної особи може бути допущена до участі у судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незважаючи на імперативні приписи КАС України щодо участі в адміністративному процесі саме організацій із статусом юридичної особи.

В даному ж випадку, Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" звернулась до суду не за захистом своїх інтересів як громадської організації без статусу юридичної особи, а в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Разом з тим, вказані особи не позбавлені права самостійного звернення до суду з відповідним адміністративним позовом у разі, якщо вважають, що будь-які їх права, свободи чи законні інтереси були порушені, з огляду на що повернення адміністративного позову Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація", поданого останньою в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, не може вважатися обмеженням вказаних осіб у доступі до правосуддя, як і відсутнє таке обмеження і відносно Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в розрізі приписів КАС України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідних рішень Європейського Суду з прав людини, оскільки останньою подано позов не в своїх інтересах, а в інтересах третіх осіб.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що звернення до суду в інтересах інших осіб регламентоване приписами ст. 53 КАС України, відповідної до якої таким правом наділені, зокрема юридичні особи у визначених законом випадках.

Разом з тим, Громадська організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" як не є юридичною особою, так і не зазначає визначені законом підстави звернення з посиланням на відповідні правові норми.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За таких підстав, керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна організація" в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі № 804/3092/18 - повернути заявнику.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Ухвала підписана складом суду 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова