Ухвала суду № 75339061, 17.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1696/17

Номер провадження 1-кп/623/36/2018

УХВАЛА

іменем України

17 липня 2018 року Ізюмський міськрайонним суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Квітчатого К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: м. Полтава, Полтавської області, українця, гр. України, судимого 16.08.2000 року за злочин передбачений ст. 212 КК України Ізюмським МРС, 02.01.2002 за ст. 309 ч.1 КК України Барвінківським РС, 25.03.2005 за ст. ст. 309 ч.1, 296 ч.1, 194 ч.1 КК України Барвінківським РС, 07.04.2008 за ст. 121 ч.2 КК України Барвінківським РС, 19.10.2016 за ст. 125 ч.2 КК України Ізюмським МРС, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, м.т. НОМЕР_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 125 КК України,

17 липня 2018 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатого К.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.15, ч.З ст.185 КК України, тобто незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище та за ч.2 ст.125 КК України- умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 15.06.2018 обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній, будучи належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, достовірно знаючи, що йому необхідно з'явитися до суду, свідомо ухилявся від явки, тим самим бажав уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 до теперішнього часу має не погашену судимість за попереднім вироком суду.

За ч.4 ст.12 КК України, один із вчинених ОСОБА_1 злочинів є тяжким злочином, за який передбачено покарання від 3 до б років.

Згідно ст.183 КПК України,/гримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Відповідно до її. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Приписами ч.1 ст.178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

-В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_1 . обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, у т.ч. тяжкого злочину, покарання за вчинення якого кримінальним законодавством України передбачається на строк від 3 до 6 років позбавлення волі;

-не має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, має зв'язки у кримінальному середовищі, що дає підстави вважати, що підозрюваний може виїхати за межі Харківської області, та в подальшому покинути територію України з метою переховування від органів досудового розслідування або суду та уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинений злочин;

-обвинувачений, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, потерпілого шляхом залякування останніх та примушування відмовитись від наданих показів;

-переховується від суду, через що оголошувався у розшук;

-раніше судимий, що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, , таким чином наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду;незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення.

-Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив не застосовувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши ОСОБА_1, який визнав себе винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 125 КК України, але заперечував проти клопотання, заслухавши думку прокурора про обґрунтованість клопотання та доводи про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості та тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 роківне має постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях а також враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочини під час відстрочки відбування покарання за попереднім вироком суду, ухиляється від явки в судові засідання, а тому суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства, у суду немає.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» № 37466/04 від 20.08.2010 Європейський Суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36820,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатого К.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, з моменту фактичного затримання, з 09 години 00 хвилин 17 липня 2018 року до 09 години 00 хвилин 14 вересня 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі 36820,00 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/1696/18; провадження № 1-кп/623/36 /2018 від ОСОБА_1, або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1. наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Судовий розгляд відкласти на 09 серпня 2018 року на 12 годину.

Ухвала оскарженню не підлягає. Та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя П.П.Винниченко