Рішення № 75361809, 12.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року м. Рівне №817/720/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Острозьке лісове господарство" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування:

-податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.02.2018, яким збільшено частину чистого прибутку на суму 606849,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 151712,00 грн.;

-податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.02.2018, яким збільшено податок на прибуток на суму 314748,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 65055,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при визначені податкового зобов’язання контролюючим органом були допущені методологічні помилки та не досліджено первинні документи господарської діяльності позивача за період, який перевірявся, що вплинуло на результати прийнятих рішень. Акт перевірки не в повній мірі відображає результати фінансового – господарської діяльності позивача, складений з порушенням ст.87 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Ухвалою суду від 12.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2018 о 14:30 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

Відповідач у поданому на позовну заяву відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Вказав на те, що позивачем, в порушення норм п.138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138, пп.139.1.5., пп.139.1.9 п.139.1. ст.139, п.142.2 ст.142 п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, завищено задекларований показник у рядку 05.1. податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, зайво віднесено витрати по нарахованому резерву на оплату відпусток працівників та зайво віднесено витрати на оплату запасних частин, які використовуються на поліпшення основних засобів.

Крім того, в ході перевірки встановлено заниження доходів за 2016 рік в сумі 650000,00 грн. за рахунок не включення до складу доходів інших операційних доходів. Також, в порушення пп.139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, позивачем не збільшено фінансовий результат на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів.

До відзиву на позовну заяву були додані копії оборотно-сальдових відомостей, копії витягів з рахунків, копії журналів ордерів, пояснення головного бухгалтера та роз’яснення Міністерства Фінансів України з питань оподаткування.

На вказаний відзив позивачем надана відповідь, в якому проведено аналіз рахунків балансу підприємства, наведені додатково таблиці та зроблено розрахунок витрат, що не прийняті до уваги при проведенні податкової перевірки. Окремим клопотанням долучені акти на списання (встановлення) шин та акумуляторів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю, враховуючи таке.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області (надалі – ГУ ДФС у Рівненській області, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) в період з 24.01.2018 року по 30.01.2018 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт перевірки № 275/17-00-14-01/00992763 від 02.02.2018 (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.18-48).

За висновками акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податків пп. 138.10.2, пп. 138.10.3 п. 138.10, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 146.12 ст. 146, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.2.1 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижений податок на прибуток за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 на загальну суму 314 748 грн, в тому числі за 2014 рік – 143 219 грн, за 2015 рік – 54 529 грн, за 2016 рік – 117 000 грн та занижена частина чистого прибутку на загальну суму 606 849 грн, в тому числі за 2014 рік – 119 349 грн, за 2016 рік – 487 500 грн.

16.02.2018 ГУ ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено частину чистого прибутку на суму 606849,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 151712,00 грн (т.1 а.с.14-15).

Також, 16.02.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000931403, яким збільшено податок на прибуток на суму 314748,00 грн та нараховані штрафні санкції на суму 65055,00 грн (т.1 а.с.16-17).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 16.02.2018 позивач звернувся до суду.

На вимогу суду податковим органом надано додаткові розрахунки нарахування податкових зобов’язань та розрахунок штрафних санкцій.

Зокрема, до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.02.2018 надано розрахунок, яким визначено суму заниженого об’єкта оподаткування за 2014 рік на суму 494 761 грн., та визначено суму заниженого податкового зобов’язання (основний платіж) – 74 214 грн., нарахована штрафна санкція – 18 554 грн., а всього до стягнення по завищених витратах визначено в сумі – 92 768 грн.

Завищено витрати по нарахованому резерву на оплату відпусток за 2014 рік в сумі 300 902 грн., визначена сума заниженого податкового зобов’язання з даного виду витрат в сумі 45 135 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 11 283 грн., а всього визначена сума грошового зобов’язання через завищення витрат по нарахованому резерву відпусток в сумі 56 418 грн.

Також, у вказаному розрахунку зазначено, що підприємством занижено інші операційні доходи в 2016 році в сумі 650 000 грн., в зв’язку з чим занижено податкове зобов’язання в сумі 487 500 грн., на які нарахована штрафна санкція в сумі 121 875 грн., а всього до сплати підлягає 609 375 грн.

До податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.02.2018 надано розрахунок, яким визначено суму витрат підприємства, що вплинули на собівартість продукції в 2014 році за рахунок завищення витрат за рахунок списаних запасних частин, які використовувалися на ремонт та поліпшення об’єктів основних засобів.

Зокрема, сума заниженого об’єкта оподаткування – 494 761 грн., визначено суму заниженого податкового зобов’язання (основний платіж) – 89 057 грн., нарахована штрафна санкція в сумі 22 264 грн., а всього до стягнення по завищених витратах визначено в сумі – 11 321 грн.

Завищено витрати по нарахованому резерву на оплату відпусток за 2014 рік в сумі 300 902 грн., визначена сума заниженого податкового зобов’язання з даного виду витрат (основний платіж) в сумі 54 162 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 13 541 грн., а всього визначена сума грошового зобов’язання через завищення витрат по нарахованому резерву відпусток в сумі 67 703 грн.

Також, у розрахунку зазначено, що підприємством занижено інші операційні доходи в 2016 році в сумі 650 000 грн., в зв’язку з чим занижено податкове зобов’язання в сумі 117 000 грн., на які нарахована штрафна санкція в сумі 29 250 грн., а всього до сплати підлягає 146 250 грн.

В розрахунку також зазначено, що в 2015 році підприємством занижено "Різниці, які виникають відповідно до ПКУ" за рахунок не створення резерву дебіторської заборгованості в сумі 302 939 грн., визначена сума заниженого податкового зобов’язання з даного виду витрат (основний платіж) – 54 529 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – Податковий кодекс України) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію і контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, встановлено статтею 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних фондів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому процесі, бухгалтерський облік в Державному підприємстві "Острозьке лісове господарство" ведеться за журнально-ордерною формою обліку з використанням журналів-ордерів, затверджених наказом Держкомлісгоспу України № 127 від 15.11.2000 та елементами комп’ютерної обробки за допомогою бухгалтерської програми "1С Підприємство – Бухгалтерський облік для лісових господарств України", версія 8.2.

За період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ДП "Острозьке лісове господарство" задекларовано доходів, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування в сумі 21 143 472 грн.

На структуру витрат, що враховується при визначенні об’єкта оподаткування згідно з поданими податковими деклараціями/розрахунками, найбільший вплив мали витрати від операційної діяльності, а саме – собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Так, згідно регістрів бухгалтерського обліку на затрати господарської діяльності ДП "Острозьке лісове господарство" списано запасні частини з відображенням бухгалтерськими проводками в сумі 744 456,85 грн., зокрема: Д-т 26 "Готова продукція" К-т рахунків 233 "Затрати по нижньому складу", 232 "Операційні витрати за власні кошти", 237 "Ремонт основних засобів", 236 "Непромислове виробництво", 235 "Допоміжне виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" всього на загальну суму – 744 456,85 грн.

Таким чином, списання запасних частин по статтях вищевказаних витрат та у вказаних сумах в подальшому в бухгалтерському обліку ДП "Острозьке лісове господарство" віднесено на виготовлення готовою продукції, собівартість готової продукції.

Амортизаційні нарахування в 2014 році на основні засоби не нараховувались і до витрат підприємства включені не були.

Витрати, пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією, ремонтом у податковому обліку класифікуються як поліпшення основних фондів незалежно від того, збільшують вони економічні вигоди від використання основних фондів чи ні.

Порядок відображення таких витрат визначено пп.139.1.5 п.139.1 ст. 39 Податкового кодексу України, якими передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, передбачено, що сума витрат, яка пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені.

Згідно пп.14.1.9 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних засобів ДП "Острозьке лісове господарство" на початок звітного року по рахунках 10 "Основні засоби" у 2014 році становила 2 595 000 грн. Отже, 10-відсотковий ліміт на поліпшення основних засобів складає 259 500 грн.

Таким чином, на переконання суду, з урахуванням 10-відсоткового ліміту витрат, ДП "Острозьке лісове господарство" за 2014 рік завищено витрати пов’язані з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів за 2014 рік на 484 957 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині збільшення чистого прибутку на суму 74214,00 грн. та нарахованої штрафної санкції в сумі 18554,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 в частині збільшення податку на прибуток на суму 89057,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 22264,00 грн є правомірними.

Доводи позивача щодо безпідставного включення до виробничих витрат в 2014 році суму 247 631,78 грн. витрат на придбання запасних частин, акумуляторів та шин є необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2.1999 року затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Вказана інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності.

За змістом положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, автомобільні шини в запасі та обороті обліковуються на субрахунку 207. За дебетом цього субрахунку відображають залишок й оприбуткування шин, за кредитом – їх витрачання, реалізацію та інше вибуття. Облік шин та акумуляторів на складі ведеться в Картці складського обліку матеріалів типової форми № М-12, а видача зі складу в експлуатацію та їх повернення супроводжуються складенням Накладної-вимоги типової форми №М-11. Обидві форми затверджені Міністерством статистики України від 21.06.1996 року № 193.

Крім того, поточні експлуатаційні характеристики кожної шини та АБ наводяться: для шин – у Картці обліку пробігу пневматичної шини за формою додатка 5 до Наказів Мінтрансу "Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі" від 20.05.2006 року № 488; для АБ – у Картці обліку наробітку та відстеження обороту АБ за формою додатка 12 та Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартер них батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених Міністерством транспорту і зв’язку України № 795 від 02.08.2008.

Судом встановлено, що надані позивачем акти на встановлення шин та акумуляторів не відповідають вимогам зазначеним вище нормативно-правових актів, інших доказів позивачем не надано, а тому висновок відповідача є обґрунтованим.

Що стосується завищення витрат по нарахованому резерву відпусток, то цей показник за 2014 рік встановлений податковою перевіркою в сумі 300 902 грн. позивачем не оспорюється, а тому нарахування, здійснені відповідачем у цій частині, є правомірними.

Стосовно резерву дебіторської заборгованості в сумі 302 939 грн. суд зазначає таке.

Перевіркою відображених показників у рядку 03 "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, встановлено заниження даного показника за 2015 рік в сумі 302 939 грн.

Так, згідно даних бухгалтерського обліку, за перевіряємий період, ДП "Острозьке лісове господарство" на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями" рахується сумнівна заборгованість в сумі 302 939,49 грн. по нерезиденту - фірми "Enholz Handels UG" (Німеччина).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Острозьке лісове господарство" (Продавець) відповідно до Контрактів купівлі-продажу № 2013-226 від 06.11.2013 та № 2014-77 від 09.01.2014, укладених з фірмою "Enholz Handels UG" (Німеччина) (Покупець), відвантажено Покупцю дрова:

- по Контракту № 2013-226 від 06.11.2013 на суму 8 084,62 євро, оплата проведена частково на розрахунковий рахунок Продавця в загальній сумі 1 1631,34 євро. Заборгованість Покупця по даному Контракту склала 6 453,28 євро (т.1 а.с.49-50);

- по Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 на суму 23 732,61 євро, оплата проведена частково на розрахунковий рахунок Продавця в загальній сумі 8 499,32 євро. Заборгованість Покупця по даному Контракту склала 15 233,29 євро.

Оскільки, Покупцем не була погашена заборгованість перед Продавцем по Контракту №2013-226 від 06.11.2013 в сумі 6 453,28 євро, сторони підписали доповнення від 07.03.2014, від 12.03.2014 та від 14.03.2014 до Контракту № 2013-226 від 06.11.2013, відповідно до яких переплату до Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 в загальній сумі 6 453,28 євро зарахувати в оплату Контракту № 2013-226 від 06.11.2013.

Таким чином, із перерахованої суми 8 499,32 євро по Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 в рахунок погашення заборгованості по Контракту № 2013-226 від 06.11.2013 було зараховано 6 453,28 євро. Отже, в рахунок погашення вартості товару по Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 залишилося 2 046,04 (8 499,32 – 6 453,28) євро.

Тобто, заборгованість фірми "Enholz Handels UG" (Німеччина) перед ДП "Острозьке лісове господарство" станом на 01.04.2014 року склала 21 686,57 євро (23 732,61 – 2 046,04) по Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що фірма "Enholz Handels UG" (Німеччина) в добровільному порядку відповідно до умов Контракту № 2014-77 від 09.01.2014 року заборгованість не погасила, у зв’язку з чим, ДП "Острозьке лісове господарство" звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з фірми "Enholz Handels UG" (Німеччина) заборгованості за поставлений товар в сумі 21 686,57 євро.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19.08.2014 була відкрита справа № 344г/2014.

Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України протягом 2014-2016 років вживалися заходи щодо стягнення заборгованості фірми "Enholz Handels UG" (Німеччина) на користь ДП "Острозьке лісове господарство" в сумі 21 686,57 євро.

30.06.2016 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення по справі № 344г/2014 про стягнення з Компанії "Enholz Handels UG" (Німеччина) на користь ДП "Острозьке лісове господарство" 21 686,57 євро заборгованості за поставлений та неоплачений товар та 1 830,68 євро за відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, всього – 23 517,25 євро (т.1 а.с.52-65).

Відповідно до п.5 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом підприємства при виконанні двох умов. А саме коли: існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід; сума такої заборгованості може бути точно визначена. Коли за умовами контракту нерезидент винен резидентові гроші, їх еквіваленти або інші фінансові активи, така дебіторська заборгованість є монетарною і визнається фінансовим активом (п. 4 П(С)БО 13, п. 4 П(С)БО 21). Прикладом такої заборгованості є інвалютна виручка, що не надійшла при експорті товару ДП "Острозьке лісове господарство" для фірми "Enholz Handels UG" (Німеччина).

Згідно пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) безнадійною вважається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

На думку податкового органу, вказана заборгованість є монетарним активом, отже, позивачем, в порушення пп.139.2.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не збільшено фінансовий результат на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що призвело до заниження показника "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" за 2015 рік на суму 302 939,49 грн.

Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки, згідно інформації Міністерства закордонних справ України, яка надійшла листом № 51/36-549/1-1069 від 06.04.2018 року на адвокатський запит, фірма "Enholz Handels UG" (Німеччина) виключена з реєстру (ліквідована) 26.04.2017 року, а тому отримати борг не виявляється за можливе, що в податковому сенсі є безнадійним (т.1 а.с.139-146).

Даний доказ безнадійності боргу є належним і допустимим та відповідає критеріям абз. з пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове зобов’язання в сумі 54 529 грн., яке виникло внаслідок віднесення до монетарного активу 302 939,49 грн. дебіторської заборгованості, є необґрунтованим.

Щодо заниження операційних доходів позивача за 2016 рік в сумі 650 000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.5 розділу ІІ "Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" затвердженого Міністерством фінансів України 20.08.2015 р. № 727 (далі - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з ч.4 розділу ІІІ Порядку, описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (абз.3 п.2).

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 ДП "Острозьке лісове господарство" задекларовано в рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" в сумі 95 316 650 грн., в тому числі за 2015 рік – 30 839 011 грн., за 2016 рік – 35 156 255 грн., за три квартали 2017 року – 29 321 384 грн.

Зокрема, податковим органом "на підставі наданих для перевірки журналів ордерів, аналізів рахунків бухгалтерського обліку підприємства та первинних документів" встановлено заниження доходів за 2016 рік на суму 650 000 грн., за рахунок не включення до складу доходів інших операційних доходів, а саме:

553 625 грн. доходу від операційних курсових різниць, згідно бухгалтерських записів: Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" Кт "Дохід від операційних курсових різниць";

87 851 грн. – інших доходів, згідно бухгалтерських записів: Дт 28 "Товари" Кт 71 "Інші операційні доходи";

2 849 грн. – доходів від списання кредиторської заборгованості, згідно бухгалтерських записів: Дт 63 "Розрахунки з постачальниками", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" Кт 719 "Інші доходи від операційної діяльності";

5 675 грн. – доходу на суму амортизації по основних засобах придбаних за рахунок цільового фінансування, згідно бухгалтерських записів: Дт 69 "Доходи майбутніх періодів" Кт 74 "Інші доходи".

Однак, всупереч вимогам п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України та п.5 розділу ІІ, абз.3 п.2 ч.4 розділу ІІІ Порядку, в акті перевірки не відображено жодних господарських операцій та первинних документів, на підставі яких зроблено висновок щодо заниження операційних доходів в 2016 році на суму 650 000 грн.

Згідно з п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Запис (проводка) на рахунках бухгалтерського обліку (облікових регістрів) виконується на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти виконання господарських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення, накопичують і систематизують інформацію первинних документів. Запис до облікових регістрів здійснюється після перевірки первинних документів за формою і змістом. Бухгалтерський запис (проводка), не підтверджений документами, вважається необґрунтованим і неправильним.

Відображення всіх господарських операцій в бухгалтерському обліку проводиться через запис до відповідних регістрів синтетичного та аналітичного обліку в розрізі кореспондуючих рахунків.

З акту перевірки та пояснень представників відповідача вбачається, що в 2016 році із 650 000 грн. – 553 625 грн. отримано доходу від операційних курсових різниць згідно бухгалтерських записів Дт 362 (розрахунки з іноземними покупцями), Кт 714 (дохід від курсових операцій). Однак, вказані показники не відповідають бухгалтерським проводкам згідно даних бухгалтерського обліку підприємства "обороти рахунку 714" за січень 2015 року-вересень 2017 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем не включено до складу інших операційних доходів суму 87 851 грн. – інші доходи згідно бухгалтерських записів Дт 28 (товари) Кт 71 (інші операційні доходи). Дані доводи спростовуються тим, що згідно бухгалтерських проводок та плану рахунків балансу рахунок 71 не кореспондувався з рахунком 28. Аналогічне стосується доходів від списання кредиторської заборгованості в сумі 2 849 грн.

З останнім показником щодо безпідставного віднесення до витрат амортизаційні відрахування 5 675 грн суд погоджується, оскільки витрат на придбання цих основних засобів позивач не ніс.

За встановлених обставин суд вважає протиправними:

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2018 №0000921403 в частині визначення грошового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 608311,00 грн, у тому числі за податковими зобов’язаннями 486649,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 121662,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2018 №0000931403 в частині визначення грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 199503,00 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями 170508,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28995,00 грн.

Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення спірних рішень в частині їх скасування.

Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.3 ст.139 КАС України пропорційно до задоволених вимог у розмірі 12116,74 грн.

Оригінал платіжного доручення від 06.03.2018 №78 про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" (пр-т. Незалежності 167,м.Острог,Острозький район, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 00992763) до Головного управління ДФС у Рівненській області (пр-т. Незалежності 167, м.Острог, Острозький район, Рівненська область, 35800, код ЄДРПОУ 39394217) про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2018 №0000921403 в частині визначення грошового зобов’язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 608311,00 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями 486649,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 121662,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2018 №0000931403 в частині визначення грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 199503,00 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями 170 508,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28995,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства "Острозьке лісове господарство" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 12116,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.