Рішення № 75361550, 17.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №813/2052/18

17 липня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Луник В.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 20.12.2017 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно 0,2500 га на території земельної ділянки, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради;

-зобов'язати Зимноводівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.12.2017 року на черговому пленарному засіданні сесії ради, з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.12.2017 року звернулася до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із клопотанням щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 0,25 га, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Зимноводівської сільської ради рішень про надання земельної ділянки ОСОБА_1 не приймалось. Вважає, що відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.

Ухвалою від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07.06.2018 року.

07.06.2018 року підготовче засідання відкладено на 05.07.2018 року.

05.07.2018 року підготовче засідання відкладено на 12.07.2018 року.

12.07.2018 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 17.07.2018 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву 04.06.2018 року. Зазначає, що згідно висновку з протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 20.12.2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Зимна Вода, гр.ОСОБА_1» вирішено рекомендувати сесії сільської ради відмовити гр.ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,25 га в с.Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області. Крім того, вважає, що згідно витягу протоколу №23 від 21.12.2017 року двадцять третьої сесії сьомого демократичного скликання Зимноводівської сільської ради рішень за клопотанням ОСОБА_1 не приймалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

09.10.2017 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

10.11.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області надана відповідь позивачу, що пропонована нею земельна ділянка належить до земель комунальної власності, а надання таких земель не належить до повноважень Головного управління.

15.12.2017 року ОСОБА_1 подано клопотання до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно 0,25 га на території земельної ділянки, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради.

29.12.2017 року відповідачем надана відповідь, в якій зазначено, що заява позивача була розглянута на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та сесії сільської ради 21.12.2017 року. Згідно витягу з протоколу від 21.12.2017 року двадцять третьої сесії сьомого демократичного скликання Зимноводівської сільської ради рішень про надання земельної ділянки ОСОБА_1 не приймалось.

30.01.2018 року позивач звернувся до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із заявою про надання копії протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища.

Листом Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.02.2018 року №103 позивачу направлено висновок з протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища від 20.12.2017 року, згідно якого комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,25 га під Білогорщею в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 15.12.2017 року звернулася із клопотанням до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно 0,2500 га на території земельної ділянки, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради.

Листом Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 29.12.2017 року № 1144 позивачу повідомлено, що її клопотання розглянуто на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, яка вирішила відмовити позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,25 га під Білогорщею в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області беручи до уваги зйомку на дану територію та невідповідність місця розташування земельної ділянки відповідно до генерального плану с.Зимна Вода.

Згідно витягу з протоколу №23 від 21.2017 року двадцять третьої сесії сьомого демократичного скликання Зимноводівської сільської ради за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства жодних рішень не приймалось.

Суд наголошує, що положення статей 118, 122 Земельного кодексу України надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва із земель державної або комунальної власності та зобов'язують мотивувати відмову у наданні такого дозволу, а також визначають підстави, з яких така відмова, може бути прийнята.

Відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.

З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, про визнання протиправною бездіяльності Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 15.12.2017 року щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 15.12.2017 року щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га, що розташована у Пустомитівському районі на території Зимноводівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту землеустрою

Зобов'язати Зимноводівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.12.2017 року на черговому пленарному засіданні сесії ради та вирішити питання щодо якого звернулась ОСОБА_1 з врахуванням правової оцінки наданої у даному рішенні суду.

Стягнути з Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (вул.Р.Шухевича, 83, с.Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область, 81110, код ЄДРПОУ 04372282) за рахунок бюджетних асигнувань 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 липня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.