Постанова № 75366936, 16.07.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 липня 2018 року Справа № 902/760/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Римаря Геннадія Олександровича

на рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р.

(ухвалене о 16:43 год. у м. Вінниці, повний текст складено 26.04.2018р.)

у справі № 902/760/17 (суддя Нешик О.С.)

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації та Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації

до відповідача фізичної особи-підприємця Римара Геннадія Олександровича (м. Вінниця)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області

про розірвання договору оренди водного об'єкта та його повернення

за участю представників сторін:

від прокуратури - Безпалов А.В.;

від Вінницької обласної державної адміністрації - не з'явився;

від Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації - не з'явився;

від відповідача - Римар Г.О.;

від третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації та Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Римаря Геннадія Олександровича за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Гуменської сільської ради про розірвання договору оренди водного об'єкта та його повернення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив порушення норм законодавства та умов договору щодо неотримання орендарем дозволу на спеціальне водокористування, неукладення орендарем договору оренди на гідроспоруду, порушення встановленого для орендаря БУВР Південного Бугу режиму роботи, що призвело до порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та навколишньому природному середовищу.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.04.2018 р. у справі № 902/760/17 позов було задоволено, розірвано Договір оренди водного об'єкта №520681400-1 від 01 жовтня 2015 р., що розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради, укладеного між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Римарем Геннадієм Олександровичем, зобов'язано фізичну особу - підприємця Римаря Геннадія Олександровича повернути Вінницькій обласній державній адміністрації водний об'єкт (ставок площею 28,8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на річці Нетяж - ліва притока р. Кобильня, лівої притоки р. Десна, ліва притока р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг) та земельну ділянку водного фонду загальною площею 32,4170 га підписавши акт прийому-передачі, стягнуто з фізичної особи - підприємця Римаря Геннадія Олександровича на користь Прокуратури Вінницької області понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3200 грн.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що 01.10.2015 р. між Вінницькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту екології та природних ресурсів (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Римарем Геннадієм Олександровичем (орендар) укладено договір оренди водного об'єкту № 520681400-1, відповідно до якого орендодавець надав орендарю у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 28,8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, який розташовується за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на р. Нетяги - ліва притока р. Кобильня, ліва притока р. Десна, ліва притока р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг.

Відповідно до п. 2 Договору об'єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об'єкта - 555,628 тис. куб.м.; 28,8844 га, земельна ділянка під водним об'єктом - 28,8844 га, під гідротехнічною спорудою 0,7787 га, під частиною ПЗС, з них: низинні заболочені землі 0,5021 га, пасовищем 0,3834 га, чагарники 1,2628 га, інші захисні насадження 0,6056 га кадастровий номер земельної ділянки - 0520681400:03:001 :0010. Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України "Про аквакультуру".

Пунктом 40 Договору передбачено, що дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання стороною передбачених договором обов'язків та випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об'єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП Римарем Г.О. Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 28.10.2016 р. в ході перевірки встановлено, що водний об'єкт (ставок) спущений для вилову риби.

27.07.2017 р. головою комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Янчицькою Л.О. членами комісії Комарівським В.В. Гуменюком О.Л., землевпорядником Гуменської сільської ради Лопушняк В.В., у зв'язку з заявами жителів с. Михайлівка вх.№Ж-82-1 від 24.07.2017 р., проведено обстеження земельної ділянки водного фонду "біля Галунка", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Михайлівка, яку орендує ФОП Римар Геннадій Олександрович згідно договору №520681400-1 від 01.10.2015 р. та виявлено, що площа даного ставу, яка складає 32,4170 га, на 30% заповнена водою наповнення води немає, ставок у 2016 році у вересні-жовтні був спущений ФОП Римарем Г.О. без відповідного дозволу.

В той же час, згідно дозволу на спеціальне водокористування від 22.09.2017 р. Державним агенством водних ресурсів України фізичній особі підприємцю Римару Геннадію Олександровичу поверхневого водного об'єкту, ставок площею 28,8844 га, об'ємом 555,628 тис.куб.м. розташований за межами с. Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, річка Нетяги, басейн річки Кобильня, басейн річки Десна, район басейну річки Південний Буг з метою водокористування у виробничих потребах (рибогосподарські) встановлені ліміти забору та використання води.

Згідно даних лімітів ліміт забору води усього становить 1962,5 куб.м./добу (максимальний обсяг забору за добу протягом року з урахуванням сезонного режиму роботи) та 347,5 тис.куб.м/рік.

Ліміт використання води усього - 1962,5 куб.м./добу та 347,5 тис.куб.м/рік, у тому числі на виробничі потреби - 1387,0 куб.м./добу та 190,0 тис.куб.м/рік, на інші потреби (витрати води на випаровування та фільтрацію) - 575,5 куб.м./добу та 157,5 тис.куб.м/рік.

Судом було встановлено, що гранично допустима норма наповнення водного об'єкта (ставка), з урахуванням випаровування та фільтрації при випуску води орендарем повинна складати не менше як 37% (208,128х100/555,628=37%).

В той же час, як було встановлено судом першої інстанції вище, відповідач здійснив спуск води у зв'язку із чим, ставок був наповнений водою диш на 30 %.

Проаналізувавши обставини справи суд прийшов до висновку, що відповідач здійснював спеціальне водокористування без наявності дозволу та допустив заподіяння шкоди господарському об'єкту та навколишньому природному середовищу,

Даний висновок зроблений з урахуванням того, що допустима норма скиду орендарем є 30%, а гранично допустима норма залишку води у ставку має бути не меншою 37% (208,128 тис.куб.м.).

Нехтуючи даною вимогою орендар, користуючись об'єктом оренди, спричинив ситуацію коли у 2016 році об'єм води у ставку був на рівні менше 30%.

З пояснень спеціаліста Кононової І. М., щодо допустимої норми спуску, а також дозволу на спеціальне водокористування, судом встановлено, що недотримання ФОП Римарем Г.О. обов'язків згідно договору спричинило пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, про що безпосередньо зазначено у п. 40 Договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, у зв'язку із чим ухвалив рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Фізична особа-підприємець Римар Геннадій Олександрович звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Підставою для задоволення позову є встановлений судом факт спуску ставка без дозволу на спеціальне водокористування із порушенням встановленого режиму роботу ставка, оскільки ставок після спуску його наповненість складала менше 37%.

З таким висновком суду неможливо погодитись, оскільки такого висновку суд дійшов на підставі акту обстеження ставка у 2017 року, яким було встановлено наповненість ставка на рівні 30%, однак суд не врахував, що ліміти скиду та наповнення води у ставку розраховуються у кубометрах, на самому ставку та гідроспоруді відсутні вимірювальні прилади, для обрахунку об'єму скиду води.

При обстеженні, наповненість ставка визначалась також без вимірювальних приладів, а тому не можна точно визначити чи був ставок наповнений на 30 чи 37%.

На наповненість ставка впливає ціла низка природних чинників, а не лише діяльність орендаря, а сам орендар не має фактичної можливості визначити кількість води яку він спускає та наповнює.

В графіку роботи ставка для орендаря визначається строк спуску та строк наповнення ставка, тобто орендар у строк, призначений для спуску має підняти запірну заставку та почати випуск води , та закінчити такий випуск до закінчення строку випуску. Таким чином, передбачається, що в межах встановленого строку зі ставка має витекти не більше 30% води, а лишитись 37%.

Поруч з тим, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би зафіксовував підняті заставки на ставку поза встановленого режимом робота ставка строку.

Судом першої інстанції невірно застосовано п. 40 спірного Договору, щодо пошкодження об'єкта оренди діями орендаря, які істотно перешкоджають його використанню.

Під використанням води у спірному ставку якому істотно перешкоджає стан водного об'єкта внаслідок дій орендаря може бути або загальне водокористування, що здійснюється орендарем та громадою, а також спеціальне водокористування, яке здійснюється орендарем, та особам яким орендар погодив таке водокористування згідно ст. 51 Водного кодексу України.

Слід зазначити, що спірний водний об'єкт був переданий орендарю для здійснення риборозведення, що підтверджується як текстом спірного договору, так і висновками суду першої інстанції.

Згідно ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" рибництво - це сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про аквакультуру" за напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів, надання рекреаційних послуг.

Отже використання орендованого ставка полягає у штучному розведенні риби, вирощуванні об'єктів аквакультури з метою отримання товарної риби, рекреаційний послуг, тощо, в залежності від господарської необхідності Орендаря.

Орендар не має жодних проблем із використанням ставка за призначенням: зарибнює ставок, вирощує гідробіонтів з метою одержання товарної риби. Доказів протилежного прокуратурою та представником позивачів надані суду не були.

Населення також не має проблем із загальним користування ставка, окрім того, що їм опосередковано від можливостей здійснення водокористування, не подобається рівень води у ньому.

Судом першої інстанції неправомірно застосовано до даних правовідносин ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки положення даного Закону не регулюють відносини, пов'язані із використанням землі та водного плеса, оскільки згадування таких об'єктів відсутні у ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка визначає сферу регулювання цього Закону.

Таким чином, спірний Договір не може бути розірваний через суд за будь-яких порушень умов договору, а лише у відповідності до вимог ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом для даних правовідносин.

Підставою звернення до суду є скарги громадян с. Гуменне, які були пов'язані із зникнення води в криницях, однак факт пов'язаності діяльності орендаря із зникненням води у ставках встановлений не був, отже не має і порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржене рішення є незаконним та необґрунтованим, таким що прийнято із порушенням норм матеріального права у зв'язку із чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В додаткових поясненнях, відповідач - ФОП Римар Г.О. звертає увагу апеляційного суду на наступне.

Встановити обсяг використаної води можливо лише шляхом фіксації моменту підняття водозапірної заставки орендарем та моменту її опускання. Згідно регламенту використання водного об'єкту розробленого на замовлення відповідача, який був чинний на момент проведення спуску водного об'єкту, встановлені чіткі строки для спрацювання гідротехнічної споруди, тобто час підняття та опускання заставки. А отже, Вінницьким РУВР, встановлюючи обмеження на спуск води у ставку до 37% було розраховано дотримання такої умови при спуску ставка у встановлені регламентом строки. Дані строки були дотримані відповідачем про що він заявляв і в суді першої інстанції, і дане твердження позивачем не заперечувалось.

В той же час, момент підняття та опускання водозапірних заставок жодним уповноваженим органом в сфері охорони навколишнього природного середовища не фіксувалось. Таким чином висновки суду першої інстанції про наявність нанесення істотної шкоди державі через перевищення ліміту скиду води у ставку є безпідставним адже не підтверджується належними та допустимими доказами.

Також скаржник, звертає увагу суду на те, що спеціальне водокористування здійснювалось відповідачем з моменту підняття заставки гідротехнічної споруди до її закриття. В подальшому, спеціальне водокористування не здійснювалось, та його здійснення до оформлення дозволу на спеціальне водокористування не планувалось. На момент настання часу для чергового спуска ставка згідно регламенту у відповідача вже був дозвіл на спеціальне водокористування.

Зауважує, що вищезгадане порушення умов договору не мале тривалого характеру і фактично було добровільно припинене орендарем, а в подальшому оформлено дозвіл на спеціальне водокористування, яке з моменту оформлення дозволу жодного разу не здійснювалось.

Від позивачів - Вінницької обласної державної адміністрації та департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації надійшов спільний відзив на апеляційну скаргу ФОП Римаря Г.О., відповідно до якого просять оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На підтвердження своєї правової позиції, позивачі вказують наступне.

Пунктом 17 Договору оренди водного об'єкта від 01.10.2015 р. встановлюється зобов'язання щодо експлуатації ставка відповідно до встановленого для нього БУВР річки Південний Бугу режиму роботи та оформлення дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 33 Договору визначаються обов'язки орендаря, саме: здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та навколишньому природному середовищу.

Згідно ст. 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП Римарем Г.О. Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 28.10.2016 р. в ході перевірки встановлено, що даний водний об'єкт (ставок) спущений для вилову риби.

Факт відсутності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування (при проведенні перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області) встановлено також Вінницьким апеляційним адміністративним судом при розгляді справи № 127/24118/16-а.

В апеляційній скарзі відповідні, встановлені судом факти порушень, відповідачем не спростовуються, інші докази не надаються.

Відповідно до ст. ст. 525,526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Згідно п. 40 Договору дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання стороною передбачених договором обов'язків та випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об'єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

За наведеного вище, Вінницька обласна державна адміністрація та департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації вважають, що судом вірно надано оцінку отриманим доказам, показам експертів та об'єктивно встановлено факти порушення відповідачем умов Договору та вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Від заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке:

- відповідно до статей 48, 49 Водного кодексу України рибогосподарська діяльність (у т.ч. для цілей аквакультури) потребує оформлення спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу, виданого обласною державною адміністрацією на безоплатній основі;

- згідно пункту 33 Договору окрім іншого визначено обов'язок орендаря здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Так, орендарям водного об'єкта, які використовують його для цілей аквакультури відповідно до технології риборозведення здійснюють повний скид води з водного об'єкту, необхідно оформити дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до закону;

- пунктом 17 Договору передбачено обов'язок орендаря оформити дозвіл на спеціальне водокористування та експлуатацію ставка відповідно до встановленого для нього БУВР режиму роботи;

- відповідно до п. 40 Договору дія цього Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною передбачених договором обов'язків;

- судом першої інстанції було встановлено факт спуску ставка без дозволу на спеціальне водокористування із порушенням встановленого режиму роботи ставка. Окрім того, факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування встановлено Вінницьким апеляційним адміністративним судом при розгляді справи №127/24118/16-а.

Враховуючи вищевикладене, прокурор зазначає, що орендарем порушено вимоги пунктів 17, 33 Договору, у зв'язку із чим вважає, що рішення суду першої інстанції є цілком законним, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

В доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу, заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ФОП Римар Г.О. отримав дозвіл на спеціальне водокористування лише 22.09.2017 р., тобто через 14 місяців після державної реєстрації права оренди (та фактичної оренди водного об'єкта), незважаючи на п. 33 Договору оренди землі, де зазначено, що здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; через 9 місяців після того як йому було рекомендовано обласною комісією з питань надання земельних ділянок державної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам невідкладно звернутись до Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування; лише після звернення прокурора до суду з позовом до ФОП Римаря Г.О. (13.06.2017 р. та 03.08.2017 р.), де чітко зазначена вимога про розірвання договору оренди водного об'єкта, що і стало підставою для подальших дій відповідача щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду 02 липня 2018 року та 16 липня 2018 року Римар Г.О. підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Прокурор в судових засіданнях вказував, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. Зауважив, що відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування після звернення до суду із даним позовом, а саме - 22.09.2017 р., а до цього відповідач користування орендованим майном без наявності вищезазначеного дозволу. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судові засідання 02.07.2018 р. та 16.07.2018 р. не з'явилися представники Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації та Гуменської сільської ради.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що позивачі та третя особа була належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені позивачам та третій особі (т. 3, а. с. 237, 247-248), а також те, що явка представників сторін та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації та Гуменської сільської ради.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 змінити в його мотивувальній частині, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації № 266 від 27.04.2015 р. поновлено договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 32,4170 га на території Гуменської сільської ради Вінницького району від 21.10.2004р., шляхом укладання договору оренди водного об'єкта, з річною орендною платою у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з фізичною особою-підприємцем Римарем Геннадієм Олександровичем, терміном на 10 років для рибогосподарських потреб (т. 1, а. с. 66).

01 жовтня 2015 р. між Вінницькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту екології та природних ресурсів (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Римарем Геннадієм Олександровичем (орендар) укладено Договір оренди водного об'єкту № 520681400-1 (далі -Договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 28,8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, який розташовується за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на р. Нетяги - ліва притока р. Кобильня, ліва притока р. Десна, ліва притока р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг (т. 1, а. с. 29-33).

Пунктом 2 Договору передбачено, що об'єктом оренди за цим Договором є: вода (водний простір) водного об'єкта - 555,628 тис. куб.м.; земельна ділянка під водним об'єктом 28,8844 га, під гідротехнічною спорудою 0,7787 га, під частиною ПЗС, з них: низинні заболочені землі 0,5021 га, пасовищем 0,3834 га, чагарники 1,2628 га, інші захисні насадження 0,6056 га. Ккадастровий номер земельної ділянки - 0520681400:03:001:0010. Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України "Про аквакультуру".

В пункті 4 Договору вказано, що об'єкт оренди не передається разом із гідротехнічною спорудою.

Строк дії договору сторони погодили в пункті 8 Договору, а саме - 10 років.

Об'єкт оренди передається для рибогосподарських потреб (п. 14 Договору).

Умови збереження стану об'єкта оренди: використання об'єкта оренди за цільовим призначенням та у відповідності до вимог природоохоронного законодавства, здійснення заходів щодо поліпшення стану водного об'єкта, не погіршення якості води, живих біоресурсів, аборигенних видів риб (п. 15 Договору).

Пунктом 17 Договору передбачено зобов'язання щодо експлуатації ставка відповідно до встановленого для нього БУВР Південного Бугу режиму роботи, оформлення дозволу на спеціальне водокористування.

Обов'язки орендаря були погоджені сторонами в п. 33 Договору. Зокрема, серед обов'язків орендодавця є здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу та не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та навколишньому природному середовищу.

Відповідно до п. 40 Договору дія цього Договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання стороною передбачених договором обов'язків та випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об'єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

Вказаний Договір був підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В подальшому, 02.08.2016 р. між сторонами був складений Акт прийому-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб ставок площею 28,8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, який розташовується за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на р. Нетяги - ліва притока р. Кобильня, ліва притока р. Десна, ліва притока р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг та земельну ділянку водного фонду загальною площею 32,4170 га, терміном на 10 років (т. 1, а. с. 38).

07.10.2016 р. на адресу голови Гуменської сільської ради надійшла заява за підписами жителів с. Михайлівки у кількості 115 осіб, відповідно до якої жителі просять голову Гуменської сільської ради звернути увагу і прийняти міри стосовно орендаря Римара Г. О., оскільки водоймище, що розташоване поблизу житлових будинків села знаходиться в критичному стані (т. 1, а. с. 75-77).

Зокрема у вказаній заяві, жителями зазначено: "Там, де в минулому році була вода, на даний момент росте бур'ян у висоту людського зросту. Влітку жителі змушені дихати запахом від гнилої риби, що плаває на поверхні вода, а весною і восени запахом диму від спалювання очерету на береговій зоні. Від такого спалювання страждають не тільки люди, а й птиця, яка гніздиться в очереті, а також насадження дерев на березі ставка. Щороку спускаючи ставок повністю, а також виловлюючи аборигенну рибу (карась, окунь, щуку) він (орендар) порушив закон, що призвело до занедбання водойми, а також зниження рівня води в криницях мешканців села. На зауваження Римар Г.О. реагує зверхньо, не жаліючи ні людей ні природи.".

Враховуючи вищевикладене, просять розглянути на найблищій сесії заяву щодо доцільності орендування даної земельної ділянки орендарем Римарем О.Г.

12.10.2016 р. рішенням 12 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області вирішено звернутись до Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької районної ради із зазначеного питання (т. 1, а. с. 79).

17.10.2016 р. Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області звернулась до Вінницької обласної державної адміністрації з проханням допомогти посприяти у вирішенні критичної проблеми, яка виникла у громади с. Михайлівка Вінницького району Вінницької області із орендарем водного об'єкту Римарем Г.О. та призвела до радикальних мір - перекриття дороги в с. Михайлівка 08.10.2016 р. (т. 1, а. с. 78).

Також, Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області звернулась до Вінницької районної ради (т. 1, а. с. 80).

Поруч з тим, 17.10.2016 р. комісією з питань охорони навколишнього природнього середовища щодо ситуації зі спуском ставка у с. Михайлівка Гуменської сільської ради Вінницького району був складений Акт обстеження, яким серед іншого зафіксовано факт спуску ставка для вилову риби (т. 1, а. с. 189).

Вказаний Акт був підписаний Базякою О.В (заступником начальника відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря) та Лопушняк В.В. (землевпорядником Гуменської сільської ради). Підпис Римаря О.Г. відсутній у даному акті.

27.10.2016 р. на 16 сесії 7 скликання Вінницької районної ради вирішено звернутись до Вінницької обласної державної адміністрації (т. 1, а. с. 82, 83).

28.10.2016р., Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП Римарем Г.О., за результатами якої складено акт (т. 1, а. с. 88-96).

Зокрема, за результатами проведеної перевірки встановлено наступні порушення ФОП Римарем Г.О. вимог законодавства:

- відсутній дозвіл на спеціальне водокористування - пункт 9 частини 1 статті 44, частина перша статті 49 ВК України;

- відсутній договір оренди на гідроспоруду - пункт 2 частини 1 статті 43, частина 7 статті 51 ВК України.

В подальшому, Вінницька обласна державна адміністрація за наслідком розгляду зазначених вище звернень надіслала клопотання до Вінницької місцевої прокуратури №01.01.-42/2079 від 11.04.2017 р. про представлення інтересів держави в особі обласної державної адміністрації шляхом звернення до господарського суду Вінницької області з позовною заявою про розірвання договору оренди водного об'єкту від 01.10.2015 р. №520681400-1 з Фізичною особою-підприємцем Римарем Г. О. (т. 1, а. с.73-74).

27.07.2017 р. комісією з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища проведено обстеження земельної ділянки водного фонду "біля Галунка", яка знаходиться за межами населеного пункту с. Михайлівка, яку орендує ФОП Римар Геннадій Олександрович згідно договору №520681400-1 від 01.10.2015 р., про що складений відповідний Акт (т. 1, а. с. 214-215). Зокрема, із вказаного акту вбачається, що комісіює та виявлено, що площа даного ставу, яка складає 32,4170 га, на 30% заповнена водою наповнення води немає, ставок у 2016 році у вересні-жовтні був спущений ФОП Римарем Г.О. без відповідного дозволу.

22.09.2017 р. (після подання позову у даній справі) ФОП Римарем Г.О. був отриманий дозвіл на спеціальне водокористування № 82/ВН/49д-17 (т. 1, а. с. 145-148).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать встановлені обставини у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення Договору оренди водного об'єкту № 520681400-1 від 01.10.2015 р.

За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Частини рибогосподарського водного об'єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об'єкта визначаються координатами відведеної акваторії. Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду).

Об'єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи фізичній особі.

За приписами статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Пунктом 33 Договору на орендаря покладені обов'язки щодо здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно із п. 9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Судом апеляційної інстанції вище було встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ФОП Римарем Г.О., за результатами якої складено Акт від 26.10.2016 р. та встановлено порушення ФОП Римарем Г.О. вимог законодавства, а саме:

- відсутній дозвіл на спеціальне водокористування - пункт 9 частини 1 статті 44, частина перша статті 49 ВК України;

- відсутній договір оренди на гідроспоруду - пункт 2 частини 1 статті 43, частина 7 статті 51 ВК України.

Також в ході перевірки встановлено, що даний водний об'єкт (ставок) спущений для вилову риби.

Факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування при проведенні перевірки встановлено також Вінницьким апеляційним адміністративним судом при розгляді справи №127/24118/16-а.

Окрім того, факт використання водного об'єкту та спуску води в ставку без дозволу на спеціальне водокористування встановлено не заперечується відповідачем - ФОП Римарем Г.О.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідач - ФОП Римар Г.О. здійснював користування водним об'єктом без наявності відповідного дозволу, чим допустив порушення умов Договору та положень Водного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 40 Договору дія цього Договору припиняється зокрема шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання стороною передбачених договором обов'язків.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне відзначити, що місцевим господарським судом помилково застосовано до даних правовідносин положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки питання щодо користування водними об'єктами на умовах оренди регулюється Водним кодексом України, зокрема ст. 51 ВК України.

За наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із мотувавальної частини рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 слід виключити посилання на положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Враховуючи викладене, орендар - ФОП Римар О.Г. порушив умови Договору, а саме здійснював спеціальне водокористування без наявності дозволу, що відповідно до п. 40 Договору є підставою для розірвання Договору за рішенням суду, а також узгоджується із положенням ч. 2 ст. 651 ЦК України.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції також послався на іншу причину - допущення орендарем заподіяння шкоди господарському об'єкту та навколишньому природному середовищу, однак колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду.

Зокрема на підтвердження вказаного суд взяв до уваги той факт, що рівень води в ставку становив менше 30 %, що вбачається зокрема із Акту комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища (т. 1, а. с. 214-215).

В той же час, даний Акт не можу бути прийнятий судом як належний, допустимий та достовірний доказ в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України, оскільки сам акт складений в довільній формі, без додержання вимог щодо складання відповідних актів, не вказано дату проведення обстеження, не зазначено ким є члени комісії (їх посада, місце роботи), на підставі чого була сформована сама комісія.

Окрім того, з Акту не убачається як проводився вимір води в ставку, а лише вказано, що ставок на 30 % заповнений водою.

Також, не може бути доказом заподіяння шкоди господарському об'єкту та навколишньому природному середовищу орендарем і Акт комісії з питань охорони навколишнього природнього середовища щодо ситуації зі спуском ставка у с. Михайлівка Гуменської сільської ради Вінницького району від 17.10.2016 р., оскільки вказаний акт фіксує лише спуск води, проте в ньому не визначено об'єму спущеної води та об'єму води, що залишилась у ставку.

Враховуючи вказане, місцевий господарський суд помилково прийшов до висновку, що орендар допустив заподіяння шкоди господарському об'єкту та навколишньому природному середовищу, оскільки належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України цей факт не підтверджується, у зв'язку із чим слід змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 виключивши з неї вказані мотиви для розірвання Договору оренди водного об'єкту № 520681400-1 від 01.10.2015 р.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду також вважає за необхідне відзначити, що місцевим господарським судом помилково застосовано до даних правовідносин положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки питання щодо користування водними об'єктами на умовах оренди регулюється Водним кодексом України, зокрема ст. 51 ВК України, Земельним кодексом України та Законом України "Про аквакультуру".

За наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із мотивувальної частини рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 слід виключити посилання на положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у зв'язку із неналежним виконанням ФОП Римарем Г.О. своїх зобов'язань за Договором, а саме здійснення спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу позовні вимоги про розірвання Договору оренди водного об'єкта №520681400-1 від 01 жовтня 2015 р., що розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради, укладеного між Вінницькою обласною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Римарем Геннадієм Олександровичем є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи задоволення позовної вимоги про розрівання Договору оренди водного об'єкта №520681400-1 від 01 жовтня 2015 р., також замовленню підлягає і позовна вимога про зобов'язання ФОП Римаря Г.О. повернути Вінницькій обласній державній адміністрації водний об'єкт (ставок площею 28,8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на річці Нетяж - ліва притока р. Кобильня, лівої притоки р. Десна, ліва притока р. Південний Буг, басейну р. Південний Буг) та земельну ділянку водного фонду загальною площею 32,4170 га підписавши акт прийому-передачі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Римаря Геннадія Олександровича слід задоволити частково та змінити рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 в його мотивувальній частині.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Римаря Геннадія Олександровича задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 змінити в його мотивувальній частині.

В іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 16.04.2018р. у справі № 902/760/17 залишити без змін.

3. Справу № 902/760/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" липня 2018 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.