Ухвала суду № 75347311, 17.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9863/18 Провадження №11-сс/773/315/18 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І.В. Категорія: запобіжний західДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Денісова В.П.,

суддів – Гапончука В.В., Подолюка В.А.,

з участю секретаря – Гладкого В.В.,

прокурора – Смалюка Т.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 в кримінальному провадженні №12018030010000324 щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_1.

Клопотання умотивоване тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДСР за №12018030010000324, в якому ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Також просить врахувати, що ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, не одружений, а отже не має міцних соціальних зв’язків, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким, на думку слідчого, шляхом застосування інших запобіжних заходів неможливо, тому існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, вчиняти інші корисливі злочини, пов’язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23.06.2018 року у задоволенні даного клопотання слідчого відмовлено.

Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці та покладено на нього такі обов’язки:

- прибувати за викликом до суду, а також до слідчого та прокурора в кримінальному провадженні №12018030010000324;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначає, що при розгляді клопотання прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив застосувати щодо підозрюваного винятковий запобіжний захід, пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважав недоведеним стороною обвинувачення обставин, які дають підстави стверджувати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачений ч.1 ст.177 КК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, навчається, підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, прийшов до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у виді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.

Відповідно до матеріалів провадження, 22 червня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, зокрема, висновком експертизи № 376, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколами обшуків від 22.06.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Фактичні дані, які б свідчили про намагання ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту погоджується і апеляційний суд.

За викладених обставин у їх сукупності і з врахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_1, апеляційний суд вважає законним висновок слідчого судді, що саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді й зміни запобіжного заходу підозрюваному з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 щодо ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: