Рішення № 75364038, 17.07.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/470/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", вул. В.Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131; адреса для листування: а/с 31, м. Київ, 03194,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення страхового відшкодування в сумі 26 615,47 грн.

Без виклику представників сторін

установив: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (далі – відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 26 615,47 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.01.2018 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1, у зв"язку з чим позивачем по справі (Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування") було виплачено страхове відшкодування в сумі26 615 грн 47 к. Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" у порядку зворотньої вимоги перейшло право на отримання від відповідача ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" вказаної компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП. Оскільки відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування, яке підлягало сплаті в зв'язку з ДТП позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 26 615,47 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165, 178 ГПК у встановлений строк суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд виходить з наступного.

24 квітня 2017 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС №-10759, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1.

19 січня 2018 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 та автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1, що був застрахований у позивача.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 13.02.2018 року встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4, який керуючи автомобілем Citroen, державний номерний знак НОМЕР_2 не дотримався безпечної бокової дистанції, повертаючи ліворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3. А тому в зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

09 лютого 2018 року ОСОБА_2 (власник транспортного засобу Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1 ) звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування вх.№15/04/9.01/0237.18 в зв'язку з ДТП.

Відповідно до страхового акту №1251 від 09.02.2018, виходячи з Рахунку №ЕСеС-0001263 від 07.02.2018 року та враховуючи дані Звіту про визначення вартості матеріального збитку №3928 від 14.02.2018 року розмір страхового відшкодування склав 26 615 грн 47к. виплата якого була здійснена позивачем по справі.

Факт здійснення такої виплати підтверджується платіжним дорученням №4303 від 14.02.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Приписами статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату звернення з позовом страхове відшкодування в сумі 26 615 грн 47 к. сплачено відповідачем не було, в зв'язку з чим виникла заборгованість у останнього перед позивачем на вказану вище суму.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Citroen, державний номерний знак НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку постановою Солом"янського районного суду м. Києва від 13.02.2018 року, яка набрала законної сили.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна позиція передбачена статтею 993 Цивільного кодексу України.

Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 № 3-1304гс16.

За таких обставин, до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1 (ОСОБА_2), внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи випливає, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи – ОСОБА_4, який керував автомобілем Citroen, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ОСОБА_1 "Страхова компанія "Галицька" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7635686.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Приписами статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача у порядку зворотної вимоги перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок зазначеної вище ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про Практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За наведених обставин, після виконання своїх зобов'язань по договору майнового страхування, позивач, згідно з чинним законодавством України, набув право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки - страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (відповідача по справі).

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст. 74 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

На підставі наведеного, беручи до уваги матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 26 615 грн 47 к. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 2, 22, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 985, 999, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 232-233, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 26 615 грн 47 к.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код 22186790) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (вул. В.Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, код 35429675) 26 615 грн 47 к. (двадцять шість тисяч шістсот п'ятнадцять гривень сорок сім копійки) страхового відшкодування та судовий збір в сумі 1762 грн 00 к. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.07.2018

Суддя Фанда О.М.