Ухвала суду № 75362496, 18.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 липня 2018 року справа № 2340/2715/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (18029, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” (01032, м. Київ, бул. ОСОБА_2, 35), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) в якому просить зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на суму 20 113,70 гривень.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позовна заява підписана ОСОБА_1, однак до суду не надано жодного належним чином завіреного доказу щодо наявності адміністративної процесуальної правоздатності, що може бути підтверджена паспортом.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві визначено два відповідача – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проте позовні вимоги стосуються виключно уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”. Тобто, до визначеного в статусі відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб жодної позовної вимоги не заявлено, як і не міститься мотивації щодо заявлення вимог.

Отже, позивачу необхідно здійснити уточнення щодо учасників процесу (визначення їх правового статусу) та заявлення відповідних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1762 грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити 704,8 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується з ч. 5 ст. 161 КАС України.

Так, позивачем в позовній заяві зазначено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки останній з урахуванням ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та правового висновку постанови ОСОБА_4 Верховного суду від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц не є платником судового збору.

Однак, з даного приводу суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони з урахуванням належних та допустимих доказів майнового стану сторони.

Що ж стосується посилання позивача на правовий висновок ОСОБА_4 Верховного суду висловлений у справі №761/24881/16-ц, то останній в даному випадку не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки адміністративному судочинству юрисдикційно не підсудні справи щодо договірних правовідносин, в наслідок чого б позивач набував статусу споживача послуг, що узгоджується з ст. 2 КАС України (заданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень).

Таким чином, оскільки на обґрунтування вищевказаного клопотання позивач не надав жодних вмотивованих доказів, які б підтвердили відсутність у позивача грошових коштів, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні.

При цьому суддя звертає увагу позивача, що спеціальним законом щодо справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є саме ЗУ «Про судовий збір», що і визначено преамбулою до нього.

Отже, позивачу необхідно надати суду належний доказ доплати (перерахування) судового збору в розмірі 704,8 грн., з урахуванням статті 9 ЗУ “Про судовий збір”.

Окрім того, ОСОБА_1, подаючи позовну заяву, пропустила строк звернення до адміністративного суду, передбачений статтею 122 КАС України.

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позову вбачається, що 15.07.2016 почались виплати гарантованої суми вкладникам ПАТ “Банк Михайлівський”, однак позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, що і стало передумовою подання цього позову.

Також, згідно повідомлення ПАТ “Банк Михайлівський” № ЗГ1(К)/10060/1 від 02.09.2016 відповідач повідомляв позивача у 2016 році про визнання правочину нікчемним.

Таким чином, позовна заява подана з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке вмотивоване тим, що у зв’язку зі зміною правової позиції судової практики щодо належної підсудності даної категорії справ, останньою лише у грудні 2017 року подано позовну заяву до суду, в порядку цивільного судочинства(провадження закрито). Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду нею пропущений з поважних причин.

Розглянувши дане клопотання, суддя вважає, що підстави пропуску строку викладені в останньому не є поважними, оскільки норма ст. 122 КАС України, чітко врегульовую початок перебігу шестимісячного строку звернення до суду (обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав).

Тобто, позивач про порушення свого права повинна була дізнатися з 2016 року внаслідок початку виплати гарантованої суми вкладникам ПАТ “Банк Михайлівський” з урахуванням повідомлення ПАТ “Банк Михайлівський” № ЗГ1(К)/10060/1 від 02.09.2016.

Таким чином, строк звернення до суду у позивача закінчився в другому кварталі 2017 року, проте, позов подано до адміністративного суду лише в липні 2018 року, а тому, з урахуванням того що судова практика не є непереборною підставою для звернення до суду вчасно, строк пропущено без поважних причин.

Крім того, позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної бездіяльності та зобов’язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого остання має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар