Постанова № 75366861, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1110/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Лічевецького І.О. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_6, затверджений 13.12.2017 р. начальником ГУНП в Черкаській області полковником поліції Лютим В.В.;

- зобов'язати ГУНП в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_6, одноразову грошову допомогу, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 320000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.15.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), затверджений 13.12.2017 начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковником поліції Лютим В.В.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 320000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції на підставі неповністю досліджених обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 р. по справі № 707/1615/17, керуючись до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», у відповідності до Порядку № 4, правомірно призначено одноразову грошову допомогу позивачу у розмірі визначеному п.4 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію», а саме - 144 000,00 грн.

05.07.2018 р. до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив, у якому останній вказував на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 49 о/с ОСОБА_6 - молодшого інспектора Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів) Закону України "Про Національну поліцію".

07 лютого 2017 року постановою військово-лікарської комісії державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" встановлено, що захворювання у колишнього співробітника органів внутрішніх справ ОСОБА_6 пов'язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

07 березня 2017 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 537514, відповідно до якої ОСОБА_6 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС.

У травні 2017 року позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області щодо виплати одноразової грошової допомоги по втраті працездатності в результаті визначення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 11.05.2017 р. № 29/З-53 відповідач повідомив ОСОБА_6 про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з посиланням на частину 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

04 вересня 2017 року постановою Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/1615/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 р., зобов'язано Головне управління Національної поліції у Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_6.

13 грудня 2017 року, на виконання постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 04.09.2017 р. у справі № 707/1615/17 (а.с. 19-24), керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 р. № 4 начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок про призначення ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги у розмірі 144000,00 грн.

Вважаючи своє право на отримання одноразової грошової допомоги саме в розмірі, визначеному постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції" порушеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зі статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

В той же час, відповідно до статті 160 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення із позовом стало неправильне, на думку позивача, виконання відповідачем зазначених вище судових рішень.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до положень статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальним законом передбачено певну послідовність дій, які позивачу необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду, в порядку статті 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Відтак, питання про виконання судового рішення у справі № 707/1615/17 не може розглядатись як новий публічно-правовий спір.

Зазначене свідчить, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -.

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Лічевецький І.О.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2018 року.