Рішення № 75361172, 12.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. справа № 809/563/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представників позивача Симовоника Я.В., Жируна Р.М.,

представника відповідача Млиниської Л.В.,

представника Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради Сторожука А.Л.,

представника Івано-Франківської міської ради Шуляка Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом гаражного кооперативу «Соколи» до Івано-Франківської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Івано-Франківська міська рада про визнання нечинним рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2015 гаражний кооператив «Соколи» первинно звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної ради про визнання нечинним рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014.

Позов мотивований тим, що відповідачем в порушення норм Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» прийнято рішення за №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради», яким встановлено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269 гектара без врахування інтересів гаражного кооперативу «Соколи». А тому позивач просить визнати нечинним рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 в задоволенні позову гаражного кооперативу «Соколи» - відмовлено (т. 1 а.с. 154-156).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу гаражного кооперативу «Соколи» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 - без змін (т. 2 а.с. 250-253).

Згідно постанови Верховного суду від 12.03.2018 касаційну скаргу гаражного кооперативу «Соколи» задоволено частково, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - скасовано, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 64-70).

24.04.2018 адміністративна справа №809/563/15 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та цього ж дня зареєстрована автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду за вхідним номером 793.

Ухвалою від 30.04.2018 адміністративну справу №809/563/15 прийнято Івано-Франківським окружним судом до свого провадження.

На виконання пункту 3 вказаної ухвали, 14.05.2018 представник відповідача подав Івано-Франківському окружному адміністративному суду відзив від 11.05.2018 за №11-159/603/139, в якому відповідачем надано пояснення своїх заперечень (т. 3 а.с. 87-90).

Також 14.05.2018 Івано-Франківському окружному адміністративному суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вовчинецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради подано свої заперечення проти позову, в яких просить відмовити у задоволенні позову та просить слухати дану адміністративну справу з повідомленням сторін (т. 3 а.с. 95-98).

29.05.2018 та 30.05.2018 позивачем через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано відповіді на відзив за №108/04-01 від 29.05.2018 та №109/04-01 від 29.05.2018 відповідно, в яких просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі (т. 3 а.с. 102-107, 110-115).

Однак, у зв'язку із тим, що разом із відзивом відповідача від 11.05.2018, запереченнями третьої особи від 10.05.2018 та відповіддю на відзив позивача від 29.05.2018 учасниками справи не подано до суду достатніх доказів на підтвердження своїх вимог чи заперечень щодо позову, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 призначено судовий розгляд даної адміністративної справи та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Івано-Франківську міську раду.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову з підстав, наведених у відзиві від 11.05.2018 за №11-159/603/139 (т. 3 а.с. 87-90).

Представник Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні від 04.03.2015 та у відзиві від 10.05.2018 за №02.2-15/173, що долучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 100-101, т. 3 а.с. 95-98).

Представник Івано-Франківської міської ради щодо задоволення даного адміністративного позову поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, представників третіх осіб, дослідивши позовну заяву, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, письмові докази та матеріали в їх сукупності, судом встановлено наступне.

05.12.2014 на сесії Івано-Франківської обласної ради прийнято рішення №1499-33/2014, яким встановлено межу населеного пункту с. Вовчинець, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради загальною площею 767,4269 гектара. (а.с. 7, 71).

Цим рішенням зобов'язано Вовчинецьку сільську раду за окремою заявкою замовити у проектній землевпорядній організації проект землеустрою щодо встановлення меж с. Вовчинець.

Судом з'ясовано, що встановлення межі с. Вовчинець ініціювала Вовчинецька сільська рада.

Так, прийняттю оскаржуваного рішення передували рішення сесії Івано-Франківської міської ради «Про затвердження генерального плану м. Івано-Франківськ (коригування)» від 03.07.2001, генеральний план м. Івано-Франківськ, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про встановлення межі с. Вовчинець» від 23.07.2009, пояснювальна записка, «Проект землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради» № 698 від 02.06.2010, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про затвердження генерального плану с. Вовчинець» від 30.06.2011, опублікованого в газеті «Західний кур'єр», Генеральний план с. Вовчинець, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення межі Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради» від 16.04.2013, Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 61 від 12.11.2013, громадські слухання проекту генерального плану території с. Вовчинець. (а.с. 8-13, 19, 36-38, 120, 123-126, 143-145).

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно ст.ст.10, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель, підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст.

У відповідності до ст.173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Статтею 174 ЗК України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Згідно ст. 175 ЗК України межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і міни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць включає: а) пояснювальну записку; б) завдання на виконання робіт; в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць; г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту); ґ) адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад; д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці; е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці; є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць; ж) матеріали погодження проекту; з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

Відповідно до пункту «ж» частини 1 статті 8 Земельного кодексу України, до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена.

Щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, то суд відмічає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з положеннями п. 4.2.1 ст. 4 наказу Держкомзему від 03.12.2004 за №391 «Про затвердження методики проведення державної експертизи землевпоряденої документації» встановлено, що проведення обов'язкової державної експертизи проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж селищ, сіл, селищних та сільських рад належить до відання обласних управлінь Держкомзему.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківської обласної ради №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради» погоджено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269, згідно проекту землеустрою, виготовленого ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Зокрема, проектна документація містить рішення Вовчинецької сільської ради від 23.07.2009 про встановлення межі, технічне завдання на складання проекту щодо встановлення межі та замовлення проекту землеустрою від 02.06.2010, рішення Вовчинецької сільської ради від 16.04.2013 про погодження проекту землеустрою. Невід'ємною частиною даної документації є і оскаржуване рішення про погодження межі Івано-Франківською обласною радою.

Суд звертає увагу, що оскарженим рішенням відповідача №1499-33/2014 від 05.12.2014 погоджено межу с. Вовчинець. Однак, відповідно до Закону України «Про землеустрій» має погоджуватися сам проект землеустрою. Вказане підтверджується і висновком державної експертизи землевпорядної документації №61 від 12.11.2013, проведеної Головним управлінням Держземагенства в Івано-Франківській області, згідно якого проект землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів с. Вовчинець не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повернуто на доопрацювання (т. 1 а.с. 37-38). Із змісту коректурного аркушу про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації №61 від 12.11.2013 слідує, що не всі зауваження усунуто.

Як вже було зазначено судом, дану справу направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції згідно постанови Верховного суду від 12.03.2018 (т. 3 а.с. 64-70). Зі змісту вказаної постанови слідує, що суду першої інстанції потрібно встановити власників та орендарів земельних ділянок, щодо яких було змінено адміністративно-територіальні межі, перевірити, чи були враховані їх інтереси під час прийняття рішення про встановлення меж с. Вовчинець, а також перевірити, чи були одночасно змінені межі м. Івано-Франківськ та чи були такі дії проведені обласною радою у межах своїх повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, на виконання постанови Верховного суду від 12.03.2018, судом встановлено, що при зміні меж с. Вовчинець, згідно оскарженого рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014, одночасно змінені межі м. Івано-Франківськ. Однак, відповідно до положень ст. 174 ЗК України (станом на момент прийняття оскарженого рішення), межі міста (в даному випадку м. Івано-Франківськ) можуть змінюватись рішенням, яке приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Судом, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Івано-Франківську міську раду.

Представник Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні підтвердив, що межі м. Івано-Франківськ міською радою не змінювались та відповідне рішення Верховною радою України не приймалось.

Також судом встановлено, що згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою, виготовленого ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», де згадуються власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі, позивач не зазначений, хоча станом на момент прийняття оскарженого рішення (та на день розгляду справи), гаражний кооператив «Соколи» є користувачем земельної ділянки площею 6,22 га.

Крім того, суд звертає увагу на те, що реєстрація гаражного кооперативу «Соколи» здійснено у 2004 році за рішенням Івано-Франківської міської ради (т. 1 а.с. 88-90).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Так, Львівським апеляційним адміністративним судом постановою від 14.03.2017 у справі №876/8836/15 за позовом гаражного кооперативу «Соколи» до Івано-Франківської міської ради, третя особа - Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міськради про визнання нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 за №1191-37 «Про погодження межі між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець», якою скасовано постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015 у справі №344/2001/15-а та прийнято нову постанову, якою позов гаражного кооперативу «Соколи» задоволено, встановлено, що 20.02.2006 рішенням ХХХIII сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання «Про вилучення та надання земельних ділянок» земельну ділянку на вул. Вовчинецькій, 225 передано гаражному кооперативу «Соколи» для обслуговування гаражів в оренду терміном на один рік. Члени кооперативу сплачували кошти за оренду земельної ділянки до бюджету міста, а 05.12.2013 міська рада прийняла рішення про влаштування додаткового в'їзду до гаражів (т. 2 а.с. 198-203).

Крім того, 11.04.2014 у відповіді на інформаційний запит Івано-Франківська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України надала відповідь, що гаражний кооператив «Соколи» зареєстрований за адресою: «місто Івано-Франківськ, вулиця Вовчинецька, 225» (т. 1 а.с. 193).

Таким чином, оскаржене рішення від 05.12.2014 за №1499-33/2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради», яким встановлено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269 гектара, винесене поза межами повноважень відповідача та не у спосіб, передбачений законодавством, а також без врахування інтересів гаражного кооперативу «Соколи», як землекористувача земельної ділянки, щодо якої було змінено адміністративно-територіальні межі.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної ради на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн., що підтверджується квитанцією №58.165.1/8289 від 09.02.2015 (т. 1 а.с. 2).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним рішення Івано-Франківської обласної ради №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради».

Зобов'язати Вовчинецьку сільську раду Івано-Франківської міської ради опублікувати в засобах масової інформації, а саме в газеті «Західний кур'єр» резолютивну частину рішення від 12.07.2018 у справі №809/563/15 про скасування рішення Івано-Франківської обласної ради №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради».

Стягнути на користь гаражного кооперативу «Соколи» (код ЄДРПОУ 32872730, вул. Вовчинецька 225, м. Івано-Франківськ, 76006) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної ради (код ЄДРПОУ 00022510, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004) сплачений судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Гаражний кооператив «Соколи»: вул. Вовчинецька 225, м. Івано-Франківськ, 76006, код ЄДРПОУ 32872730.

Івано-Франківська обласна рада: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 00022510.

Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської: вул. Вовчинецька, 39, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, 76491, код ЄДРПОУ 04356194.

Івано-Франківська міська рада: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 17 липня 2018 р.