Ухвала суду № 75345437, 12.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26236/18

Провадження № 1-кс/761/17810/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С.

за участю:

секретаря - Кріт І.М.,

прокурора - Борисенко О.В.,

захисників - Козачини А.М., Левадного О.А.,

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві Романенка В.А., погоджене прокурором відділу прокуратури м.Києва Борисенком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Переяслав-Хмельницький, Київської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000591 від 17.05.2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СУ ГУНП в м.Києві Романенко В.А. 12 липня 2018 року звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000000591 від 17.05.2016 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання Слідчим управлінням ГУНП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000591 від 17.05.2016 року за ч.3 ст.307 КК України.

11.07.2018 ОСОБА_3 відповідно до вимог КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до змісту клопотання у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків від 10.07.2018; висновком експертизи матеріалів, речовин і виробів; речовими доказами по кримінальному провадженню; показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; проведеними негласними слідчими розшуковими діями, які підтверджують той факт, що вилучені наркотичні засоби ОСОБА_3 зберігав з метою збуту, а також факт передачі ОСОБА_3 ОСОБА_11 наркотичного засобу - метадон з метою подальшого збуту та іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

У клопотанні прокурора зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику переховування від слідства та суду обґрунтовується тим, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде переховуватись від органів досудового розслідування.

Наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час проводиться документування кримінально-протиправної діяльності і інших учасників злочинної групи, які перебувають на волі, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі незаконно впливатиме на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки серед осіб, які підлягають допиту у кримінальному провадженні як свідки, будуть його знайомі, які з метою уникнення його відповідальності під тиском ОСОБА_3 можуть змінити показання.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити. Зазначив про те, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде доцільним з огляду на наявність ризиків, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому просив визначити заставу в межах, передбачених ч.5 ст.182 КПК України.

Захисник Левадний О.А. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується належними, допустимими доказами, а базується лише на припущеннях, оскільки прямі докази причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення - відсутні. Крім того, слідчим та прокурорами не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посилання на які є формальним. Зазначає, що заявлені слідчим та прокурорами ризики є надуманими та не підтверджені доказами.

Водночас захисник зазначає про те, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи перешкоджати здійсненню досудового розслідування. Разом з тим, захисник просить врахувати дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання в м.Києві, працює неофіційно, його поганий стан здоров'я, те що підозрюваний хворіє на цукровий діабет та серцеву хворобу. Після затримання ОСОБА_3 був госпіталізований, до суду також викликалася швидка медична допомога у зв'язку із погіршенням стану його здоров'я. Просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник Козачина А.М. підтримала думку свого колеги адвоката Левадного О.А., заперечувала з приводу задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав необґрунтованості оголошеної ОСОБА_3 підозри. Крім того, зазначила про те, що в матеріалах клопотання не міститься повідомлення про підозру, а є нове повідомлення про підозру, що є незаконним та суперечить вимогам КПК України. Експертних висновків, які б підтвердили кількість наркотичних засобів, що дають підстави для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.307 КК України. Разом з тим, ризики, якими слідчий та прокурор обґрунтовує клопотання є надуманими і такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Просила відмовити у задоволенні клопотання або обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Також захисником Козачиною А.М. в судовому засіданні було подано скаргу в порядку ст.206 КПК України на незаконне затримання та негайне звільнення з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в якій захисник просить визнати незаконним затримання ОСОБА_3 та звільнити останнього з-під варти.

Обґрунтовуючи скаргу, захисник посилається на те, що згідно протоколу старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві від 10.07.2018 ОСОБА_3 затримано, в порядку ст.208 КПК України, з посиланням на п.1, п.2 вказаної статті. Вважає затримання необґрунтованим та незаконним з огляду на те, що затримання підозрюваного відбулося одразу після проведення обшуку, в ході якого останній добровільно видав наркотичні засоби та зазначені обставини виключають можливість вважати, що ОСОБА_3 щойно вчинив злочин, відомості про вчинення в цей день підозрюваним інших злочинів відсутні. Крім того, під час затримання було встановлено ряд порушень, а саме місце та час в протоколі затримання вказано не вірно, при затриманні ОСОБА_3 жодним чином не було роз'яснено за підозрою у вчиненні якого саме злочину його було затримано, а також їй, як захиснику підозрюваного, не було надано на підпис протокол затримання ОСОБА_3, хоча вона приймала участь в його складанні. Таке затримання адвокат вважає незаконним та таким, що порушує норми міжнародного права, тому просила задовольнити скаргу та визнати затримання ОСОБА_3 незаконним, звільнити його з-під варти.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав своїх захисників та просив обрати щодо нього запобіжний захід, який не пов?язаний з триманням під вартою. Зазначив про те, що наркотичні засоби він придбав для власного вживання, оскільки в нього проблеми зі здоров'ям, цукровий діабет та серцева хвороба. Просив застосувати відносно нього домашній арешт. Зобов'язувався з'являтися до слідчого. Просив задовольнити скаргу захисника Козачини А.М.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000591 від 17.05.2016 року за ч.3 ст.307 КК України.

11.07.2018 ОСОБА_3 відповідно до вимог КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_3 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 приходить до висновку, що причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені прокурором до матеріалів клопотання.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати про існування ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, працює неофіційно, не одружений, його вік та стан здоров'я, те, що він хворіє на серцеву хворобу та цукровий діабет, що свідчить про існування міцних соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_3

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу

Отже, слідчий суддя повинен з?ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Враховуючи наведене, з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, який, з урахуванням усіх обставин справи, на переконання слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

За вказаних обставин слідчий суддя також вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім застави, у тому числі і особистого зобов'язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_3 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не виїжджати за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017100000000591 від 17.05.2016 року поза межами проведення слідчих чи процесуальних дій у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Крім того, у відповідності до ст. 206 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язки щодо захисту прав людини.

Приписами зазначеної статті визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

При цьому частиною другою статті 206 КПК України закріплені умови при наявності яких здійснюється з'ясування підстав позбавлення волі певної особи з її доставкою до слідчого судді, а саме: якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесят двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, а затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст. 186 КПК України передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Як вбачається з матеріалів скарги адвоката Козачини А.М. старшим слідчим СУ ГУНП в м.Києві Романенком В.А. 10 липня 2018 року о 16 годині 20 хвилин, на підставі п.п.1, 2 ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_3

12 липня 2018 року, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання старший слідчий СУ ГУНП в м.Києві Романенко В.А., звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури м.Києва Борисенко О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Всупереч доводам захисника, протокол затримання ОСОБА_3 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України.

Так, згідно ч.5 ст.208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Протокол про затримання ОСОБА_3, складений старшим слідчим СУ ГУНП в м.Києві Романенком В.А. містить зазначені вище відомості, а посилання захисника на те, що ОСОБА_3 не було роз'яснено суть затримання, не вірно вказано час фактичного затримання, не підтверджується іншими об'єктивними даними.

Окрім того, слідчий суддя не знаходить суперечностей у вказаній у протоколі підставі для затримання ОСОБА_3, а саме «якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин», яка на переконання слідчого судді відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

При цьому, заслуговують на увагу зауваження захисника про те, що протокол затримання не наданий на підпис захиснику, хоча і складався у її присутності.

Так, згідно ст.104 КПК України протокол підписується усіма учасниками слідчої дії. Разом з тим, виявлений недолік, допущений старшим слідчим СУ ГУНП в м.Києві Романенком В.А. при складанні протоколу про затримання ОСОБА_3, не свідчить про незаконність його затримання.

Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_3 був затриманий та утримується під вартою без відповідних на те підстав, та підлягає звільненню з-під варти саме в порядку ст. 206 КПК України, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві Романенка В.А., погодженого прокурором відділу прокуратури м.Києва Борисенком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев?ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Зобов?язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів у розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев?ятсот шістдесят) грн. 00 коп. на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави:

отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р 37318005112089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2018 року по справі № 761/26236/18 провадження № 1-кс/761/17810/2018 та надати слідчому документ, що це підтверджує.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не виїжджати за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017100000000591 від 17.05.2016 року поза межами проведення слідчих чи процесуальних дій у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, даною ухвалою слідчого судді, у два місяці з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз?яснити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що невиконання обов?язку щодо внесення застави у розмірі та строки, визначені в даній ухвалі, та не надання слідчому документу, що це підтверджує, може бути підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий.

Роз?яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з?явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки, сума застави підлягає зверненню в дохід держави. При цьому, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві Романенка В.А.

У задоволенні скарги захисника Козачини А.М. про визнання незаконним затримання ОСОБА_3 - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 13 липня 2018 року о 15 год. 50 хв.

Слідчий суддя Антонюк М.С.