Рішення № 7533406, 21.01.2010, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-50/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді – Березовського О.Д.,

при секретарі – Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 11.12.2009 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час його навчання.

У позовній заяві позивач зазначила, що 03.10.1990 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 та проживала з ним до 11 вересня 2008 року, після чого вони розлучились. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати з нею. З 01.09.2009 року син навчається в Чернігівському професійному ліцеї хімічної промисловості і в зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги. Відповідач отримує пенсію і може надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить. Аліменти він нікому не платить.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку ( доходу ), щомісяця, починаючи стягувати від дня пред’явлення позову до суду і до закінчення сином навчання, а саме до 30 червня 2010 року, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Ухвалою судді від 21 грудня 2009 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Зазначила, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_3 з 01.09.2009 року навчається в Чернігівському професійному ліцеї хімічної промисловості. Форма навчання денна, син отримує стипендію в розмірі 200 грн. на місяць. Син ніде не працює, проживає в гуртожитку, вартість проживання становить 130 грн. на місяць. Стан здоров’я сина задовільний. ОСОБА_1 підтвердила, що відповідач надає сину кошти, але у невеликих сумах, рідко надає кошти у більших сумах, мав місце випадок, коли відповідач дав сину 200 грн.. Отримувані від батька кошти син витрачає не за призначенням, одягу собі не купує, а тому просить стягнути з відповідача аліменти, які буде використовувати на сина, у т. ч. на придбання одягу та інше. Після розлучення син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Коштів на утримання сина в період його навчання не вистачає. Особисто вона ніде не працює, живе з домашнього господарства, також надає сину матеріальну допомогу в період його навчання.

Відповідач ОСОБА_2 пред’явлений позов не визнав та заперечував з приводу його задоволення. При цьому вказав, що він не заперечує проти сплати аліментів на утримання сина в період його навчання, але не на користь позивача, так як не впевнений, що ці кошти останньою будуть витрачатись на сина, а не на особисті потреби. Підтвердив, що він і так надає матеріальну допомогу сину та з пенсії щомісячно дає йому кошти. Куди син витрачає отримані від нього кошти йому не відомо. Не заперечує того, що син має потребу в одязі, нижній білизні. Також зазначив, що особисто він являється інвалідом 2 групи, отримує пенсію, стан його здоров’я нестабільний. Не заперечує, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання сина і буде її надавати. Вказав, що аліментів він нікому не платить та на його утриманні немає неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб.

Суд, заслухавши пояснення сторін по суті заявлених позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Стаття 198 СК України передбачає, що батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно приписів ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання, що визначено ч. 2 ст. 199 СК України.

Частиною 3 ст. 199 СК України передбачено, що право на звернення з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЕЛ № 028109 встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 11.09.2008 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 69 від 11.09.2008 року ( а.с. 4 ).

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІІ – ЕЛ № 299265 встановлено, що ОСОБА_3 народився 21 листопада 1991 року в с. Конотоп Городнянського району Чернігівської та його батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 3 ).

Згідно довідки Чернігівського професійного ліцею хімічної промисловості за вих. № 327 від 02.12.2009 року встановлено, що ОСОБА_3 дійсно навчається в Чернігівському професійному ліцеї хімічної промисловості з 01.09.2009 року по 30.06.2010 року, форма навчання денна ( а.с. 5 ).

З довідки виконкому Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за вих. № 485 від 10.12.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, та до складу її сім’ї входять : син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається в Чернігівському ПТУ-1, чоловік – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює ( а.с. 6 ).

Згідно довідки виконкому Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за вих. № 486 від 10.12.2009 року встановлено, щo ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно знаходиться на утриманні матері ( а.с. 7 ).

З дослідженої в судовому засіданні довідки управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області встановлено, що ОСОБА_2 дійсно знаходиться на обліку в даній установі та розмір фактично виплаченої йому пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року склав 3979, 90 грн. ( а.с. 15-16 ).

Стаття 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і ( або ) у частці від заробітку (доходу ) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Враховуючи вищевикладене, з’ясувавши позицію позивача та відповідача по суті заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з врахуванням стану здоров’я та матеріального становища ОСОБА_3, стану здоров’я та матеріального становища відповідача, відсутності у відповідача інших неповнолітніх та повнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб, яких він за законом зобов’язаний утримувати, виходячи з даних, що свідчить про його можливість надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_3, виходячи з того, що позивач має всі правові підстави на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на свою користь на утримання в період навчання повнолітнього сина, який проживає разом з нею, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі. З урахуванням обставин встановлених в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.12.2009 року і до закінчення сином навчання, тобто до 30.06.2010 року.

Частина 3 ст. 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ групи, а відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 року інваліди ІІ групи звільняються від сплати державного мита. У зв’язку з цим, з відповідача ОСОБА_2 не підлягає стягненню державне мито.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 182, 198-200 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання в період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11 грудня 2009 року і до 30 червня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя О.Д.Березовський