Рішення № 75339917, 17.07.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 4487 / 17

№ 2 / 636 / 421 / 2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області в

складі: головуючого судді Ковригіна О.С.

при секретарі Фатєєвої С.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20863.93 грн. за кредитним договором б/н від 27.05.2013 року, яка складається з наступного:

5803,65 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);

5493,41 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

8097,16 грн. - заборгованість за пенею;

500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

969,71 грн. - штраф (відсоткова складова);

1600 грн. 00 коп. - судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору від 27.05.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 зобов'язувався погашати даний кредит згідно з вказаним графіком відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 11.06.2017 року виникла заборгованість у сумі 20863.93 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій він позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи без його участі, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у звязку з чим суд відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача, на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив наступне:

Відповідно до договору №б/н від 27.05.2013 року Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати Відповідачу - ОСОБА_2, кредит в сумі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 зобов'язувався погашати даний кредит згідно з вказаним графіком відповідно до умов договору та вимог закону.

Останній платіж ОСОБА_2 здійснив 07.06.2017 року, що вбачається з розрахунку заборгованості наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», який міститься в матеріалах справи.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається з позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 застосовано пеню як вид цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору.

У той самий час ПАТ КБ «ПриватБанк» застосовано штраф як вид цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 p. № 1023-ХІІ умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.

Пеня та заборгованість по відсоткам у даному зобов'язанні нарахована ПАТ КБ «ПриватБанк» таким чином, що їх сума значно перевищує 50% від суми боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи не визнання позову Відповідачем суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, як такий, що частково знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи.

27 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір, відповідно до якого Відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в обмін на зобов'язання по поверненню кредиту, сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду що підтверджується його підписом.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди та ст.ст.212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в цій Генеральній угоді, Умовах та Правилах, більше ніж на 31 день, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 1488,37 грн.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с. 5-8). Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст, ст, 509, 526. 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами,

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України, передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 11.06.2017 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 20863,93 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.

В той же час судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається з позовної заяви Позивачем застосовано пеню як вид цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору.

У той самий час Позивачем застосовано штраф як вид цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 p. № 1023-ХІІ умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.

Відповідно, вимоги Позивача (кредитора) щодо сплати 969.71 грн. штрафу (процентна складова) суперечать ч. 2 ст. 550 ЦК України.

Відповідно до вищевказаного, 50 % суми боргу за кредитом становить 2901.82 грн.

Сума пені та заборгованості по відсотках у даному зобов'язанні становлять 13590.57 грн. (5493,41 грн. - сума відсоткової заборгованості + 8097.16 грн. сума штрафної заборгованості - пеня).

Отже, сума компенсаційних вимог Позивача завищена в 4,68 рази від максимально допустимої суми, відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 p. № 1023-ХІІ.

Пеня та заборгованість по відсоткам у даному зобов'язанні нарахована Позивачем таким чином, що їх сума значно перевищує 50% від суми боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності.

Разом з тим суд доходить висновку, що не виконуючи належним чином зобов'язання за договором Відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Склад та розмір судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду позивачем надані квитанції про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 27.82 % від вказаної загальної суми заборгованості.

Керуючись: ст.ст. 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, на р/р № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2013 року в сумі 5803 (п'ять тисяч вісімсот три) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 88 коп.

Зобов'язати ГУДКУ в Харківській області повернути ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, на р/р № 29092829003111 понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 88 коп.

Іншу частку судового збору в сумі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 12 коп. покласти на ПАТ КБ «ПриватБанк» та вважати сплаченою.

В іншій частині вимог - стягнення заборгованість по відсоткам за користування кредитом, стягнення заборгованості за пенею, стягнення штрафу (фіксованої частини), стягнення штрафу (відсоткової складової) - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -