Рішення № 75364443, 09.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2018

Справа № 910/5576/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТО Інтерком”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство з підбору автомобілів “Консалт-Авто”

про стягнення 40 791, 74 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ВТО Інтерком” (далі – ТОВ “ВТО Інтерком”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство з підбору автомобілів “Консалт-Авто” (далі – ТОВ “Консалт-Авто”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 40 791, 74 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 20/02/15-127 від 20.02.2015 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ “ВТО Інтерком” просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 39 011,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 1 390,80 грн., 3 % річних у сумі 389,94 грн., а всього - 40 791, 74 грн.

Провадження за вказаними вимогами було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2018 р., розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

Суд, розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2015 р. між ТОВ “ВТО Інтерком” (експедитор) та ТОВ “Консалт-Авто” (перевізник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 20/02/15-127 (далі – договір), який регулює та визначає порядок взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування з організації перевезень експорто-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених у замовленнях/доповненнях до даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору перевізник зобов'язаний організовувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до замовлень експедитора, а експедитор зобов'язаний виконати всі розрахунки з перевізником у повному обсязі і у термін, який передбачений умовами договору (п. 4.9).

Вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих замовленнях експедитора, які є невід'ємною частиною договору (п. 6.1 договору). Розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування коштів, одержаних від замовника до 20 банківських днів з дати отримання оригіналів документів, якщо інше не вказано у замовленні (п. 6.2 договору).

Договір вступає у силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р., з подальшою його пролонгацією (п. 11.3).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до замовлення № 1228-1 від 06.12.2017 р. ТОВ “ВТО Інтерком” зобов’язується надати замовнику (експедитору, ТОВ “Консалт-Авто”) транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Biala Podlaska (PL) – Київ (UA), вартістю 1 250 євро (еквівалент у гривні по курсу НБУ на день продажу валют), оплата яких здійснюється протягом 5-10 днів на підставі оригіналів документів.

Пунктами 6, 11 замовлення сторони погодили дату завантаження товару – 07.12.2017 р. та дату розвантаження – 11.12.2017 р.

Як встановлено судом, позивач надав ТОВ “Консалт-Авто” передбачені замовленням № 1228-1 від 06.12.2017 р. послуги з перевезення вантажу на загальну суму 40 011,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № WG0009 від 09.12.2017 р., № 2582017 від 09.12.2017 р., рахунком за надані послуги № 246 від 12.12.2017 р. на суму 40 011,00 грн., податковою накладною № 246 від 12.12.2017 р. на суму 40 011,00 грн.

Проте, зі свого боку зобов'язання з оплати вартості цих послуг відповідач виконав неналежним чином, вартість послуг з перевезення оплатив частково - на суму 1 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку ТОВ “ВТО Інтерком”. Таким чином, у ТОВ “Консалт-Авто” виникла заборгованість у сумі 39 011,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростували доводи останнього, суду не надав. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення боргу в сумі 39 011,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 1 390,80 грн. та 3 % річних у сумі 389,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов’язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 1 390,80 грн. та 3 % річних у сумі 389,94 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТО Інтерком” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство з підбору автомобілів “Консалт-Авто” про стягнення заборгованості у сумі 40 791, 74 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство з підбору автомобілів “Консалт-Авто” (03056, м. Київ, вул. Польова, 21, офіс 114, ідентифікаційний код 34805514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТО Інтерком” (45240, Волинська область, село Кульчин, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 30394450) основний борг у сумі 39 011 (тридцять дев'ять тисяч одинадцять) грн. 90 коп., інфляційну складову боргу у сумі 1 390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 80 коп., 3 % річних у сумі 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 94 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 9 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.