Ухвала суду № 75356837, 03.05.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1515/14-к

УХВАЛА

03 травня 2018 року м.Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої – судді Саєнко О.Б., при секретарі – Кузьменко А.О.,

за участю: прокурора- Шестопала Д.А., потерпілого ОСОБА_1, представників потерпілих – ОСОБА_2, ОСОБА_3 , захисника- Войни А.А., обвинувачених – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання захисника ОСОБА_6 про виключення документів з числа доказів у кримінальному провадженні, внесеному 23 листопада 2012 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012010100000058 по обвинуваченню: ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст.125 , ч.1 ст. 122 КК України, та ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні 03.05.2018 року у порядку ст.ст. 42,45-47,84,95, ч.3 ст.358 КПК захисником ОСОБА_6, заявлено клопотання про виключення документів з числа доказів у даному кримінальному провадженні , яке ним вмотивоано тим, що 26.02.2018 року під час судового засідання у вказаній справі ним заявлено клопотання до суду про зобов'язання прокурора у даному кримінальному провадженні надати до суду рух кримінального провадження № 12012010100000058, оскільки під час ознайомлення із матеріалами зазначеного кримінального провадження у відповідності до положень ст. 317 КПК ним виявлено низку процесуальних документів , оформлених та прийнятих з численними та грубими порушеннями норм КПК.

Так захисник вказує, що у матеріалах кримінального провадження наявний витяг з ЄРДР (досліджений у судовому засіданні) за підписом реєстратора слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_7 від 01.12.2012 року. При цьому дата внесення відомостей до ЄРДР зазначена 23.11.2012 року, заявник або потерпілий -ОСОБА_1 Григорович.Водночас, під час дослідження в ході судового розгляду письмових доказів оглянуто заяву ОСОБА_1, у якій останній ставить питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за умисне спричинення йому тілесних ушкоджень, яка датована 04.12.2012 року (заява належним чином не оформлена, не зареєстрована, не має попередження заявника про кримінальну відповідальність за ст.. 383 КК України про завідомо неправдиве повідомлення про злочин), що у свою чергу вказує на те, що станом на 23.11.2012 року дату реєстрації та 01.12.2012 року дату формування витягу з ЄРДР у слідчого Кулика О.В. не було підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Крім того, захисник зазначає, що у матеріалах кримінального провадження міститься повідомлення про початок досудового розслідування керівнику прокуратури Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 за підписом слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_9 від 24.11.2012 року. При цьому, постанови керівника СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області про створення слідчої групи, куди б включно або ОСОБА_7, або ОСОБА_9 у матеріалах кримінального провадження не має. Таким чином, відповідно до вище приведених вимог КПК України уповноваженою особою щодо здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні був ОСОБА_9, а ОСОБА_7, який фактично проводив слідчі дії у кримінальному провадженні, є не уповноваженою на такі дії посадовою особою.

У матеріалах кримінального провадження також міститься постанова керівника прокуратури Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 про призначення групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні від 23.10.2012 року (т.1 а.с.37) винесена до початку дії нового КПК України), у складі прокурорів Лашкевича О.І. та Ратушняка О.О.При цьому, будь-які відомості про внесення відомостей до ЄРДР відомостей про цю групу прокурорів у матеріалах кримінального провадження відсутні (витягу з ЄРДР не має). Натомість керівник прокуратури Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 своєю постановою від 12.11.2013 року, тобто через рік після початку досудового розслідування призначив групу прокурорів у складі ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Отже вважає, що процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні протягом року з 23.11.2012 по 12.11.2013 року, у час коли були зібрані практично усі наявні докази, здійснювалось групою не уповноважених прокурорів (призначених до набрання чинності новим КПК України та без документального підтвердження їх процесуальних повноважень (відсутній витяг з ЄРДР).

Окрім того, у матеріалах вказаного кримінального провадження міститься та досліджена у судовому засіданні постанова про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.10.2012 року заступника прокурора Вінницького району Дудчика М.У., яким скасовано постанову про відмову у порушенні кримінальної справи старшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_13 від 16.07.2012 року, який приймав вказане правове рішення за вимогами КПК України 1960 року лише за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_14 від 16.07.2012 року. Вивченням зазначеної постанови встановлено, що про будь-яку заяву ОСОБА_1 взагалі мова не йдеться, а ОСОБА_14 у своїй заяві від 16.07.2012 року взагалі не зазначала факт спричинення їй та чоловікові тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Також, у матеріалах кримінального провадження міститься і постанова про порушення кримінальної справи № к/с 12040300 слідчого Фененка Н.В. та прийняття її до свого провадження за результатами матеріалів ЖРЗПЗ № 3196/1.

Вказує, що подальша доля цієї кримінальної справ, порушеної за вимогами КПК України 1960 року за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості не відома. Оскільки будь-яких процесуальних рішень щодо реєстрації цієї кримінальної справи за правилами нового КПК України у матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні.

При цьому, у вказаному ним клопотанні було зроблено посилання на як на вимоги 214 КПК України, так і на вимоги відомчих нормативних документів, які передбачають порядок внесення відповідних відомостей до ЄРДР, повноту та своєчасність внесення до ЄРДР таких відомостей та покладення контролю за законністю проведення слідчих дій на прокурора, зокрема, на «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затверджене наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.02.2012 року, «Положення про порядок ведення ЄРДР», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 року.

Відповідно до Ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 26.02.2018 року у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 відмовлено. При цьому, суд мотивував своє рішення у цілому тим, що у суду не має повноважень випробовувати документи, які прокурор не забажав надати в судовому засіданні в обґрунтування висунутого обвинувачення.

Станом на 03.05.2018 року письмові докази, надані стороною обвинувачення, досліджено у судових засіданнях.

З посилкою на стст. 42,45-47,84,89,95,ч.3 ст. 358 КПК просить суд :

1) Виключити з числа доказів, досліджені у судових засіданнях цієї справи, наступні документи, як вважає є неналежними та недопустимими докази:

-постанова про порушення кримінальної справи № 12040300 від 23.10.2012 року (т.1 арк. 31);

- заява ОСОБА_1 від 04.12.201 року (т.1 арк.38);

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 04.12.2012 року (т.1 арк. 46-47);

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 10.12.2012 року (т.1 арк. 53-54);

- протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 10.12.2012 року (т.1 арк. 56-57);

- протокол допиту свідка ОСОБА_17 (т.1 арк. 59-60);

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.12.2012 року (т.1 арк.62-64);

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 19.12.2012 року (т.1 арк.72-74);

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20.12.2012 року (т.1 арк. 75-77);

- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 24.12.2012 року (т.1 арк. 79-81);

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 25.12.2012 року (т.1 арк. 83-85);

- постанови про призначення та проведення судово-медичних експертиз від 12.12.2012 року (т.1 арк.49,67-69. 93-98);

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 02.04.2013 року (т.1 арк.99-100):

- протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 18.05.2013 року (т.1 арк. 110-115);

- протокол одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 18.06.2013 року (т.1 арк. 119-120);

- протокол одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_14 від 18.06.2013 року (т.1 арк. 121-122);

- протокол одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 11.07.2013 року (т.1 арк. 126-127);

- протокол одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_14 від 11.07.2013 року (т.1 арк. 128-130);

- протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 13.07.2013 року (т.1 арк. 134-135);

- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 13.07.2013 року (т.1 арк. 137-138);

- заява ОСОБА_14 від 12.09.2013 року (т.1 арк. 142);

- постанови про призначення судово-медичних експертиз від 04.10.2013 року (т.1 арк. 150-155);- протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 від 13.11.2013 року (т.1 арк. 174-178);

- постанова про залучення цивільних позивачів від 13.11.2013 року (т.1 арк. 179-187);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 18.11.2013 року (т.1 арк.216);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 21.11.2013 року (т.1 арк. 238);

- протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 27.11.2013 року (т.1 арк. 246-247);

- протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 27.11.2013 року (т.1 арк. 249-250);

- протокол освідування ОСОБА_1 від 18.12.2013 року (т.2 арк. 31 -340;

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 19.12.2013 року (т.2 арк.36-45);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_20 від 19.12.2013 року (т.2 арк. 46-48);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_17 від 19.12.2013 року (т.2 арк. 49-51);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 23.12.2013 року (т.2 арк. 52-540;

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_22С від 23.12.2013 року (т.2 арк. 55-57);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_21 від 23.12.2013 року (т.2 арк. 58-60);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 20.01.2014 року (т.2 арк. 73-75);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_18 від 20.01.2014 року (т.2 арк. 76-78);

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_14 від 20.01.2014 року (т.2 арк. 79-81;

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_23 від 20.01.2014 року (т.2 арк. 82-84);

- витяг з ЄРДР від 01.12.2012 року за підписом реєстратора слідчого СВ Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області.

В судовому засіданні прокурор Шестопал Д.А. заперечував проти задоволення клопотання оскільки вважає, що наявні документи , які захисник просить виключити з числа доказів, будуть оцінені судом у сукупності із іншими доказами в нарадчій кінмнаті при винесені вироку , тому просив відмовити у задоволені такого клопотання.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3, ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання з підстав зазначених прокурором.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, просили задовольнити клопотання їх захисника.

Вислухавши клопотання , вивчивши наявні документи та вислухавши міркування учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, суд вважає його необґрунтованим, та таким яке не підлягає до задоволення виходячи з такого.

Згідно до ч.ч.1,2,6 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно до положень, викладених в ст.ст.84,85,86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до положень, викладених ст.94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно до положень, викладених в ч.3 ст.358 КПК , якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Отже, підставою для суду в ході судового розгляду кримінального провадження виключити документ з числа доказів є наявність у особи, яка бере участь у кримінальному провадженні сумнів у його достовірності.

Суд вважає , що поняття «сумнів» за своєю природою є оціночним критерієм і закріплення законодавцем поняття «сумнів» у сенсі ч.3 ст. 358 КПК передбачає наявність на стадії судового розгляду провадження доведених беззаперечних обставин недостовірності документу.

Вислухавши заявлене клопотання захистом суд вважає , що на даній стадії судового процесу захистом не доведено що вказані ним докази є беззаперечно недостовірними та такими які необхідно виключити з числа доказів.

У даному випадку вирішення такого питання потребує оцінки усієї сукупності наявних доказів в даному провадженні, яку суд буде проводити у нарадчій кімнаті при постановлені кінцевого процесуального рішення у даному провадженні.

В свою чергу , задоволення клопотання захисника з підстав зазначених у ньому на даній стадії суд вважає буде порушенням таких загальних засад кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність.

Також, суд вважає за необхідне роз’яснити стороні захисту , що відмова у задоволені вказаного клопотання не є перешкодою для заявлення його повторно, у тому числі приведення його обґрунтованості безпосередньо у судових дебатах.

Керуючись ст. 350 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання захисника ОСОБА_6 про виключення документів з числа доказів– відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок або на ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів виховного та медичного характеру.

Суддя: