Постанова № 75365618, 09.07.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

09.07.2018 справа №905/2797/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Не з’явився Не з’явився розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Тепломережа” Вугледарської міської ради”, м.Вугледар Донецької областіНа рішення господарського суду Донецької областівід 22.03.2018р. (повний текст підписано 02.04.2018р.)у справі №905/2797/17 (суддя Кротінова О.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ до Комунального підприємства “Тепломережа” Вугледарської міської ради”, м.Вугледар Донецької області простягнення 447779,14 грн.В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ (далі – Позивач) з позовом до Комунального підприємства “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради”, м.Вугледар Донецької області про стягнення боргу у загальній сумі 447779,14 грн., у тому числі: основного боргу у сумі 390836,86 грн. на підставі договору №1463/16 від 25.02.2016р., 3% річних у сумі 10798,35грн., інфляційних втрат у сумі 46143,93 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2017р. замінено первісного Відповідача – Комунальне підприємство “Керуюча компанія з житлово – комунальних послуг Вугледарської міської ради”, м.Вугледар Донецької області, належним Відповідачем – Комунальним підприємством “Тепломережа” Вугледарської міської ради” (далі – Відповідач).

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2018 позовні вимоги задоволені частково: з Відповідача на користь Позивача стягнуто суму у розмірі 64373,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 965,60грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо навяності підстав для стягнення суми у розмірі 64373,56 грн., яка за своєю правовою природою є сумою судового збору, яка вже була стягнута рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/17/78/2012. За твердженням апелянта, наведена сума стягнута двічі, що є порушенням приписів чинного законодавства.

Учасники справи в судове засідання 09.07.2018р. не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутності.

Відзиву на апеляційну скаргу від Позивача не надійшло.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

– наявність рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2013р. по справі №5006/17/78/2012, яким встановлено факт неналежного виконання Відповідачем обов'язку щодо оплати газу та наявність боргу перед Позивачем за Договором на купівлю-продаж природного газу №14/2682/11 у сумі 1291059,42 грн., який є складовою суми заборгованості переведеної на Комунальне підприємство “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради”, як нового боржника, внаслідок укладення договору про переведення боргу №14/6435/12 від 26.10.2012р. До того ж, досліджені та задоволені вимоги щодо стягнення з означеної особи 3% річних у сумі 58132,08грн., інфляційних витрат у сумі 24626,69грн., пені у сумі 88827,47грн. та штрафу у сумі 154877,06грн., а також відшкодування судового збору у сумі 64373,56грн., що разом становить 390836,86 грн.;

– укладення 26.11.2014р. між Позивачем (Кредитор), Комунальним підприємством “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради (ОСОБА_5 боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (Новий боржник) Договору про переведення боргу №2583/14, за умовами п.1.1 якого за згодою Кредитора ОСОБА_5 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_5 боржника перед Кредитором за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2682/11 від 30.09.2011р. (з врахуванням договору про переведення боргу №14/6435/12 від 26.10.2012р.), укладений між ОСОБА_5 боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_5 боржника у цьому зобов’язанні та замінює ОСОБА_5 боржника у зобов’язанні. Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 390836,86 грн. (п.2.1 договору про переведення боргу №2583/14);

– укладення 25.02.2016р. між Позивачем (далі - Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (ОСОБА_5 боржник) та Комунальним підприємством “Тепломережа” Вугледарської міської ради” (Новий боржник) Договору про переведення боргу №1463/16, за умовами п.1.1 якого за згодою Кредитора ОСОБА_5 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_5 боржника перед Кредитором за Договором на купівлю-продаж природного газу №14/2682/11 від 30.09.2011р. (з урахуванням договору про переведення боргу №14/6435/12 від 26.10.2012р. та договору переведення боргу №2583/14 від 26.11.2014р.), укладеним між ОСОБА_5 боржником та Кредитором, а також відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2013р. №5006/17/78/2012, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_5 боржника у цьому зобов’язанні та замінює ОСОБА_5 боржника у зобов’язанні. Також, у вказаному Договорі, Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання даного договору, відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2013р. №5006/17/78/2012, дорівнює 390836,86 грн., в тому числі згідно рішення суду пеня – 88827,47 грн., штраф – 154877,06 грн., 3% річних – 58132,08 грн., інфляційні втрати – 24626,69 грн., судові витрати – 64373,56 грн. (п.2.1 договору про переведення боргу №1463/16);

– наявність листа Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” №26-7681/1.8-17 від 27.10.2017р., який направлено на адресу Комунального підприємства “Тепломережа” Вугледарської міської ради” про списання заборгованості з неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних у сумі 326463,30 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ за договором №1463/16 від 25.02.2016р. (судова справа №5006/17/78/2012) на підставі ч.3 ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Комунальним підприємством “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради” умов Договору купівлі-продажу природного газу №14/2682/11 від 30.09.2011р. з оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

Відповідач, у суді першої інстанції надав відзив, за змістом якого зазначав, що до нього внаслідок укладання договору про переведення боргу №1463/16 від 25.02.2016р. не переходила сума основного боргу, а лише штрафні санкції, що підтверджується актами звіряння та п.2.1 договору про переведення боргу №1463/16 від 25.02.2016р.; вказано, що Комунальне підприємство “Тепломережа” Вугледарської міської ради” включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; зауважено, що 07.11.2017р. на його адресу надійшов лист від Позивача, згідно якого проведено списання заборгованості з неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних у сумі 326 463,30 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ за договором №1463/16 від 25.02.2016р., залишок заборгованості складає 64373,56 грн. – сума судового збору згідно рішення суду; просить відмовити у повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, обов'язок сплатити штрафні санкції за невиконання зобов'язання, стягнуті 3% річних та інфляційні витрати, а також судовий збір, не є зобов'язаннями в розумінні положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України.

При цьому, зазначав, що оскільки, у справі, що розглядається, рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2013р. №5006/17/78/2012 на користь Позивача було стягнуто 3% річних, інфляційні витрати, штрафні санкції та судовий збір, правова природа боргу зі сплати цих сум як 3% річних, інфляційні витрати, штрафні санкції та судовий збір, з прийняттям рішення та укладанням Договору про переведення боргу не змінилась, останні у грошове зобов'язання, у розумінні приведених норм, не перетворились, а тому відсутні підстави для застосування до таких правовідносин положень ст.625 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції здійснив розподіл сум судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та стягнув суму у розмірі 64 373,56грн., що є сумою судового збору, яка стягнута рішенням у справі №5006/17/78/2012.

Вважаючи, що сума судового збору, стягнута судом двічі, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою про скасування судового рішення.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення 3% річних у сумі 10798,35грн., інфляційних втрат у сумі 46143,93 грн., які нараховані на суму боргу у розмірі 390836,86 грн., яка стягнута за рішенням суду у справі №5006/17/78/2012 (що складається з пені у розмірі 88827,47 грн., штрафу у розмірі 154877,06 грн., 3% річних у розмірі 58132,08 грн., інфляційних втрат у розмірі 24626,69 грн. та судових витрат у розмірі 64373,56 грн.), оскільки вимоги про сплату пені, штрафу та передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, а відтак не можуть виступати базою для нарахування на них 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення суми у розмірі 64 373,56грн., яка за своєю правовою природою є сумою судового збору, стягнутої за рішенням суду у справі №5006/12/78/2012 та відповідно розподілу судових витрат у даній справі на цю суму з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч.3, ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, рішення суду.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 Цивільного кодексу України).

Так, в ст. 1 Закону України "Про судовий збір" міститься визначення поняття судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Як зазначено вище, Позивач вимагає, стягнути суму судового збору у розмірі 64373,56 грн. за Договором про переведення боргу №1463/16 від 25.02.2016р., яка вже стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2013р. №5006/17/78/2012 на користь Позивача.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Також, згідно з ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Наразі, доказів заміни сторони у виконавчому провадженні матеріали справи не містять, а отже обов’язок з оплати стягнутої за рішенням суду суми судового збору не може бути переведений лише на підставі Договору про переведення боргу №1463/16 від 25.02.2016р.

За таких обставин, судова колегія вважає безпідставними позовні вимоги щодо стягнення відшкодованої суми судового збору на підставі вищенаведеного правочину з Відповідача на користь Позивача у розмірі 64 373,56грн., оскільки ця складова заборгованості виникла виключно на підставі рішення суду та не стосується договірного зобов'язання, а отже і можливість передати цю частину лише договірним шляхом не уявляється можливим, для цього нормами господарського процесуального законодавства передбачений інший порядок виконання такого обов’язку.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1, 4, ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області 22.03.2017 у справі № 905/2797/17 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача відшкодованої суми судового збору у розмірі 64 373,56 грн., а також судових витрат, через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесульного права що призвело до приняття неправильного рішення.

В цій слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення з Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради", м. Вугледар Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ суми у розмірі 64 373,56 грн. – відмовити

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2017 у справі № 905/2797/17 слід залишити без змін.

Крім того, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення суми в розмірі 64 373,56 грн., з урахуванням встановленого нормами ст. 4 Закону "Про судовий збір" мінімуму, судовий збір за подання апеляційної скарги повинен був бути сплачений Відповідачем в розмірі 2643,00грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, надлишково сплачений судовий збір в розмірі 7432,05 грн. за подання апеляційної скарги може бути повернутий Відповідачу за наявності відповідного клопотання останнього, а з Позивача на користь Відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2643,00грн.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради", м. Вугледар Донецької області – задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2018 у справі № 905/2797/17– скасувати в частині стягнення 64 373,56 грн., а також судових витрат.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення з Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради", м. Вугледар Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ 64 373,56 грн. – відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2018 у справі № 905/2797/17 – залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції – покласти на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства "Тепломережа" Вугледарської міської ради" (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 десантників, буд. 53, код ЄДРПОУ 40175733) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 16.07.2018.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3