Рішення № 75362696, 16.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2018 року № 826/2008/17

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів під головуванням судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софор» до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Південний», про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софор» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, за участю третьої особи - ПАТ «Акціонерний банк «Південний» та просить суд:

визнати протиправними дії Національного банку України щодо не підтвердження можливості здійснення операції Товариством з обмеженою відповідальністю «Софор» по купівлі іноземної валюти у сумі 100 000,00 доларів США для перерахування заборгованості згідно з кредитним договором від 03 листопада 2014 року № 38/11-2004;

скасувати рішення Національного банку України від 25 жовтня 2006 року № 25-005/87918 в частині не підтвердження можливості здійснення операції Товариством з обмеженою відповідальністю «Софор» з купівлі іноземної валюти у сумі 100 000,00 доларів США для перерахування заборгованості згідно з кредитним договором від 03 листопада 2014 року № 38/11-2004;

зобов'язати Національний банк України направити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Південний» (Україна, 65059, місто Одеса, вулиця Краснова, 6) повідомлення про підтвердження операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Софор» по купівлі іноземної валюти у сумі 100 000,00 доларів США для перерахування заборгованості згідно з кредитним договором від 03 листопада 2014 року № 38/11-2004.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 вересня 2016 року позивачем направлено заявку до обслуговуючого банку ПАТ АБ «Південний» на купівлю валюти у розмірі 100 000,00 доларів США з метою погашення кредиту, отриманого від нерезидента PANCRASS OVERSEAS S.A, яким 13 вересня 2016 року відповідно до вимог постанов Правління НБУ сформовано реєстр операцій з купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти на користь нерезидентів та направлено до Національного банку України.

15 вересня 2016 року ПАТ АБ «Південний» отримано від відповідача електронне повідомлення/вимогу № 25-0005/77214 щодо надання висновків/документів/інформації стосовно операції з купівлі ПАТ АТ «Південний» за дорученням ТОВ «Софор» 100 000,00 доларів США.

Запитувані документи надано позивачем до ПАТ «АБ «Південний», яким, в свою чергу, витребувані документи направлено до Національного банку України.

19 жовтня 2016 року товариством знову подано заяву до обслуговуючого банку, однак 25 жовтня 2016 року Національним банком України направлено електронне повідомлення № 25-005/87819 про не підтвердження можливості здійснення купівлі валюти за заявою ТОВ «Софор» у зазначеному розмірі. Як підставу зазначено невідповідність операції та/або поданих документів законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку України, а саме листу Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 25-0005/77214.

На думку позивача, неможливість здійснити погашення заборгованості за кредитним договором призводить до збільшення збитків ТОВ «Софор» та погіршення відносин з закордонними партнерами, інвестиційного клімату та неможливості подальшого залучення інвестицій.

Ухвалою суду від 14 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2008/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

03 листопада 2004 року між компанією з обмеженою відповідальністю «PANCRASS LIMITED», Республіка Кіпр та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Рів'єра» укладено кредитний договір № 38/11-2004, відповідно до умов якого Кредитор (компанія з обмеженою відповідальністю «PANCRASS LIMITED», республіка Кіпр) надає Позичальнику (Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Рів'єра») кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом заборгованості у сумі 10 000 000,00 доларів США на строк з 03 листопада 2004 року по 20 грудня 2007 року, але не раніше державної реєстрації цього договору Національним банком України. Кредит надано на поповнення обігових коштів та фінансування інших заходів, пов'язаних із веденням статутної діяльності Позичальника.

20 грудня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004, відповідно до якої Позичальник повинен забезпечити повернення отриманого кредиту не пізніше 20 грудня 2012 року і сплату нарахованих відсотків в день, встановлений для повернення основної суми кредиту.

Додатковою угодою № 3 від 06 травня 2008 року до зазначеного кредитного договору збільшено розмір кредиту до 30 000 000,00 доларів США а також встановлено новий термін повернення кредиту - до 20 грудня 2015 року.

Додаткову угоду № 4 від 04 лютого 2014 року до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004 було укладено у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми Позичальника на обслуговуючий кооператив та інших реквізитів (організаційна-правова форма обслуговуючого банку) та зі зміною адреси кредитора-нерезидента. Зазначеною угодою також встановлено, що розмір виплат та користування кредитом протягом усього строку періоду дії договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена Національним банком України.

Додатковою угодою № 5 від 07 лютого 2014 року до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004 змінено Позичальника з обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Чорноморська Рів'єра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Софор». Водночас, попереднім позичальником підтверджено, що на дату підписання додаткової угоди № 5 він мав заборгованість перед Кредитором за основною сумою боргу у сумі 12 851 150,00 доларів США.

У зв'язку зі зміною реквізитів Позичальника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Софор», 12 травня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004.

15 грудня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004, відповідно до якої Кредитора - Компанію з обмеженою відповідальністю «PANCRASS LIMITED», Республіка Кіпр змінено на «PANCRASS OVERSEAS S.A» (Панама).

В даній угоді сторонами підтверджено, що на момент її укладання Позичальник має заборгованість за кредитним договором за основною сумою - 12 851 150,00 доларів США та за нарахованими відсотками , що підлягають сплаті в кінці строку дії договору у сумі - 11 314 248,00 доларів США. Загальна заборгованість складає 24 165 398,20 доларів США.

25 листопада 2015 року між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до кредитного договору від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004, відповідно до якої змінено реквізити Кредитора, а саме: замінено обслуговуючий банк з SCHRODER AND CO BANK SA (SWITZERLAND) на Regional Investment Bank JSC (Latvia).

Кредитний договір а також всі додаткові угоди, якщо вони потребували реєстрації в Національному банку України, було зареєстровано згідно чинного законодавства України.

28 грудня 2015 року на підставі заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 23 грудня 2015 року № 2 ПАТ «АБ «Південний» придбано для ТОВ «Софор» 825 000,00 доларів США з метою виконання товариством зобов'язань з повернення грошових коштів за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004, які цього ж дня було перераховано на поточний рахунок «PANCRASS OVERSEAS S.A» (Панама) в Regional Investment Bank JSC (Latvia).

19 січня 2016 року на підставі заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 11 січня 2016 року № 3 ПАТ «АБ «Південний» придбано для ТОВ «Софор» 750 000,00 доларів США з метою виконання товариством зобов'язань з повернення грошових коштів за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004, які цього ж дня було перераховано на поточний рахунок «PANCRASS OVERSEAS S.A» (Панама) в Regional Investment Bank JSC (Latvia).

08 вересня 2016 року позивачем направлено заявку до обслуговуючого банку ПАТ АБ «Південний» на купівлю валюти у розмірі 100 000,00 доларів США з метою погашення кредиту, отриманого від нерезидента «PANCRASS OVERSEAS S.A» (Панама), яким 13 вересня 2016 року відповідно до вимог постанов Правління НБУ сформовано реєстр операцій із купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти на користь нерезидентів та направлено до Національного банку України.

15 вересня 2016 року ПАТ АБ «Південний» отримано від відповідача електронне повідомлення/вимогу №25-0005/77214 щодо надання висновків/документів/інформації стосовно операції з купівлі ПАТ АТ «Південний» за дорученням ТОВ «Софор» 100 000,00 доларів США, а саме:

- виписки по рахунках клієнта, відкритих в усіх уповноважених банках, за період з 01 січня по 13 вересня 2016 року;

- інформації/документів що були отримані Банком від Клієнта та дали змогу Банку визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб-нерезидентів «PANCRASS OVERSEAS S.A», «PANCRASS LIMITED», а саме: копії трастових декларацій, декларацій довірчої власності, довіреності, афідевіт тощо. У разі відсутності зазначених документів надати пояснення Банку (у вигляді довідки за підписом керівника Банку) щодо причин неподання клієнтом вищезазначених документів, а також листи/запити, які було надіслано Банком до Клієнта з метою отримання вищезазначених документів/інформації та листи/документи/інформацію, що були надіслані Клієнтом у відповідь на запит Банку;

- інформацію (у вигляді довідки за підписом керівника Банку) щодо заходів, здійснених Банком з метою встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб-нерезидентів «PANCRASS OVERSEAS S.A», «PANCRASS LIMITED»;

- інформацію/документи щодо розрахунків з контрагентами «ОСОБА_1», ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ»;

- інформацію/документи, що підтверджують здійснення розрахунків за договорами щодо заміни сторін у зобов'язанні;

- виписки по рахунках контрагентів за останні шість місяців.

Запитувані документи позивачем надано до ПАТ «АБ «Південний», яким, в свою чергу, витребувані документи направлено до Національного банку України.

19 жовтня 2016 року товариством знову подано заяву до обслуговуючого банку на купівлю валюти з метою погашення заборгованості за кредитом.

25 жовтня 2016 року Національним банком України направлено електронне повідомлення № 25-005/87819 про не підтвердження можливості здійснення купівлі валюти за заявою ТОВ «Софор» у зазначеному розмірі. Як підставу зазначено невідповідність операції та/або поданих документів законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку України, а саме листу Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 25-0005/77214.

Позивач вважає дії Національного банку України щодо не підтвердження можливості здійснення операції ТОВ «Софор» по купівлі іноземної валюти у сумі 100 000,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004 у виді електронного повідомлення від 25 жовтня 2016 року № 25-005/87819 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, позивач посилається на те, що не підтвердження Національним банком України можливості здійснення операції ТОВ «Софор» по купівлі іноземної валюти у сумі 100 000,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004 з підстав наявності порушень вимог листа Національного банку України від 15 вересня 2016 року № 25-0005/77214, який не є нормативно-правовим актом, є порушенням Постанови Правління Національного банку України «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23 лютого 2015 року № 124, оскільки всі запитувані документи, на його думку, було надано на вимогу НБУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національний банк України відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» (далі - Закон) є центральним банком України. Особливим органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України. Цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Національного банку України.

Функції Національного банку України визначено статтею 7 Закону, відповідно до якої, зокрема, проводить грошове-кредитну політику, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, здійснює банківське регулювання, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Згідно зі статтею 44 Закону Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) встановлення порядку проведення обов'язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу;

5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання (статті 45 Закону).

Відповідно до статті 46 Закону, Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.

Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

Частиною другою статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет) передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України (стаття 6 Декрету).

Статтею 11 Декрету встановлено, що Національний банк України у сфері валютного регулювання: здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України; видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Відповідно до статті 12 Декрету органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ним валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Згідно зі статтею 13 Декрету Національний банку України є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно із цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Національний банк України є також суб'єктом державного фінансового моніторингу відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ПАТ АБ «Південний» надавав НБУ інформацію щодо намірів купівлі іноземної валюти за заявами ТОВ «Софор» 03 червня, 13 вересня та 21 жовтня 206 року з метою виконання зобов'язань за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004.

Зазначений кредитний договір знаходився на обслуговуванні в Публічному акціонерному банку «Марфін Банк». Відповідно до наданої відповідачу довідки про стан розрахунків за кредитним договором за основною сумою боргу погашено 4 856 850, 00 доларів США, при цьому кошти, які використовуються для купівлі іноземної валюти, надходять від різних компаній за сільськогосподарську техніку, продукцію, будівельні матеріали та у вигляді повернення термінової поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Згідно інформації, наданої ПАТ АБ «Південний», засновниками ТОВ «Чорноморська Рів»єра» та ТОВ «Софор» є одні і ті самі особи (ОСОБА_3 та ОСОБА_4). Щодо кінцевих бенефіціарних власників «PANCRASS OVERSEAS S.A» (Панама), то 95 % частки участі належить громадянину Великої Британії ОСОБА_6, а інших 5 % - громадянину України ОСОБА_7

Крім того, НБУ з'ясовано, що кошти, які використовувалися для купівлі іноземної валюти, надходять до ТОВ «Софор» у значних обсягах від ТОВ «Ростдорстрой», засновником якого є компанія-нерезидент ТОВ «Сайдлек Інтернешнл Лімітед» у 100%, а кінцевими бенефіціарними власниками є ті самі особи - ОСОБА_6 (громадянин Великої Британії) та ОСОБА_7 (громадянин України, а крім них - ОСОБА_3 та ОСОБА_8 - громадяни України).

ТОВ «Ростдорстрой» є фігурантом у досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні № 52016000000000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.

Зазначена інформація, яку з'ясував відповідач у справі, давала підстави для підозр щодо незаконного виведення державних коштів за кордон.

Як встановлено судом з послідовності подій, ПАТ АБ «Південий» подав НБУ інформацію щодо намірів купівлі іноземної валюти за заявою ТОВ «Софор» від 03 червня 2016 року.

Виходячи з положень підпункту 17 пункту 6 постанови Правління НБУ від 03 березня 2016 року № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 05 березня 2016 року і діяла до 08 червня 2016 року (далі - Постанова № 140), з метою недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій уповноважені банки формують реєстр операцій за дорученнями клієнтів із купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках/перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, та подають його до НБУ згідно з порядком та формою, які визначаються Інструкцією (у даному випадку Інструкцією № 247).

Здійснюючи аналіз фінансової операції зі звітною датою 03 червня 2016 року на підставі наданих банком документів на суму 100 000 доларів США, відповідачем виявлено відсутність економічної доцільності (причини) переведення права вимоги між нерезидентами та проведення ПАТ АБ «Південний» аналізу руху коштів у гривнях, які направлялися на купівлю іноземної валюти від ТОВ «Ростдорстрой».

Відповідно до статті 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом НБУ та оприлюднюється у встановленому законом порядку (у даному випадку Положенням про застосування НБУ заходів впливу, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346) (далі - Положення № 346).

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 346 в редакції, чинній станом на 03 червня 2016 року, до ознак здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, може належати проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу).

Враховуючи такі положення нормативно-правових актів, на засіданні Комісії НБУ протоколом № 105/16 від 06 червня 2016 року під час розгляду операцій клієнтів уповноважених банків, зокрема, й ТОВ «Софор», включених до реєстру 03 червня 2016 року, запропоновано звернутися до ПАТ АБ «Південний» за отриманням наступних документів:

- інформації/документів щодо економічної доцільності операцій переведення права вимоги між нерезидентами та підтвердження розрахунку між ними;

- виписки за поточними рахунками клієнта за останніх 3 місяці.

Крім того, Комісія підтримала рішення про не підтвердження операції з купівлі іноземної валюти з підстав, передбачених пунктом 3 Постанови № 140, про що НБУ повідомило ПАТ АБ «Південний» електронним листом від 07 червня 2016 року № 25-0005/47952.

Виходячи з положень підпункту 17 пункту 6 Постанови №140 НБУ має право не підтверджувати можливість здійснення операції, включеної до реєстру, якщо за результатами аналізу документів (інформації), отриманої НБУ в установленому законодавством порядку від уповноваженого банку та/або з інших офіційних джерел (зокрема, від державних органів, Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, банків, інших юридичних та/або фізичних осіб, під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки іншого банку/установи/організації), виявлені ознаки, що можуть свідчити про здійснення банками ризикової діяльності, або дійшов висновку, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

13 вересня 2016 року ПАТ АБ «Південний» повторно включено фінансову операцію в реєстр на суму купівлі 100 000 доларів США та надані документи, які є підставою для здійснення операції.

На виконання електронного листа НБУ від 07 червня 2016 року № 25-0005/47952 ПАТ АБ «Південний» надано копію листа ТОВ «Софор», у якому переведення права вимоги між нерезидентами пояснено вимогою кредитора у зв'язку з нестабільною політично-економічною ситуацією на Кіпрі, оскільки кінцевими бенефіціарними власниками обох компаній є одні й ті самі особи - 95% участі належить громадянину Великої Британії ОСОБА_6, а інших 5 % - громадянину України ОСОБА_7

Зазначена інформація надана без підтверджуючих документів, як не надано і підтвердження розрахунку між нерезидентами.

Виписка за поточним рахунком у гривні, надана ПАТ АБ «Південний» за останні 3 місяці свідчить про те, що джерелом походження коштів є кошти як надходження від різних компаній за товарно-матеріальні цінності, будівельні матеріали, у вигляді кредитних коштів під ПАТ АБ «Південний» як повернення термінової поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ «Євротермінал», ПП «Київшляхбуд», а також в значних розмірах від ТОВ «Ростдорстрой». Крім того, мали місце розрахунки з фізичною особою ОСОБА_1 з призначенням платежу «згідно листа».

На засіданні Комісії НБУ згідно протоколу від 14 вересня 2016 року № 173/16 за результатами розгляду операцій клієнтів уповноважених банків, зокрема, ТОВ «Софор», включених до реєстру за 13 червня 2016 року, прийнято рішення надіслати ПАТ АБ «Південний» вимогу щодо надання наступних документів:

- виписки за рахунками клієнта, відкритими в усіх уповноважених банках, за період з 01 січня 2016 року по 13 вересня 2016 року;

- інформацію/документи, що були отримані банком від клієнта та дали можливість визначити кінцевих бенефіціарів юридичних осіб-нерезидентів «PANCRASS OVERSEAS S.A», а саме: копії трастових декларацій, декларації довірчої власності, довіреності, афідевіт тощо. У разі відсутності зазначених документів надати пояснення банку щодо причин неподання клієнтом вищезазначених документів, а також листи/запити, надіслані банком клієнту з метою отримання вищезазначених документів та відповіді на такі листи;

- інформацію щодо заходів, здійснених банком з метою встановлення кінцевих бенефіціарів «PANCRASS OVERSEAS S.A»;

- інформацію/документи щодо розрахунків з контрагентами ОСОБА_1, ТОВ «Ростдорстрой»;

- інформацію, що підтверджує здійснення розрахунків за договорами щодо заміни сторін у зобов'язанні;

- виписки за рахунками контрагентів за останні шість місяців.

Одночасно, Комісією НБУ підтримано рішення про не підтвердження операції з купівлі іноземної валюти з можливістю надалі надавати операції реєстр разом з вищезазначеним переліком інформації, про що 15 вересня 2016 року НБУ направив ПАТ АБ «Південний» електронну вимогу № 25-0005/77214 про надання пакету документів.

21 жовтня 2017 року ПАТ АБ «Південний» включено до реєстру операцію з купівлі іноземної валюти у сумі 100 000 доларів США та надано документи як підставу для здійснення операції, а саме: погашення заборгованості за кредитним договором від 03 листопада 2004 року № 38/11-2004 та окремі документи відповідно до електронної вимоги НБУ від 15 вересня 2016 року.

Водночас, інформації, що підтверджує здійснення розрахунків за договорами щодо заміни сторони у зобов'язанні та інформації щодо розрахунків з контрагентом ОСОБА_1, яку запитував НБУ, подано не було, у зв'язку з чим 25 жовтня 2016 року НБУ направив ПАТ АБ «Південний» електронне повідомлення №25-0005/87918 про не підтвердження операції з купівлі іноземної валюти у зв'язку з ненаданням повного пакету документів відповідно до попередньої вимоги від 15 вересня 2016 року № 25-0005/77214.

Таким чином,встановивши дійсні обставини у справі, суд приходить до висновку, що НБУ повідомлено ПАТ АБ «Південний» про не підтвердження можливості здійснення операції ТОВ «Софор» з купівлі іноземної валюти з підстав не подання повного пакету документів, який вимагався НБУ відповідно до електронних запитів.

Оскільки чинним законодавством передбачено право НБУ отримувати від банків інформацію щодо фінансових операцій, її учасників, а також інші відомості для вирішення питання щодо підтвердження чи не підтвердження операцій з купівлі іноземної валюти, то суд не вбачає у цьому зв'язку протиправності у діях відповідача, оскільки обставини справи та положення проаналізованого законодавства вказують на те, що у даному випадку відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, відповідно до статті 53 Закону України «Про Національний банк України» не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку України, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Повноваження адміністративного суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, тобто коли його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. Разом з тим, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач має застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень.

Отже, адміністративний суд, не втручається в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки, а відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, розглядаючи дану справу, суд прийшов до висновку, що виключно Національним банком України і ніяким іншим органом або посадовою особою, у тому числі й судами, не можуть здійснюватися повноваження та прийматися рішення, зокрема, стосовно підтвердження або не підтвердження можливості здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, які згідно чинного законодавства належать до виключної компетенції Національного банку України.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості, недоведеності та не підтвердженості достатніми та переконливими доказами.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя-доповідач В.І. Келеберда

Судді: І.А. Качур

А.Б.Федорчук