Вирок № 75337141, 17.07.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/192/2018

Справа № 537/2875/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

прокурора Ядрова Л.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження №12017170110001148 від 11.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1, 29.05.1978 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжня, яка є інвалідом 3 групи, проживає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої:

25.09.2003 року Світловодським міськрайонним судом за ч.3 ст. 187, ст. 69, ч.3 ст. 185, ст. 70, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

15.01.2004 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст. 185 КК України. Звільнена від відбування покарання внаслідок п. «б» ст. 1 ЗУ « Про амністію» ст. 282 КПК України;

10.02.2005 року Корабельним районним судом м. Миколаїва за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнилась 24.11.2008 року за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська умовно - достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 3 місяці 1 день, із застосуванням ст. 81 КК України, ст. 407 КПК України, по чому відповідно до положень ст. 89 КК України, судимість не погашено;

01.10.2014 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.321 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн.;

10.12.2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.1, 2 ст. 70 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

17.01.2015 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.2, 357 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

15.04.2015 Автозаводським РС м. Кременчука, Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 2 роки. На основі ч. 2 ст. 70 КК України, приєднати 8 місяців позбавлення волі від 17.01.2015 ч. 2 ст. 185 КК України, вид покарання 2 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнена 01.04.2016 Чернігівською виправною колонією № 44 по рішенню суду Новозаводського РС м. Чернігів 24.03.2016 ст. 81 КК України., вид умовно-дострокове, не відбутий строк 7 місяців 12 днів).

11.04.2017 Автозаводським РС м. Кременчука, Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

15.05.2017 Автозаводським РС м. Кременчука, Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.

21.06.2017 Крюківським РС м. Кременчука, Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

27.02.2018 року Крюківським районним судом за ст.185 ч.2, ст.309 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці;

30.03.2018 року звільнена від відбування покарання по Амністії;

у вчиненні злочину , передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення за таких обставин:

07.05.2018 року близько 18 години 17 хвилин, громадянка ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні Культурно – спортивного комплексу публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин», який розташований за адресою: м. Кременчук проспект Свободи,2, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, який виник раптово, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, скориставшись тим, що її дії є непомітними для інших, здійснила крадіжку мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 4 32 Gb » ІМЕІ 862115031108140 вартість, якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2378 від 23.06.2018 становить 3004,80 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_3, чим спричинила потерпілій матеріального збитку на вказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1, зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, пояснивши про обставини вчиненого, що дійсно вчинила даний злочин, викрадала з метою реалізації.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті , та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справив порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини, її вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачена ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченої, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує:

за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна/крадіжці/, вчинене повторно.

Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченою, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченої, яка щиро розкаялася у вчиненому, сприяла розкриттю злочину, вину визнала повністю і визнає ці обставини пом’якшуючими покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України , є рецидив злочину.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вищевикладене, суд прийшов до наступних висновків. ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судима на шлях виправлення не стала, а вчинила новий умисний злочин. Судом враховано, що обвинувачена ОСОБА_1 має 12 непогашених судимостей. 27.02.2018 року вироком Крюківського районного суду м.Кременчука визнана винною у вчиненні злочинів за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.71 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяця. Звільнена 30.03.2018 року по амністії. За місцем проживання характеризується негативно, перебуває на обліку в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері з діагнозом синдром залежності від опіатів.

Отже суд вважає, що виправлення та перевиховання її можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як злочин середньої тяжкості, вчинила новий умисний злочин, особу обвинуваченої,шкода не відшкодована, тому доцільно обвинуваченій призначити покарання у виді позбавлення волі. Підстав для застосування ст.ст.75,76 КК України суд не вбачає. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно ч.5 ст.128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.130 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.ст. 81,82 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, що не суперечить положенням ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до ст.12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Речові докази по справі , відповідно до ст.100 КПК України, залишити власнику.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання:

- за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрати – тримання під вартою. Заарештувати в залі суду негайно.

Строк відбування покарання рахувати з 17 липня 2018 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3004/три тисячі чотири/грн. 80коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 370 /триста сімдесят/грн. за проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.