Рішення № 75362565, 18.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2018 року № 826/13334/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп»

до

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0035011404, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (далі також – ТОВ «Атем Груп», позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також – ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0035011404.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853 про завищення ТОВ «Атем Груп» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий та березень 2017 року на 38 454 032 грн., заниження суми від’ємного значення з цього податку за березень 2017 року на 4 595 542 грн. та завишення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року на суму 45 830 494 грн., які були покладені в основну оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 відкрито провадження у справі №826/13334/17 за вказаним позовом ТОВ «Атем Груп» та призначено дану справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

В судовому засіданні 19.03.2018 суд ухвалив про закінчення підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у текстах відзиву на позов, запереченнях на відповідь на відзив.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом №328/26-15-14-04-01-40657853 від 16.06.2017, контролюючим органом встановлені факти завищення заявлених ТОВ «Атем Груп» до бюджетного відшкодування на рахунок у банку за звітні періоди лютий і березень 2017 року сум податку на додану вартість на 12 000 000 грн. та 38 454 032 грн., а також заниження суми від’ємного значення з цього податку за березень 2017 року на 4 595 542 грн. Висновки акта перевірки відповідач вважає обґрунтованими, а прийняте на підставі такого акта перевірки податкове повідомлення-рішення – законним.

На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на день вчинення відповідної процесуальної дії), суд 09.07.2018 суд ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать зміст позову та наявні у справі матеріали, 20.03.2017 та 20.04.2017 ТОВ «Атем Груп» подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану за звітні періоди лютий 2017 року (реєстр. №9044767754) та березень 2017 року (реєстр. №9070432786) з відповідними додатками (в т.ч. розрахунками суми бюджетного відшкодування (Д3) та заявами про повернення суми бюджетного відшкодування). Згідно цих податкових декларацій (з урахуванням уточнюючого розрахунку за звітний період лютий 2017 року, датованого 18.04.2017) позивач заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вказані звітні періоди суми від’ємного значення цього податку у розмірах 12 000 000 грн. та 47 000 000 грн. відповідно (ряд. 20.2.1 ряд. 20.2 таких декларацій).

За наслідками подання позивачем вказаної податкової звітності ГУ ДФС у м. Києві упродовж періоду з 29.05.2017 по 12.06.2017 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий і березень 2017 року, за результатами якої складено акт від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853.

За висновками цього акта перевірки від 16.06.2017 встановлено, що в порушення: п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на 12 000 000 грн. та за березень 2017 року на 38 454 032 грн., та одночасно занизив суму від’ємного значення (ряд. 21) за березень 2017 року на 4 595 542 грн.; п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України позивач завищив суму, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року на 45 830 484 грн.

Дані висновки контролюючого органу були мотивовані тим, що за наслідками проведення попередньо позапланової документальної перевірки з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, результати якої були оформлені актом від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863, та у зв’язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 №0004841404 за наслідками такої перевірки, ТОВ «Атем Груп» подало 19.04.2017 уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) за вересень 2016 року (реєстр. №9069048683 від 19.04.2017) та жовтень 2016 року (реєстр. №9069132009 від 19.04.2017).

У цих уточнюючих розрахунках ТОВ «Атем Груп» зменшило задекларовані у податкових деклараціях за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року показники ряд. 20.2.2 в частині заявлених сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, всього на загальну суму 45 830 494 грн. та, відповідно, збільшило суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на тотожну суму (тобто, показник ряд. 21), в т.ч. по періодах: вересень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1) на 8 520 079 грн., збільшення суми від'ємного значення (ряд. 21) на 8 520 079 грн.; жовтень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на 37 310 415 грн., збільшення суми від'ємного значення (ряд. 21) на 37 310 415 грн.

На переконання контролюючого органу, такі уточнюючі розрахунки за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року були подані ТОВ «Атем Груп» 19.04.2017 з метою штучного збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка обчислюється відповідно до вимог п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, для використання у наступних звітних (податкових) періодах при формуванні сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Контролюючий орган вказує, що при поданні уточнюючих розрахунків за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, ТОВ «Атем Груп» мало відобразити показник ряд. 16.2 у податковій декларацій з податку на додану вартість за квітень 2017 року.

Одночасно, контролюючий орган вказує на те, що подання уточнюючих розрахунків за вересень 2016, жовтень 2016 суперечить вимогам п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «Атем Груп» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 07.02.2017 №0004841404 до суду. Таким чином, платник податку повинен був подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за лютий 2017 року, а саме: відкоригувати ряд. 16.3, оскільки сума 45 830 494 грн. стала неузгодженою до дня набрання судовим рішенням законної сили. У зв’язку з цим відповідач вважає, що позивач неправомірно використав суму від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 45 830 494 грн. у податковій декларації за лютий 2017 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за звітні періоди лютий і березень 2017 року, а також до завищення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року на 45 830 484 грн.

14.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853 прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення за №0035011404 (форми «В3»), яким виявлено відсутність права на врахування такої суми від’ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період лютий, березень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від’ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032 грн. (в т.ч. 12 000 000 грн. по податковій декларацій за лютий 2017 року (реєстр. №9044767754 від 20.03.2017) та на 38 454 032 грн. по податковій декларації за березень 2017 року (реєстр. №9070432786 від 20.04.2017).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «податковий кредит» – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі: здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу (а саме - дата подання митної декларації для митного оформлення), а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

За змістом норм п. 200.1 абз. 1 пп. 200.2, пп. 200.4, 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

При цьому, згідно з п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З контексту наведених правових норм можна дійти висновків про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах. Прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є виключно правом платника податків, а не його обов'язком. При цьому, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. Разом з тим, право на заявлення такої суми до бюджетного відшкодування обмежено строком давності у 1095 днів, що настають за днем отримання права на таке відшкодування, яке, в свою чергу, виникає в наступному звітному періоді після періоду, в кому здійснена фактична сплата податку на додану вартість постачальникам товарів. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що наведена в його постанові від 17.04.2018 у справі №812/8360/14.

Як свідчать наявні матеріали справи, фактичною підставою для зменшення позивачу суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітні періоди лютий та березень 2017 року, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0035011404, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.06.201 №328/26-15-14-04-01-40657853, оформленого за результатом проведеної виїзної перевірки позивача щодо правомірності нарахування заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані звітні періоди 2017 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на висновках акта Головного управління ДФС у м. Києві від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863, складеного за наслідками проведення іншої документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року.

Згідно тексту цього акта перевірки від 20.01.2017 та доданих до позову матеріалів суд встановив, що попередньо ТОВ «Атем Груп» були подані податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року (датована 20.10.2016) та жовтень 2016 року (датована 17.11.2016) з відповідними додатками, згідно яких (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за звітний період вересень 2016 року, датованого 27.10.2016, та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2016 року, датованого 02.12.2016) позивач заявив до бюджетного відшкодування на банківський рахунок за вказані звітні періоди суми від’ємного значення цього податку у розмірах 17 434 019 грн. та 48 190 000 грн. відповідно (ряд. 20.2.1 ряд. 20.2 таких декларацій). Крім того, у цих податкових деклараціях ТОВ «Атем Груп» задекларувало за звітні періоди вересень 2016 року наступні показники: від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 45 554 510 грн. та суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 28 120 491 грн., та за жовтень 2016 року – 48 190 000 грн. та 737 121 грн. відповідно (ряд. 19 та 21 таких декларацій).

За наслідками подання платником податку (позивачем) вказаних податкових декларацій за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова перевірка з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень-жовтень 2016 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863, за висновками якого підтверджено правомірність заявленого бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у сумі 8 913 940 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 10 870 085 грн. В решті заявлених сум бюджетного відшкодування в акті перевірки зазначено, що в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Атем Груп» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2016 року у розмірі 11 540 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року на 8 520 077 грн. та за жовтень 2016 року на 37 319 915 грн.

Зокрема, в ході цієї проведеної перевірки контролюючий орган встановив, що причиною виникнення від’ємного значення у вересні та жовтні 2016 року є здійснення операцій з придбання основних засобів (виробничих приміщень та виробничого обладнання для виробництва плитки керамічної). За висновками контролюючого органу ТОВ «Атем Груп» допустило завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2016 року на суму 8 475 012 грн. та 45 067 грн., оскільки: платником включено до складу суми бюджетного відшкодування з податку за вересень 2016 року суми від’ємних значень податку на додану вартість, що сформовані за рахунок несплачених сум податку на додану вартість постачальникам у попередніх та звітному податкових періодах; платником включено до складу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року суми від’ємних значень з податку на додану вартість, що сформовані за рахунок попередньої оплати без фактичного отримання платником товарів/послуг. З аналогічних мотивів контролюючий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Атем Груп» суми бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року на суми 37 064 494,27 грн. і 245 920,73 грн.

07.02.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004841404, яким ТОВ «Атем Груп» зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за звітні періоди вересень 2016 року на 8 520 079 грн. та за жовтень 2016 року на 37 310 415 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням від 07.02.2017 №0004841404 ТОВ «Атем Груп» спочатку оскаржило таке рішення до суду, однак в подальшому товариство відкликало відповідний позов, про що зазначено в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №826/6268/17 про повернення позовної заяви (текст такої ухвали суду розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Дослідивши та проаналізувавши текст акта перевірки від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863 суд дійшов висновку, що за результатами проведеної перевірки за наслідками подання позивачем податкової звітності за періоди вересень і жовтень 2016 року контролюючим органом були зроблені висновки про передчасність заявлених ТОВ «Атем Груп» до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість в частині 8 520 079 грн. за вересень 2016 року та 37 319 915 грн. за жовтень 2016 року з причини відсутності документальних доказів здійснення оплати товарів (робіт, послуг) постачальникам у саме у тих звітних періодах, за які були заявлені суми податку до бюджетного відшкодування.

В тексті своїх письмових пояснень (вх. №67128/18 від 25.06.2018) представник позивача визнав, що ТОВ «Атем Груп» була допущена помилка при декларуванні бюджетного відшкодування за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року в частинах зазначених з причини невірного трактування норми пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: товариство помилково вважало, що для відшкодування ПДВ необхідно фактично сплатити постачальникам товарів/послуг суму податку в період з 01.09.2016 по 18.11.2016 (тобто, по дату подачі податкової декларації), а не за попередній і звітний періоди (тобто, з 01.09.2016 по 31.10.2016). У зв’язку з цим, ТОВ «Атем Груп» самостійно 19.04.2017 були подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, в текстах яких змінені значення ряд. 20.2.1 ряд. 20.2 (зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку на суми 8 520 079 грн. – за вересень 2016 року, 37 310 415 грн. – за жовтень 2016 року) та ряд. 20.3 (збільшено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на суми 8 520 079 грн. – за вересень 2016 року, 37 310 415 грн. – за жовтень 2016 року) відповідних податкових декларацій.

Таким чином, ТОВ «Атем Груп» на підставі пп. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України зарахувало нараховану, однак несплачені за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року суми податку 8 520 079 грн. та 37 310 415 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду). При цьому, такі суми податку на додану власність були сплачені позивачем на користь своїх постачальників в період до 18.11.2016 (в тому числі постачальнику ТОВ «РМ-Інвест», індивідуальний податковий номер – 249301426558).

На підтвердження наведених обставин позивачем до матеріалів справи були подані засвідчені ПАТ «ПроКредит Банк» виписки по розрахунковому рахунку ТОВ «Атем Груп» за періоди з 01.09.2016 по 18.11.2016 в розрізі по контрагентах-постачальниках позивача, вказаних у додатках Д3 до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року. Достовірність і легітимність таких наданих позивачем банківських виписок представником відповідача у судовому засіданні 09.07.2018 спростована не була, та заперечень щодо залучення судом таких документів до матеріалів справи як належного доказу факту оплати ТОВ «Атем Груп» постачальникам товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість, що були заявлені до бюджетного відшкодування за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року в ході судового засідання не висловлено.

Суд встановив, що за змістом акта перевірки від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863 реальність самих господарських операцій ТОВ «Атем Груп» з постачальниками товарів (робіт, послуг), за наслідками яких було сформовано податковий кредит та відповідні суми від’ємного значення податку на додану вартість, контролюючим органом під сумнів не ставилась, та факту відсутності оформлених належним чином відповідних податкових накладних встановлено не було.

Також, як видно зі тексту відзиву відповідача на позов, на підставі акта перевірки від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863 контролюючим органом відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою №В3 (щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування). Натомість рішення про зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість у формі податкового повідомлення-рішення за формою №В4, задекларованого ТОВ «Атем Груп» в ряд. 19, 21 у податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, контролюючим органом відповідно до абз. 3 п. 58.1 ст. 58 ПК України не складалось.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що правомірність використання позивачем показника від’ємного значення податку на додану вартість у сумі 45 830 494 грн., сформованого за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року при поданні податкової декларації за звітний період лютий 2017 року відповідачем документально в ході судового розгляду справи не спростовано.

При цьому, посилання відповідача на обставини оскарження платником податку в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 №0004841404 суд не приймає до уваги як нормативно та документально обґрунтовані, оскільки, як видно безпосередньо з тексту цього рішення контролюючого органу, вказане податкове повідомлення-рішення не стосувалось питання зменшення задекларованої позивачем суми від’ємного значення з податку на додану вартість, а винесено лише в частині невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податкових деклараціях за вересень і жовтень 2016 року. У свою чергу платником (позивачем) були відкориговані не підтверджені перевіркою суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом подання уточнюючих розрахунків від 19.04.2017, що не суперечило нормам ст. 50 ПК України, яка регулює питання внесення змін до податкової звітності.

Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

При цьому, сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи суд встановив, що 20.03.2017 та 20.04.2017 ТОВ «Атем Груп» подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану за звітні періоди лютий та березень 2017 року з додатками - розрахунками суми бюджетного відшкодування (Д3) та заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно цих податкових декларацій (з урахуванням уточнюючого розрахунку за звітний період лютий 2017 року, датованого 18.04.2017) позивач заявив до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вказані звітні періоди суми від’ємного значення цього податку у розмірах 12 000 000 грн. та 47 000 000 грн. відповідно (ряд. 20.2.1 ряд. 20.2 таких декларацій).

За даними розрахунків суми бюджетного відшкодування за звітні періоди лютий та березень 2017 року позивач сформував до повернення суми бюджетного відшкодування за рахунок операцій з наступними суб’єктами господарської діяльності (постачальниками):

- за звітний період лютий 2017 року – за рахунок операцій з ТОВ «РМ-Інвест» (індивідуальний податковий номер 249301426558), звітний період, у якому виникло від’ємне значення податку - жовтень 2016 року, всього загальна сума податку на додану вартість 12 000 000 грн.;

- за звітний період березень 2017 року – за рахунок операцій з ТОВ «РМ-Інвест» (індивідуальний податковий номер 249301426558), звітний період, у якому виникло від’ємне значення податку - жовтень 2016 року, на загальну сума податку на додану вартість 22 531 750 грн., а також ще з 33 іншими суб’єктами господарської діяльності, всього на загальну суму податку на додану вартість 16 970 819 грн., звітні періоди, у яких виникло від’ємне значення податку – лютий і березень 2017 року, а також за рахунок операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України на загальну суму ПДВ 7 497 431 грн.

Крім того, у цих податкових деклараціях ТОВ «Атем Груп» задекларувало наступні показники:

- за звітний період лютий 2017 року: ряд. 9 – усього податкових зобов’язань – 6 028 203 грн.; ряд. 16 – від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду – 46 781 208 грн. (з них згідно ряд. 16.3 (збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу) – 45 830 494 грн. та ряд. 16.1 (значення ряд. 21 попереднього звітного (податкового) періоду) - 988 577 грн.); ряд . 17 – усього податкового кредиту (що включає в т.ч. суму значень ряд . 16) – 63 946 225 грн.; ряд. 19 - від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 57 918 022 грн., ряд. 20 – сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (ряд. 19 – ряд. 19.1) у розмірі 13 370 342 грн., ряд. 21 - сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 45 918 022 грн.;

- за звітний період березень 2017 року: ряд. 9 – усього податкових зобов’язань – 9 613 702 грн.; ряд. 16 – від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду – 45 946 018 грн. (з них згідно ряд. 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) – 45 946 018 грн.); ряд . 17 – усього податкового кредиту (що включає в т.ч. суму значень ряд . 16) – 60 899 993 грн.; ряд. 19 - від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 51 286 291 грн., ряд. 20 – сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (ряд. 19 – ряд. 19.1) у розмірі 47 000 000 грн., ряд. 21 - сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 4 286 291 грн.

На підтвердження обставин сплати позивачем на користь своїх постачальників в періоди з жовтня по лютий 2017 року (а саме ТОВ «РМ-Інвест») та з лютого по березень 2017 року (в частині решти постачальників, за переліком що наведених в додатку Д3 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року) позивачем до матеріалів справи буди подані засвідчені ПАТ «ПроКредит Банк» виписки по розрахунковому рахунку ТОВ «Атем Груп» за періоди з 01.10.2016 по 28.02.2017 та з 01.02.2017 по 31.03.2017 в розрізі по контрагентах-постачальниках.

Дослідивши та проаналізувавши текст акта перевірки від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853, суд встановив, що в ході проведеної перевірки з питання правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий і березень 2017 року суд з’ясував, що контролюючим органом були використані первинні та інші документи (перелік таких наведений на стор. 2 такого акта перевірки) виключно за періоди лютий-березень 2017 року та акт від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863. При цьому, первинні та розрахункові документи за попередні звітні періоди (зокрема, ті періоди, в яких ТОВ «Атем Груп» була здійснена сплата сум податку на додану вартість у складі вартості товарів постачальнику – ТОВ «РМ-Інвест», що були заявлені до бюджетного відшкодування у наступних звітних періодах (лютому та березні 2017 року) предметом вказаної перевірки не були.

В ході проведеної перевірки контролюючим органом було підтверджено факти сплати ТОВ «Атем груп» на користь постачальників – ТОВ «НГ Тредінг» і ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також за результатами імпортних операцій, - сум податку на додану вартість, що були враховані позивачем у розрахунках бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2017 року.

Що стосується питання підтвердження факту сплати позивачем сум податку на додану вартість у складі вартості товарів/робіт, послуг на користь інших постачальників, що зазначені в додатку Д3 до податкових декларацій за лютий і березень 2017 року, то жодні нормативно та документально обгрунтовані пояснення з цього приводу в акті перевірки відсутні.

Так, згідно п. 3.15 акта від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853, за даними перевірки показники податкового кредиту (значення ряд. 17), задекларовані ТОВ «Атем Груп» за звітні періоди лютий і березень 2017 року мають становити 18 115 731 грн. та 27 041 503 грн. відповідно. При цьому, перелік конкретних контрагентів-постачальників по яких виявлені розбіжності в показниках податкового кредиту, посилання на первинні документи, документи бухгалтерського обліку позивача, на підставі яких контролюючим органом сформовані висновки про часткове підтвердження сум податкового кредиту в тексті акта перевірки відсутні.

Одночасно за даними п. 3.14.4 цього ж акта, за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, відповідачем не було встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань контрагентом).

Між тим, виходячи зі змісту визначення «акт», що наведений в п. 2 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог п.п. 3 - 5 розд. ІІ цього Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність в акті від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853 систематизованого викладу фактів порушень позивачем податкового законодавства, з посиланням на відповідні документи, що підтверджують факти вчинення таких порушень, та, що висновки такого акта перевірки не підтверджуються наявними у даній справі матеріалами. Відповідно суд вважає, що позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування ПДВ у деклараціях за лютий і березень 2017 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів (жовтень 2016 року) та цих звітних періодів, оскільки: норми Податкового кодексу України не містить прямої заборони платнику податку включати до суми бюджетного відшкодування залишки від'ємного значення податку на додану вартість за будь-який попередній звітний період в межах строку давності, визначеного цим Кодексом; правомірність формування позивачем такого залишку від’ємного значення податку за попередній звітний період жовтень 2016 року та сум податкового кредиту за звітні періоди лютий і березень 2017 року контролюючим органом (відповідачем) у встановленому законом порядку спростовано не було.

Враховуючи вищенаведене суд визнає оспорюване податкове повідомлення-рішення, що було прийняте на підставі акта від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853, висновки якого судом визнанні нормативно та документально необгрунтованими, протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наявних матеріалів справи суд встановив, що позивачем при поданні позовної заяви 19.10.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір у сумі 1 600,00 грн. згідно платіжного доручення №32595 від 17.10.2017, а решта суми судового збору, що підлягала сплаті при звернення до суду і цим позовом (а саме 755 810,48 грн.) з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, була відстрочена позивачу на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018, до моменту ухвалення рішення суду у даній справі.

За змістом ч. 1, 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, то відповідно до приписів ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне: судовий збір у розмірі 755 210,48 грн. стягнути до Державного бюджету України з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань, а фактично сплачений ТОВ «Атем Груп» судовий збір у сумі 1 600 грн. присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 133, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853, адреса: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 1) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.07.2017 №0035011404.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853, адреса: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 1) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 755 210,48 грн. (сімсот п’ятдесят п’ять тисяч двісті десять гривень 48 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок