Рішення № 75361938, 11.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. № 820/2957/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ФОРТУНА" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати постанови відповідача від 30.03.2018 року № 9/1020-2001, № 10/1020-2000 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні постанови підлягають скасуванню, оскільки складені за наслідками відповідних процедур, проведених з численними порушеннями чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що оскаржувані у справі постнови є законними та обґрунтованими, уповноважені перевіряючі діяли в межах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказів від 28.02.2018 року № 12 - П № 13 - П про проведення позапланових перевірок (а.с. 27,40), направлень від 28.02.2018 № 95-Н та № 96-Н ( а.с.26,39) та звернення ОСОБА_3 посадовими особами відповідача був здійснений виїзд на об’єкти будівництва за адресою: Харківська область, Печенізький район, Артемівська сільська рада з кадастровими номерами 6324680500:004:003:0051 та 6324680500:004:003:0323 з метою проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення підготовчих та будівельних робіт.

Посадових осіб відповідача не було допущено на об'єкти для проведення перевірки, у зв'язку з чим ними складено акти від 16.03.2018 № 95-А та № 96-А про їх недопуск на зазначені об’єкти, від отримання яких голова ФГ "Фортуна" відмовився ( а.с.28,41).

Посадовими особами Департаменту складено Протоколи про адміністративне правопорушення від 16.03.2018 року надані відповідні приписи - 95-Пр та 96-Пр про усунення порушень шляхом допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки на зазначених об’єктах в термін до 30.03.2018 з наданням документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникнуть під час здійснення державного архітектурного- будівельного контролю, від отримання яких голова ФГ "Фортуна" відмовився ( а.с.29-31, 42-44).

Зазначені акти, протоколи та приписи направлено позивачеві 19.03.2018 року рекомендованим листом та отримано останнім 20.03.2018 року ( а.с. 32-34, 45-47).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при складенні вказаних протоколів уповноважену особу позивача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проте, на розгляд справ з боку позивача уповноважена особа не прибула, заяв про перенесення розгляду справ не подала.

Відповідачем, за наслідками розгляду справ про право правопорушення у сфері містобудівної діяльності було 30.03.2018 року винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/1020-2000 та № 9/1020-2001 (а.с.35,48), якими визнано ФГ «Фортуна» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, та накладено штрафи у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52860 грн., а загалом, сума штрафу за вказаними постановами є 105720 грн.

Зазначені постанови було направлено позивачеві поштою та отримано ним 03.04.2018 року ( а.с. 36-38,49-51).

Позивач не погодившись з зазначеними постановами, звернувся до суду за їх оскарженням.

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що позивач, висловивши незгоду з зазначеними постановами, вказував, наступне:

- оскаржувані постанови складені, всупереч ст. 61 Конституції України, за одне й те саме правопорушення - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; невірно вказано норму закону, яку порушено позивачем; у постановах вказано про правопорушення - недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а прибули на перевірку посадовці архітектурно-будівельного нагляду;

- протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та акти про недопуск складено особою, в якої були відсутні відповідні повноваження на проведення перевірки та їх складання з підстав, наведених вище, вказані протоколи, всупереч чинному законодавству, були складені без присутності голови ФГ "Фортуна" значно пізніше, а не у встановлений строк - не пізніше 3 робочих днів з дня складання акту, другий примірник протоколів не було надано йому під підпис, а надіслано поштою після спливу вказаних строків, чим позбавлено уповноважену особу позивача надати пояснення та зауваження на протоколи; підпис голови ФГ "Фортуна" на протоколах про відмову від їх одержання є сумнівним, оскільки ніким не засвідчений та відсутні відповідні мотиви відмови;

- позивача не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

У свою чергу, відповідач вказував, що на виконання покладених обов'язків здійснює функції як нагляду, так і контролю у сфері містобудівної діяльності . Посилання позивача на ст. 61 Конституції України відповідач вважав недоречними через той факт, що перевірка позивача мала відбутись на двох різних об'єктах. Інші посилання позивача відповідач відхиляв, зазначивши про правомірність дій та рішень посадовців відповідача.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про архітектурні діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , якими є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

За приписами ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою КМ України № 294 від 09.07.2014 року, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року, основними завданнями Держархбудінспекції та її територіальних органів, серед інших, є здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил тощо.

За приписами ст. 41 "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед інших звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Частиною 9 зазначеної статті визначено, що суб’єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно ст. 41-1 вказаного закону, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Вказане узгоджується також з приписами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 533 від 23.05.2011 року ( надалі - Порядок 533).

Крім того, п.12 зазначеного порядку визначено, що, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку 533 унормовано, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку 533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно п.19 Порядку 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 20 Порядку 533 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням ( п. 21 Порядку 533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф ( п.22 Порядку 533).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами п.2 ч.6 ст. 2 вказаного Закону, суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Розглядаючи вказану справу та підсумовуючи наведене суд зазначає, що до відповідальності за оскаржуваними постановами позивача було притягнуто за правопорушення - недопущення посадових осіб відповідача на два об’єкти, хоча, Пунктом 14 Порядку 533 чітко встановлено, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні представник позивача акцентував увагу, що недопуск перевіряючих пов'язаний з відсутністю у них відповідних повноважень, у чому він вбачав порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки у направленнях на перевірку направляються інспектори будівельного "нагляду" для здійснення заходу "контролю", а в силу ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" це є двома різними поняттями, оскільки "контроль" застосовується до суб'єктів містобудування, а "нагляд" до посадових осіб контролюючих органів.

У свою чергу, в ході розгляду справи встановлено та представником позивача підтверджено, що позивачем не було оскаржено у судовому порядку дії відповідача щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням порядку.

Отже, оскільки у судовому порядку відповідні дії відповідача не були визнані незаконними, крім того, враховуючи, що в даній справі вказане також не є предметом позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки прослідковуючи причинно - наслідковий зв'язок, надавати оцінку спірним постановам, як наслідкам, в контексті їх неправомірності, за неправомірності відповідних дій контролюючого органу про що вказував позивач, можливо лише за умови факту оскарження таких дій.

Отже, суд відхиляє доводи позивача, в обґрунтування позову виходячи з того, що висловивши незгоду з рядом дій відповідача та порушення ним певних порядків та процедур, порушеннями в ході складання актів та протоколів, порушеннями, що полягали у неповідомленні про дату, час та місце розгляду справ у сфері містобудівної діяльності та, як наслідок - неправомірності накладання штрафів спірними постановами, позивач відповідні дії відповідача не оскаржував.

Щодо тверджень позивача про повторність притягнення до відповідальності, суд не приймає такі до уваги, оскільки в ході розгляду справи встановлений факт недопуску посадовців відповідача на два різні об'єкти.

Тобто, оскаржувані постанови є заходом реагування відповідача на порушення позивачем п.2 ч.6 ст. 2 ЗУ "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", а щодо обставин та дій якими було встановлено дані порушення та процедури їх прийняття , відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання таких дій відповідача неправомірними, у свою чергу, в силу ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ФОРТУНА" (вул. Довженка, б. 4-А,с. Артемівка, Печенізький район, Харківська область,62821, код ЄДРПОУ23009452) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1,м. Харків,61145, код ЄДРПОУ37471912) про скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 липня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.