Ухвала суду № 75362957, 13.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5211/17 Головуючий у 1 інстанції: Лєсной С.Є.

Провадження № 11-кп/783/1080/17 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - ОСОБА_1

суддів : - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі : - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, в режимі відеоконференції, матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року, -

за участю прокурора : - ОСОБА_6

обвинуваченого : - ОСОБА_5

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, без місця реєстрації, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов’язаний, неодружений, приватний підприємець, відповідно до ст.89 КК України судимості немає, -

визнано винним за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання три роки позбавлення волі.

Цивільний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду в сумі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 27 квітня 2017 року о 13 год. 00 хв., знаходячись на вул. Тернопільській, 17 в м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з проникненням в приміщення, з корисливих мотивів, підійшов до дверей гаражного приміщення № 579, яке знаходиться за вищевказаною адресою, за допомогою викрутки, відчинив навісний замок дверей вказаного гаражу. Після цього, обвинувачений проник в гаражне приміщення, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7 – чотири автомобільні колеса «NOKIAN» R-16 загальною вартістю 15000 грн. В подальшому, викрадене майно поскладав в автомобіль таксі, який заздалегідь викликав на вказану адресу та з місця вчинення злочину втік.

Крім цього, він же 19 червня 2017 року о 13 год. 20 хв., знаходячись на вул. Стрийській, 99Б в м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з проникненням в приміщення, з корисливих мотивів, підійшов до дверей гаражного приміщення № 100, яке знаходиться за вищевказаною адресою, за допомогою викрутки, відчинив навісний замок дверей вказаного гаражу. Після цього, обвинувачений проник в гаражне приміщення, звідки, повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_9 – чотири автомобільні колеса «VREDESTAIN» R-16 загальною вартістю 5000 грн. В подальшому, викрадене майно поскладав в автомобіль, який заздалегідь викликав та з місця вчинення злочину втік.

Не погоджуючись із вказаним вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання, та призначити покарання з урахуванням пом’якшуючих обставин із застосуванням ст. 69 КК України. Мотивує це тим, що вирок суду помилковий внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення норм процесуального права. Зазначає, що вирок суду першої інстанції підлягає зміні з підстав зазначених в п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, а саме невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, істотного порушення процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вина ОСОБА_5 за обставин, викладених у вироку є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким у судовому засіданні не оспорювались. За цих обставин, за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, слухання справи у суді першої інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду учасникам судового провадження було роз'яснено у встановленому законом порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості, вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який класифікуються як тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який судимості немає, позитивно характеризується, має бажання відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду, щиро покаявся та вірно призначив йому покарання у виді позбавлення волі, так як виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, як встановлено при розгляді справи апеляційним судом, що суд першої інстанції правильно врахував наведені вище обставини та правильно призначив мінімальне покарання, яке передбачене санкцією статті за якою ОСОБА_8 обвинувачується.

За таких обставин, призначене обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі відповідає вимогам закону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року постановлений з дотриманням вимог ст. ст. 370-376 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29 серпня 2017 року, щодо нього – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду України на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

З.М. ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_2