Рішення № 75329816, 02.07.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4115/17

Провадження № 2/210/477/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" липня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря Соколовської Т.О.,

за участі сторін не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору поруки закінченим, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2 28.09 2017 року звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Правекс-банк» (далі ПАТ «Правекс-банк») в особі відділення «Криворізької регіональної дирекції ПАТ КБ «Правекс-банк», третя особа – ОСОБА_4 про визнання договору поруки закінченим, в якому просить визнати договір поруки №3619-019/07Р від 14.06.2007 року, укладений між нею та відповідачем закінченим.

Ухвалою суду від 30.01.2018 р. замінено неналежного відповідача ОСОБА_6 акціонерне товариство «Правекс-банк» в особі відділення «Криворізької регіональної дирекції ПАТ КБ «Правекс-банк» на належного відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» .

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 14.06.2007 року між третьою особою ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк», правонаступником якого є ПАТ «Правекс-банк», укладено кредитний договір №3619-019/07Р в розмірі 36273 долара США зі сплатою відсотків 11,99 річних, строком дії з 14.06.2007 року по 14.06.2014 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між нею та відповідачем 14.06.2007 року укладено договір поруки, відповідно до якого вона несе солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання ОСОБА_4 його зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі. Пунктом 4.1 договору поруки визначено строк його дії до 14.06.2017 року. Вважає, що на даний час строк його дії закінчився, тому звернулася до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 ( довіреність від 07.06.2017 року, дійсна до 07.06.2020 року) /а.с.14/ присутнім не був, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» - ОСОБА_8 (довіреність №717 від 28.08.2017 р., дійсна до 27.08.2018р.) /а.с.39/ в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в своїй заяві від 08.12.2017 року просив розглядати справу без його участі /а.с.38/, надав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, 11.12.2017 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає /а.с.48/.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_5 – ОСОБА_9 (довіреність від 24.10.2017 р., дійсна до 24.10.2020) /а.с.37/ року присутнім не була, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 30.01.2018 року вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 14.06.2007 року між третьою особою ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк», правонаступником якого є ПАТ «Правекс-банк»/8-11/, укладено кредитний договір №3619-019/07Р в розмірі 36273 долара США зі сплатою відсотків 11,99 річних, строком дії з 14.06.2007 року по 14.06.2014 року/а.с.5-7/.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за значеним вище кредитним договором між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк», правонаступником якого є ПАТ «Правекс-банк», 14.06.2007 року укладено договір поруки №3619-019/07Р /а.с.12/.

Відповідно п.1.1 договору поруки поручитель, у порядку та на умовах, передбачених даним Договором , зобов’язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором №3619-019/07Р від 14.06.2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу,пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 14.06.2014 року у розмірі 36273 долара США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості /а.с.12/.

Згідно пункту 1.2 поручитель стверджує, що він ознайомлений зі змістом зобов’язання, забезпеченого порукою за даним Договором та не має претензій до умов Кредитного Договору, що є невід’ємною частиною даного Договору /а.с.12/.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення і діє до 14.06.2017 року /а.с.12 зворот/.

Договір поруки №3619-019/07Р від 14.06.2007 року посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 14.06.2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2592 /а.с.12 зворот/.

На підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2017 року , укладеним між ПАТ «Правекс -банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», право вимоги за кредитним договором №3619-019/07Р від 14.06.2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» /а.с.38-47/.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред’явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53 цс 14 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-623 цс 17.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

В даній справі умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами до 14.06.2014. Вимоги позивача про приненння поруки мотивовані виключно закінченням строку дії договору поруки, але вказана обставина не може свідчити про припинення поруки в цілому, як на тому наголошує позивач.

Позивачем не зазначено та не вбачається з матеріалів справи, чи виконано третьою особою свої зобов’язання за кредитним договором №3619-019/07Р від 14.06.2007 року , чи звертався відповідач до позивача щодо виконання зобов’язань за договором поруки №3619-019/07Р від 14.06.2007 року.

В порядку ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, необхідною умовою здійснення судового захисту, виходячи з положень ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, є наявність порушених прав особи, яка звернулась до суду.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що позовна заява ґрунтується на доводах, з яких не вбачається які саме права позивача порушені оспорюваним договором, якщо кредитором не були пред'явлені вимоги до позивача, тому позов є передчасним та не підлягає задоволенню.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 251,252,554,559 ЦК, ст.ст.4,5,12,13,77,121,141,265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору поруки закінченим – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Р. Є. Скотар