Постанова № 75325831, 16.07.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/2175/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: від позивача - ОСОБА_2, від відовідача - пред. Мозоль Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "21" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Комшелюк Т.О. ,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 23.02.2018-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2018року задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до Рівненської міської ради.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 15.12.2017 року №3770 "Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1" в повному обсязі.

Зобов'язано Рівненську міську раду утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Зобов'язано Рівненську міську раду подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської міської ради судовий збір в розмірі 1280грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач, як орган місцевого самоврядування має належні повноваження на прийняття оскаржуваного рішення, тому вважає рішення правомірним. Зазначає, що суд при прийнятті рішення про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій щодо прийняття рішень з приводу поділу спірної земельної ділянки перевищив надані йому повноваження та обмежив права відповідача надані йому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позивач відзиву на апеляційну скаргу в установлені строки не подав.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Рівненського міського суду від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Рівненського міського голови ОСОБА_6 та Рівненської міської ради (яка залишена без змін Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017):

- визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської міської ради (52 сесія, 6 скликання) від 16 липня 2015 року №5469 «Про відмову в передачі безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 495 кв.м на АДРЕСА_1 з числа земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- зобов'язано Рівненську міську раду вчинити дії по перегляду питання (рішення) щодо необхідності безоплатної передачі у спільну сумісну власність (приватизації) земельної ділянки площею 495кв.м на АДРЕСА_1 та прийняти рішення про безоплатну передачу у спільну сумісну власність (приватизацію) громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 495кв.м на АДРЕСА_1 з числа земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у встановлений частиною другою статті 118 Земельного кодексу України місячний строк.

15.12.2017року Рівненською міською Радою прийнято рішення №3770 «Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1», яким надано згоду на поділ земельної ділянки площею 495 м.кв. на АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1, яка перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Рівного для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на земельні ділянки:

- земельна ділянка № 1 площею 457 м.кв.;

- земельна ділянка № 2 площею 38 м.кв.

Після державної реєстрації речових прав на новосформовані земельні ділянки, вирішено передати за зверненням гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 457м.кв. на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (а.с. 37).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегією суддів враховано, що постановою Рівненського міського суду від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а серед іншого, зобов'язано відповідача прийняти рішення про безоплатну передачу у спільну сумісну власність (приватизацію) громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 495кв.м на АДРЕСА_1 з числа земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у встановлений частиною другою статті 118 Земельного кодексу України місячний строк.

З наведеного слідує, що судом прийнято рішення стосовно зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо безоплатної передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 площею 495 кв.м.

Вказане судове рішення набрало законної сили 16.02.2017 року.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Постановою Рівненського міського суду від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а між тими самими сторонами встановлено, що:

"... ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками одноквартирного житлового будинку, який знаходиться по в м. Рівне по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло (житловий будинок) від 08 травня 2007 року, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 19 грудня 2014року, витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

26.03.1953 року виконкомом Рівненської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №295/55 "Про затвердження пропозиції комісії про реєстрацію документів на право землекористування по кварталу №81", яким вирішено передати у користування , серед інших, земельну ділянку по АДРЕСА_1 міста Рівне площею 495,6 кв.м. Вказана земельна ділянка була зареєстрована за домоволодінням№5..."

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведених доказів слідує, що відповідачу було відомо про те, що позивач є співвласником житлового будинку за вказаною адресою.

Відповідно до ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Отож, з наведеної норми слідує, що до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Рівне, перейшло право користування земельною ділянкою у обсязі, в якому така земельна ділянка надавалась попередньому землекористувачеві, тобто у розмірі 495кв.м.

Стосовно ж необхідності поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 міста Рівне площею 495,6 кв.м., відведеної для розміщення та обслуговування житлового будинку належного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на дві ділянки: ділянка № 1 площею 457 м.кв. та ділянка № 2 площею 38 м.кв. та безоплатну передачу у власність названих осіб земельної ділянки площею, яка є менше від тієї на яку позивач та ОСОБА_8 набули право користування в силу положень ст.120 ЗК України та на яку вони мають право в силу прийнятої Рівненським міським судом постанови від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а, то суд апеляційної інстанції досліджуючи вказане питання встановив.

Прийняте відповідачем рішення №3770 від 15.12.2017року «Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1», не містить жодних обґрунтувань щодо законодавчої необхідності поділу земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) якою користується позивач та ОСОБА_8 в силу положень ст.120 ЗК України ( у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно).

Не містить вказане рішення також жодних обґрунтувань стосовно того, чому в супереч постанови Рівненського міського суду від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а прийнято рішення про необхідність безоплатної передачі власність позивача та ОСОБА_8 земельної ділянки меншої площі, ніж та яка зазначена у вказаній постанові суду та на яку позивач та ОСОБА_8 набули право користування в порядку ст.120 ЗК України.

З пояснювальної записки до проекту рішення Рівненської міської ради "Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1", вбачається необхідність прийняття вказаного рішення виникла з метою оформлення правовстановлюючих документів громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельну ділянку на якій знаходиться житловий будинок громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло (житловий будинок) від 08 травня 2007 року, виданого згідно з наказом управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 06 квітня 2000 року №107 та від 08 травня 2007 року №232, свідоцтв про право на спадщину за законом (частина одноквартирного будинку) від 19 грудня 2014 року (НАЕ 384764, р. № 3-520, НАЕ 384765, р. № 3-522) (площа нерухомого майна 98 м).

Метою прийняття рішення такого рішення є забезпечення оформлення права власності чи права користування власниками нерухомого майна.

За наведених обставин, зміст пояснювальної записки до оскаржуваного рішення також не містить жодних обґрунтувань щодо:

- законодавчої необхідності поділу земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);

- необхідність безоплатної передачі власність позивача та ОСОБА_8 земельної ділянки меншої площі, ніж та яка зазначена у вказаній постанові суду та на яку позивач та ОСОБА_8 набули право користування в порядку ст.120 ЗК України.

Отож, в оскаржуваному рішенні та пояснювальній записці до неї не наведено жодної законодавчо визначеної підстави та аргументів стосовно того, чому без розподілу зазначеної земельної ділянки неможливо оформити власність для осіб, які користуються земельною ділянкою в силу ст. 120 ЗК України.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у відповідача повноважень стосовно прийняття відповідних рішень по розпорядженню землями комунальної власності є беззаперечними, оскільки такі повноваження встановлені Конституцією України (статтями 142-144), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 26), Земельним кодексом України (ст. ст.12, 122).

Однак, при прийнятті рішень, суб'єкт владних повноважень (з урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України) повинен забезпечити їх прийняття такого рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що відповідає ч.2 ст.2 КАС України.

Натомість, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач вказаних положень не дотримався, прийняв оскаржуване рішення не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не добросовісно та не розсудливо; не пропорційно, зокрема з без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За наведених обставин справи та положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача №3770 від 15.12.2017 прийняте всупереч постанови Рівненського міського суду від 25.05.2016року та без урахування вимог, встановлених ст.120 ЗК України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, не розсудливо та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

В супереч приписів частини 2 ст.77 КАС України, відповідач не довів обставин щодо правомірності прийнятого ним рішення, а відтак судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 15.12.2017 року №3770 "Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1" в повному обсязі.

Стосовно ж прийнятого судом рішення в частині зобов'язання Рівненської міської ради утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, то колегія суддів з рішенням суду у вказаній частині не погоджується виходячи з такого.

Відповідно до ст.5 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Отож, за приписами вказаної статті підлягає захисту порушене право особи.

Прийняте судом рішення у названій частині не відповідає приписам ст.5 КАС України, оскільки стосується захисту прав позивача від ймовірних порушень з боку відповідача у майбутньому.

Колегія суддів вважає, що скасувавши протиправне рішення Рівненської міської ради від 15.12.2017 року №3770 "Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1" суд забезпечив позивачу належний ефективний юридичний захист, оскільки право позивача та гр. ОСОБА_8 на безоплатне отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 495м.кв. захищено та забезпечено окрім того і постановою Рівненського міського суду від 25.05.2016 в адміністративній справі №569/17259/15-а.

При прийнятті такого рішення у названій частині, суд фактично позбавив відповідача на реалізацію повноважень, які він вправі вчиняти на підставі, у спосіб, та в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, що є неприпустимим.

За наведених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасуванню в частині зобов'язання Рівненської міської ради утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Що ж до прийнятого судом рішення в частині яка стосується зобов'язання Рівненської міської ради подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі, то заходи такого судового контролю можуть бути вжиті судом (відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України), у випадку покладання судом на суб'єкта владних повноважень зобов'язань щодо вчинення певних дій по відновленню прав позивача.

Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що рішення Рівненської міської ради від 15.12.2017 року №3770 "Про проведення поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1" скасовано за рішенням суду, а відтак у відповідача відсутній обов'язок щодо додаткового вчинення будь-яких дій по скасуванню названого рішення, яке вже скасованого судом.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції в цілому відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, однак з огляду на встановлені судом обставини щодо недопустимості обмежень повноважень відповідача та відсутності підстав для вжиття заходів судового контролю, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду підлягає до скасуванню в частині зобов'язання Рівненської міської ради:

- утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1;

- подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі.

З прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні вказаних вимог. В решті рішення суду залишити без змін.

Водночас, колегія суддів зазначає, що скасування судового рішення у названій частині не призводить до зміни розміру судових витрат, які присуджені судом першої інстанції на користь позивача, оскільки названі вимоги є похідними від основної немайнової вимоги позивача, яку судом задоволено правомірно.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міської ради задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "21" лютого 2018 р. скасувати у частині прийнятого рішення про зобов'язання Рівненської міської ради:

- утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1;

- подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі.

Прийняти у цій частині постанову, якою у задоволенні вимоги ОСОБА_4 до Рівненської міської ради про зобов'язання Рівненської міської ради утриматись від прийняття будь-яких рішень з поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та зобов'язання подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у даній справі - відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "17" липня 2018 р.