Постанова № 75326206, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/157/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник А. В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 року, (суддя М.М. Шаповал, повний текст складено 18.04.18 р.) по справі № 818/157/18

за позовом ОСОБА_1

до Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- зобов'язати Перекопівську сільську раду Роменського району Сумської надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 року відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправильне та неповне дослідження доказів, встановлення обставин, застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Зазначає, що при неодноразовому зверненні до Перекопівської сільської ради, вона не отримала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування зазначив, що діяв правомірно, розглянув звернення позивача, та крім того не наділений повноваженнями щодо передачі земельних ділянок державної власності.

В судовому засіданні позивач підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, працювала в Перекопівській лікарні Роменського району Сумської області, та як працівник соціальної сфери села мала право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно рішення Перекопівської сільської ради від 15.07.2008р. " Про погодження надання земельних ділянок громадянам-працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства на території Перекопівської сільської ради" ОСОБА_1 була включена в список працівників і пенсіонерів бажаючих отримати земельні ділянки згідно поданої заяви, що підтверджується копією рішення та листом відповідача від 11.12.2017р. (а.с.25,28)

В травні 2012р. позивач звертала до Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області з заявою про отримання земельного паю, проте листом від 28.05.2012 року відповідач повідомив, що ОСОБА_1 не є членом КСП, тому не має права на земельний пай. Після подання заяви у 2008 році нею не сплачено кошти на виготовлення технічної документації, тому відповідні роботи проектною організацією не проводилися. Заява подана ОСОБА_1 в 2011 році не може бути задоволена, оскільки земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства розташовані за межами населеного пункту та знаходяться в розпорядженні Роменської районної держадміністрації, а тому рекомендовано звернутися до Роменської РДА (а.с. 10).

Позивач в 2016, 2017 рр. зверталася до Роменської РДА, Національного антикорупційного бюро України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ Держгеокадастру у Сумській області з питань щодо надання земельних ділянок , у відповідь на її звернення надавалися відповіді та роз'яснено, що для отримання земельної ділянки їй необхідно звернутися до Головного управління Дерджгеокадастру у Сумській області. (а.с.11-13,15-19)

11.10.2017р. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області, повідомило заявника про неможливість її задоволення, з підстав не отримання на їх запит колегіальної, обґрунтованої та мотивованої відповіді щодо погодження або непогодження зазначеного землевідведення Перекопівської сільської ради. (а.с. 20).

04.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Перекопівської сільської ради з заявами, в яких просила надати:

- відповідь чому згідно рішення Перекопівської сільської ради від 15.07.2008 року «Про погодження надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери» багато років сільська рада ігнорувала її звернення;

- копії квитанцій, по яких нею не були сплачені кошти за виготовлення технічної документації у 2008 році;

- відповідь чому на запиті ГУ Держгеокадастру у Сумській області сільська рада не висловила в жовтні 2017 року колегіальної, обґрунтованої та мотивованої відповіді щодо погодження або не погодження зазначеного землевідведення;

- копію її заяви на виділення земельної ділянки від 2008 року (а.с. 21-24).

11.12.2017 року Перекопівська сільська рада, за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 повідомила, що квитанції, як доказ про сплату виконаних робіт або послуг чи купівлі товару, видаються платникам після проведення таких оплат. Тому квитанції про оплату за виготовлення технічної документації на земельну ділянку повинні бути вручені ОСОБА_1 відділенням банку після проведення оплати. Згідно рішення сільської ради від 15.07.2008 року про погодження надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери ОСОБА_1 включено до списку працівників і пенсіонерів, бажаючих отримати земельні ділянки згідно з поданими заявами. Копії заяви ОСОБА_1 від 2008 року сільська рада надати не може, оскільки заяви громадян з питань оренди, передачі у власність землі зберігаються протягом 5 років. Запит від ГУ Держгеокадастру у Сумській області щодо погодження надання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в жовтні 2017 року сільській раді не надходив (а.с. 25).

Позивач, з метою захисту своїх прав просить суд зобов'язати Перекопівську сільську раду надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також стягнути на її користь витрати по сплаті судового збору, правову допомогу та пов'язані з прибуттям до суду .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Перекопівська сільська рада Роменського району Сумської області діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок визначено ст.118 ЗК України.

Згідно з ч.6,7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно п.п.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області , затвердженого наказом Мінагрополітики від 29.09.2016р. № 333 Головне управління відповідно до покладень на нього завдань розпоряджуються землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадян, яким в даному випадку є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Судом встановлено, що відповідачем звернення позивача від 04.12.2017р. були розглянути, звернення позивача до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було, станом на жовтень 2017р. запит до Перекопіської сільської ради від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не надходив, що підтверджується листом відповідача від 11.12.2017 року на звернення ОСОБА_1 (а.с.25) Матеріали справи не містять доказів на спростування зазначеного.

Крім того, відповідно до законодавства не надання відповіді чи висловлення своєї незгоди на розроблення проекту землеустрою органом місцевого самоврядування не є підставою для відмови в задоволені заяви особи про надання дозволу на розробку проекту. Позивач дії Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за наслідками розгляду її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не оскаржувала.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин та не приймає рішення на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права позивача діями відповідача порушені не були, а тому правомірно відмовив в задоволені позовних вимог.

Оскільки за наслідками розгляду справи в задоволені позову відмовлено не підлягають відшкодуванню на користь позивача, понесені витрати на сплату судового збору, правову допомогу та пов'язані з прибуттям до суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 по справі № 818/157/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Курило Повний текст постанови складено 17.07.2018 року