Ухвала суду № 75346258, 16.07.2018, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/353/18

Провадження №1-кс/157/209/18

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2018 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамула Б.С. з участю секретаря: Фесь Т.І., особи яка подала скаргу, ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, прокурора Баса В.В., слідчого Генсьора О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора в кримінальному провадженні № 12018030090000141, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.

Скарга мотивована тим, що 27 березня 2018 року слідчим відділенням Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України. У вказаному вище кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 15 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого Генсьора О.С. про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА_1 в с. Брониця Камінь-Каширського району Волинської області з метою відшукання знаряддя вчинення злочину, а саме автомобіля марки «ОСОБА_2 А6», сірого кольору, номерний знак ЕЕD 874, а також ключів запалювання та документів до нього. Згідно даної ухвали обшук у скаржника не проводився. Проте, 04 червня 2018 року зазначений автомобіль був вилучений у ОСОБА_1, коли він заїхав на подвір’я ОСОБА_3, де тривав обшук також із дозволу суду, але з правом вилучення іншого автомобіля – марки «ОСОБА_2 А6 ОСОБА_2», номерний знак FJA 181.

Вказаний вище автомобіль «ОСОБА_2 А6», номерний знак ЕЕD 874, яким він користувався, вважає тимчасово вилученим майном у відповідності до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки він не входив до переліку речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання в ухвалі про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА_3 Тому до даного майна мають застосовуватися норми статей 167, 168 КПК України щодо статусу тимчасово вилученого майна та вимоги ч. 6 ст. 173 КПК України щодо безумовного повернення такого майна у випадку відсутності ухвали слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна, постановленої протягом сімдесяти двох годин з дня надходження до суду клопотання.

Також зазначено, що клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна надійшло до суду 05 червня 2018 року. Термін, встановлений ч. 6 ст. 173 КПК України, минув 08 червня 2018 року. Тоді ж представник скаржника – адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 з вимогою повернути ОСОБА_1 вилучений згідно з протоколом обшуку від 04 червня 2018 року автомобіль, як особі, в якої він був вилучений. 12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Антонюка В.В. та слідчого Плясуна Б.В. також з вимогою повернути вилучений у нього автомобіль, однак в обох випадках їм було відмовлено.

Посилаючись на викладені вище обставини, вважаючи відмову слідчого та прокурора в поверненні тимчасово вилученого майна необґрунтованою та незаконною, просить зобов’язати останніх повернути йому вилучений у нього автомобіль марки «ОСОБА_2 А6», сірого кольору, номерний знак ЕЕD 874.

Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 вимоги скарги підтримали повністю з підстав, що в ній зазначені.

Прокурор Бас В.В. щодо скарги заперечив, вважає її необґрунтовано, оскільки на даний час у суді знаходиться клопотання слідчого про арешт належного ОСОБА_1 автомобіля, яке по суті ще не розглянуте.

Слідчий Генсьор О.С. вимоги скарги не визнав, посилаючись на те, що з клопотанням про арешт майна – автомобіля марки «ОСОБА_2 А6», номерний знак ЕЕD 874, що був вилучений 04 червня 2018 року під час обшуку в господарстві ОСОБА_3, звернувся до суду наступного робочого дня, як це вимагає ч. 5 ст. 171 КПК України. Проте до цього часу клопотання слідчим суддею не вирішене, оскільки з метою затягування його розгляду представником скаржника була подана заява про відвід слідчого судді.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, проаналізувавши надані документи, вважаю, що скарга безпідставна і до задоволення не підлягає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділенням Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018030090000141 від 27 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 26 березня 2018 року, починаючи із 05 год. 40 хв., невстановлені особи, знаходячись біля перехрестя вулиць Воля та Ватутіна в м. Камені-Каширському Волинської області, умисно, вчинили опір поліцейським СРПП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинської області, який виразився у перешкоджанні затриманню правопорушника, шарпанні за формений одяг, перешкоджанні вилучення транспортного засобу з місця події, блокуванні руху службових транспортних засобів.

Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 15 травня 2018 року надано дозвіл на обшук на території домогосподарства ОСОБА_3 за адресою: вул. Івана Франка, 7, с. Кримне Камінь-Каширського району Волинської області з метою відшукання знаряддя вчинення злочину – автомобіля марки «Аudi А6 AVANT» сірого кольору, номерний знак FJA 181.

Крім того, ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 15 травня 2018 року, постановленою в тому ж кримінальному провадженні, надано дозвіл на обшук на території домогосподарства ОСОБА_5 за адресою: вул. Миру, 28, с. Брониця Камінь-Каширського району Волинської області з метою відшукання знаряддя вчинення злочину – автомобіля марки «Аudi А6» сірого кольору, номерний знак EED 874.

Як вбачається з протоколу обшуку від 04 червня 2018 року автомобіль марки «Аudi А6», номерний знак EED 874, був виявлений на території домогосподарства ОСОБА_3 та вилучений слідчим згідно вказаного вище протоколу обшуку.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Разом з тим, статтею 169 КПК України встановлено обов’язок повернути тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Частина 5 статті 171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження автомобіль ОСОБА_2 А6, номерний знак EED 874, був вилучений у ОСОБА_1 під час проведення санкціонованого обшуку 04 червня 2018 року. Клопотання про арешт даного автомобіля подано до суду наступного робочого дня – 05 червня 2018 року. Таким чином, слідчим у повній мірі виконано вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України щодо своєчасного подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Також безпідставними є посилання скаржника на закінчення сімдесятидвохгодинного строку, встановленого слідчому судді для постановлення ухвали про арешт тимчасово вилученого майна, як на безумовну підставу для повернення вилученого в нього автомобіля, з огляду на те, що будь-яке судове рішення, в тому числі й ухвала слідчого судді, є наслідком та результатом судового розгляду, в даному випадку розгляду клопотання слідчого про арешт майна. Проте, як вбачається із журналу судового засідання та матеріалів кримінального провадження, розгляд вказаного вище клопотання слідчого був зупинений у зв’язку з вирішенням заяви про відвід слідчого судді та продовжений одразу ж після її розгляду, а тому неможна вважати, що встановлений ч. 6 ст. 173 КПК України процесуальний строк закінчився. Крім того, позбавлення сторони кримінального провадження права на розгляд його клопотання буде суперечити вимогам ч. 1 ст. 171 КПК України, якою таке право надано, та загальним засадам кримінального провадження щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, володільцем тимчасово вилученого майна або іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Оскільки в судовому засіданні не були встановлені процесуальні порушення, допущені слідчим чи прокурором при здійсненні досудового розслідування, тому правових підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись статтями 303, 307 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_6