Рішення № 75335534, 09.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13881/17

Провадження № 2/520/2992/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.,

При секретарі судового засідання Шеховцевій О.В.

За участю представника ОСОБА_1

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство «УкрСибБанк» про припинення договору поруки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 Акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про припинення іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в 2015 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 і ПАТ «УкрСиббанк» з вимогами про поділ майна подружжя та обов’язків по поверненню АКІБ «Укрсиббанк» залишку кредиту за кредитним договором №0011000598000 від 04.04.2006 року та додаткової угоди №1 від 04.04.2006 року.

Під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_2 про розподіл майна було встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги за кредитним договором №0011000598000 від 04.04.2006 року і за додатковою угодою №1 від 04.04.2006 року ТОВ «Кей-Колект». Товариство було залучено до участі по справі. На розгляд судді Калашнікової О.І. справу було передано 24.03.2017 року. Ухвалою суду від 30 жовтня 2017 року за клопотанням позивача роз’єднанні в самостійні провадження вимоги щодо виконання умов за кредитним договором і вимоги щодо розподілу спільного майна подружжя. Справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кей-Колект», третя особа – ПАТ «УкрСиббанк» про повернення залишку боргу за кредитом було передано до канцелярії суду для авторозподілу у відповідності до положень ст.11-1 ЦПК України, в редакції, що діяла на той період часу. 14.11.2017 року цю справу було розподілено судді Калашніковій О.І. Ухвалою суду від 17.11.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 відкрито провадження і справу призначено до підготовчого судового засідання.

12.12.2017 року позивач надала до суду заяву про забезпечення доказів шляхом витребування від ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» фінансових документів (виписки по рахунку, розрахунки боргу за тілом кредиту, за відсотками, за пенею за комісією, оригінали меморіального ордеру та касового документу щодо видачі кредитних коштів і щодо розрахунку між товариство та банком про відступлення права вимоги). Клопотання ОСОБА_2 судом не було розглянуто із-за неявки відповідачів, представник ТОВ «Кей-Колект» надав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні. Заяву ОСОБА_2 про витребування вищевказаних доказів суд залишив без задоволення з тих підстав, що судом вже виносилась по цій справі ухвала про витребування доказів від ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-колект», тому як ці документи були необхідними для виконання ухвали суду про призначення судово-економічної експертизи з питань: визначення розміру заборгованості ОСОБА_3 за договором кредиту; визначення суми сплачених грошових коштів ТОВ «Кей-Колект» на користь ПАТ «УкрСиббанк» на виконання умов договору відступлення права вимоги. Ухвала суду про витребування доказів ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» виконана частково.

19.03. 2018 року ОСОБА_2 надала заяву про уточнення позову і вимагала визнати договір поруки, укладений 04.04.2006 року між нею та ПАТ «УкрСиббанк», припиненим.

20.03.2018 року ОСОБА_3 надав до суду зустрічний позов до ТОВ «Кей-Колект», треті особи ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 про визнання припиненим договору іпотеки.

30.03.2018 року справу призначено до судового розгляду.

ОСОБА_2 свої вимоги підтримала у повному обсязі.

ОСОБА_3 до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності і зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник ТОВ «Кей-Колект» до суду не з’явився, надав чергову заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі, відзив не надав ні на первісний позов, ні на уточнений позов, ні на зустрічний позов.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» до суду не з’явився, про час і місце слухання справи сповіщений, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Суд вислухав позивача, її представника, дослідив матеріали справи і встановив наступне:

04.04.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №0011000598000 на суму 20530 доларів США з відсотковою ставкою 11,8% річних, строком до 04.04.2020 року. В забезпечення виконання даного договору того ж дня АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 уклали Іпотечний договір, згідно якого в іпотеку було передано квартиру №5 за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка, 51, що належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03.042003 року і була придбана під час перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

Окрім того, в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АКІБ «Укрсиббанк» та позивачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №1754, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язалась відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_3 усіх зобов’язань, що виникли з Кредитного договору №0011000598000.

11.06.2012 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір факторингу №4 та Договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, за якими до ТОВ «Кей-Колект» перейшли права вимоги в тому числі й за кредитним договором №0011000598000 від 04 квітня 2006 року та Іпотечним договором від 04 квітня 2006 року та договором поруки №1754.

ОСОБА_3 припинив обслуговування даного кредитного договору з 05.09.2014 року, коли здійснив останній платіж.

05 вересня 2015 року приватний нотаріус КМНО ОСОБА_5 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24180165, за яким проведено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».

У 2015 році ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шлюб розірвали. Іпотечна квартира АДРЕСА_1 була визнана спільним майном подружжя і рішенням Київського райсуду м.Одеси від 23.10.2017 року право власності на квартиру при розподілі майна визнано за ОСОБА_2

ОСОБА_2 вимагає визнати припиненим договір поруки, укладений 04.04.2006 року між нею і ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на положення ч.4 ст.559 ЦК України.

ОСОБА_3 вимагає припинити договір іпотеки, посилаючись на проведення реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей-Колект».

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилались на такі докази: договір кредиту з графіком погашення кредиту і додатковими угодами №1 від 04.04.2006 року, №2 від 21.01.2006 року , договір поруки з додатковою угодою від 04.04.2006 року, договір факторингу і договір відступлення права вимоги, що були укладені між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» 11.06.2012 року, повідомлення ОНДІСЕ від 28.11.2016 року про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи з питання визначення розміру заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором з підстав ненадання додаткових документів для дослідження, відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Виходячи з положень ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Як зазначається в ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Умовами договору поруки №1754 ( п.3.1 та 3.2 ) визначено, що цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання всіх вимог, забезпечених порукою. Тобто, строк дії договору поруки не визначено сторонами, як то передбачено ст..ст.251,252, 631 ЦК України. Тому до правовідносин, що існували між сторонами по справі на підставі договору поруки №1754 суд застосовує положення ч.5 ст.559 ЦК України.

Судом встановлено, що за договором факторингу і договором відступлення права вимоги від 11.06.2012 року до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором №00110000598000 від 04.04.2006 року, забезпеченого порукою за договором №1754. За умовами договору кредиту від 04.04.2006 року позичальник зобов’язаний був повертати кредитні кошти і сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця

05.03.2014 року ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_3 повідомлення про намір звернення стягнення на предмет іпотеки і запропонувало позичальнику погасити заборгованість за кредитним договором протягом 30-днів з моменту отримання повідомлення. ОСОБА_3 на виконання вимог кредитора частково сплатив заборгованість за кредитним договором, що підтверджується копіями квитанцій, наданих позичальником до матеріалів справи.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки останній платіж за договором кредиту, де ОСОБА_2 виступає поручителем, було здійснено 05.09.2014 року, то піврічний строк для пред’явлення вимог до поручителя спливає 05.03.2015 року. Однак, протягом встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України строку Кредитор не пред’явив вимог до поручителя, а тому є підстави для визнання договору поруки припиненим.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2662цс15, відповідно до якої при вирішенні питання припинення поруки слід враховувати те, що строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов’язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

З огляду на викладене вимоги ОСОБА_2 про припинення договору поруки є доведеними і підлягають задоволенню.

Щодо вимог, викладених у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3, судом було встановлено, що 05 березня 2014 року ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_3 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, а також запропонувало погасити заборгованість за кредитним договором протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення.

Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначається у ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Аналогічне положення міститься у п.4 ч.1 ст. 593 ЦК України, де зазначається, що право застави припиняється у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Крім того, у Постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року №6-939цс15 зазначається, що Законом «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до витягу з державного Реєстру прав на нерухоме майно, 05 вересня 2015 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру №5 за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка, 51 за ТОВ «Кей-Колект».

Відповідно до вищевикладеного, оскільки ТОВ «Кей-Колект», як іпотекодержатель, якому належить право вимоги за іпотечним договором, набуло право власності на предмет іпотеки, то згідно вимог ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та Цивільного кодексу, даний факт є підставою для визнання іпотеки припиненою.

Керуючись ст..ст.259,263-265,268 ЦПК України суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідльністю «Кей-Колект», третя особа – ОСОБА_4 Акціонерне Товариство «Укрсиббанк» про припинення договору поруки – задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки №1754 від 04.04.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Акціонерним товариством (раніше АКІБ) «Укрсиббанк».

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи – ОСОБА_4 Акціонерне Товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_2 про припинення іпотечного договору – задовольнити.

Визнати припиненим іпотечний договір укладений 04.04.2006 року між ОСОБА_4 Акціонерним товариством (раніше АКІБ) «Укрсиббанк» та ОСОБА_3.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень запис про наявність обтяження за №11053449, реєстраційний номер обтяження 3058854, внесений 04.04.2006 року на нерухоме майно, а саме на квартиру №5 за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка, будинок 51.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.