Постанова № 75366849, 17.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5297/18 Суддя першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участі:

представника позивача: - Чипової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Одеської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року позивач - Заступник прокурора Одеської області звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції про видачу сертифікату № ІУ 163173490510 від 15.12.2017 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та готовність об'єкта до експлуатації (черги, окремого пускового комплексу): « 16-поверхові житлові будинки з приміщеннями загального призначення № 1, № 2 прибудований підземний паркінг № 1 на 175 м/місць (І черга будівництва), 16-поверхові житлові будинки з приміщеннями загального призначення № 3, № 4, прибудований підземний паркінг № 2 на 175 м/місць (II черга будівництва), 16-поверховий житловий будинок з приміщеннями загального призначення № 5 (III черга будівництва) в с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив № 10, ділянка № 10 на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (І черга будівництва)», виданий Державною архітектурно - будівельною інспекцією України;

- визнати незаконним та скасувати сертифікат № ІУ 163173490510 від 15.12.2017 р., яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та готовність об'єкта до експлуатації (черги, окремого пускового комплексу): « 16-поверхові житлові будинки з приміщеннями загального призначення № 1, № 2 прибудований підземний паркінг № 1 на 175 м/місць (І черга будівництва), 16-поверхові житлові будинки з приміщеннями загального призначення № 3, № 4, прибудований підземний паркінг № 2 на 175 м/місць (II черга будівництва), 16- поверховий житловий будинок з приміщеннями загального призначення № 5 (III черга будівництва) в с. Лиманка, ж/м «Дружний», масив № 10, ділянка № 10 на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (І черга будівництва)», виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем - Заступника прокурора Одеської області не усунуто недоліки позову, визначених ухвалою суду від 04.04.2018 року.

Колегія вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2018 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу запропоновано в п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви подати до суду: заяву в якій позивач має викласти юридичні та фактичні підстави позову згідно з вимогами статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 04.04.2018 р. №826/5297/18 отримана позивачем 11.04.2018 року.

20.04.2018 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду вх.№44350/18 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 04.04.2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, 25.05.2018 року, позовну заяву було повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви, що була залишена без руху.

Відповідно до ч.4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Законом України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 23 Закону, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що ані в позовні заяві, а ні в додаткових поясненнях, поданих на виконання вимог ухвали від 04.04.2018 року про залишення позовної заяви без руху, заступник прокурора Одеської області не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку з прийняттям спірного рішення.

Формальне обґрунтування «фактично звернення прокурора із вказаним позовом до суду обумовлене порушенням інтересів держави щодо гарантування останньою дотримання вимог містобудівного законодавства усіма суб'єктами права, а в даному випадку саме тим органом, який наділений державою відповідними повноваженнями» не є, на переконання колегії суддів, належним обґрунтуванням юридичних та фактичних підстав позову згідно з вимогами статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 17 липня 2018 року.