Ухвала суду № 75347381, 18.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/702/18 Провадження №11-кп/773/337/18 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н. В. Категорія: ст.264 КК України Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Подолюка В.А.,

суддів - Денісова В.П., Гапончука В.В.,

за участю секретаря - Шугалової О.М.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Охнівка, Володимир-Волинського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, на підставі ст.89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ст.264 КК України на на строк 2 (два) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання

Вироком вирішено долю судових витрат.

ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він в період часу з початку грудня 2017 по 14 січня 2018 року, маючи у своєму володінні, без реєстрації у встановленому законом порядку, мисливську гладкоствольну рушницю марки «ІЖ-17» Т № НОМЕР_1 та 4 мисливських патрони калібру 16 мм, недбало, в порушення вимог пункту 12.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, зберігав її поза межами металевого сейфу, а саме, в приміщенні літної кухні, розташованої на території домоволодіння по АДРЕСА_2 до котрої мали вільний доступ інші члени його родини, внаслідок чого, 14.01.2018 року, близько 16 години 40 хвилин, його неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, безперешкодно взяв зазначену мисливську рушницю, котра була споряджена 1 патроном, та під час поводження з нею, в момент виходу на вулицю з приміщення зазначеної літньої кухні, при невстановлених на даний час достовірно обставинах, котрі досліджуються в межах іншого кримінального провадження, здійснив постріл в напрямку неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в результаті чого останній, згідно висновку судово-медичної експертизи №5 від 14.03.2018, отримав тілесні ушкодження у вигляді "проникаючого вогнепального дробового поранення обличчя, з пошкодженням кісток лицевого черепа, м'яких тканин шиї, кісток основи лівої половини потиличної кістки з забоєм головного мозку", що спричинили його смерть.

Згідно висновку судової балістичної експертизи №10 від 31.01.2018, надані для дослідження 3 патрони відносяться до мисливських боєприпасів і є мисливськими патронами 16-го калібру до гладкоствольної мисливської зброї 16-го калібру, придатні для стрільби, а 1 гільза - є гільзою мисливського патрона 16-го калібру.

Згідно висновку судової балістичної експертизи №58 від 12.03.2018, надана для дослідження рушниця являється вогнепальною зброєю, а саме: одноствольною гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ІЖК-1», зразка 1955 року, 16-го калібру, виготовлена промисловим способом, котра придатна для стрільби.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 просить його скасувати, ухвалити новий, яким призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі. Вважає, що суд призначаючи йому покарання не в повній мірі врахував наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, великого підсобного господарства.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого потерпіла ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду є законним, призначене покарання відповідає тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого, а апеляційна скарга є безпідставною, не обґрунтовується належними доводами та аргументами, а тому повинна бути залишена без задоволення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора та потерпілу, які апеляційну скаргу просили відхилити, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини скоєння кримінальних правопорушень і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у недбалому зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, що спричинило загибель людини, ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, наведеними у вироку і оціненими судом відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за статтею 264 КК України і ніким не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд виходив із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнав активне сприяння в розкритті злочину та щире каяття у вчиненому, обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено. Враховано судом і дані про особу ОСОБА_2 який хоча і відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що немає судимості, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, взято судом до уваги і думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні та невідворотність тяжких наслідків, які настали,.

Врахувавши вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, що не є максимальним, зазначеним в санкції статті за якою його притягнуто до кримінальної відповідальності.

Таке покарання належним чином вмотивоване, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Інші твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування законного вироку.

За таких обставин апеляційний суд не знаходить підстав для скасування вироку з мотивів наведених в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2018 року щодо нього - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: