Ухвала суду № 75338940, 13.07.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9838/18

Провадження № 2-з/638/270/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Дзержинськийрайонний суд містаХаркова в складі:

головуючогосудді СЕМІРЯД І.В.

при секретарі РОМАНОВІЙ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.07.2018 р. відкрито провадження у справі.

ОСОБА_4, звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій посилається на те, що 27 лютого 2006 року між ОСОБА_1, з одного боку та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» з іншого було укладено договір кредиту №851/10/27-11/6-205 на придбання телевізора на суму 25000 долларов США.

ОСОБА_1 платежі за вказаним кредитним договором з лютого 2015 року не здійснював, у зв’язку з сімейними обставинами, та з даного приводу звертався до установи банку з заявою про реструктуризацію кредиту.

Однак, 5 квітня 2016 року заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 638/20597/15-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №851/10/27-11/6-205 від 27 лютого 2006 року у розмірі 265555 грн. 65 коп. та судовий збір 3983 грн. 34 коп.

Не погодившись з даним рішенням позивач оскаржив його в Апеляційному суді Харківської області, та після відхилення його скарги, рішення районного суду та Апеляційної інстанції оскаржив звернувшись зі скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який 09 червня 2017 року своєю ухвалою зупинив до закінчення касаційного провадження у справі виконання заочного рішення Дзержинського районого суду міста Харкова від 05.04.2016 та ухвалу судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 03.05.2017.

До теперішнього часу касаційна скарга не розглянута. Однак всупереч зазначеним приписам, позивачу стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_3, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Зазначений виконавчий напис нотаріуса позивач вважає не законним, з цього приводу звернувся до суду з дійсним позовом, а тому на час розгляду справи просить зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, № 25233 від 31 жовтня 2017 року .

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Заяву про забезпечення позову, подану одночасно з пред’явленням позову, з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процессу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторонни гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько протии України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котраз вернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Приймаючи до уваги, що в провадженні суду є справа щодо визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2,. про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, таким, що не підлягає виконанню, враховуючи, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до незворотних наслідків, а також те, що вжитий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами і має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, який вчинено 31.10.2017 року, зареєстровано в реєстрі за № 25233 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 851/10/27-11/6-205 від 27 лютого 2006 року в розмірі 13858,12 долларів США.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 10 ст 153 ЦПК України – оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області ОСОБА_3 (61001, м. Харків, вул. Молочна 18, кімн. 25) – для виконання, учасникам справи – для відома.

Строк пред’явлення ухвали до виконання протягом 3(трьох) років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ - І.В. Семіряд