Постанова № 75325219, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/18761/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Григорович П.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2Ю.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» (далі - третя особа-1, ТОВ «Кей-Колект»), ОСОБА_4 (далі - третя особа-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2016 за індексним номером 28022890.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», проте відповідачем зареєстровано право власності на вказану квартиру за ТОВ «Кей Колект» як звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2016 за індексним номером 28022890.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню з закриттям провадження, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що 02.09.2008 між ОСОБА_5 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11390132000, відповідно до якого позивачу надано кредит у розмірі 80000,00 доларів США на строк до 03.09.2018.

Також, 02.09.2008 між ОСОБА_6 (іпотекодавець-1), ОСОБА_4 (іпотекодавець-2), ОСОБА_2 (іпотекодавець-3) та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки №93097, яким позивачем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу квартири.

11.06.2012 акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей - Колект» на підставі договору факторингу №4 свої права вимоги за зобов'язаннями по вказаному кредитному договору.

ТОВ «Кей - Колект» 27.01.2016 звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною 01.02.2016 прийнято рішення №28022890 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей - Колект».

Позивач не погоджуючись із вказаною реєстраційною дією, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також надани додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що дані правовідносини є суто цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин. Публічно - правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно - правових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, оскільки важливе значення для визначення юрисдикції має питання підстав виникнення спору та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Колегія суддів зазначає, що публічно - правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника.

Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку, спір виник між фізичною особою та державним реєстратором у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції спірні правовідносини виникли між учасниками справи, в основному між позивачем та третьою особою у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань по кредитному договору, укладеному між позивачем та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція у подібних справах висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 815/6956/15 від 17 квітня 2018 року, у постанові №826/14433/16 (К/9901/7474/18) від 28 березня 2018 року.

За практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України», суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, оскільки спір, що виник між сторонами, стосується питання невиконання договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки квартири №68, у будинку 17 - Д по проспекту Маяковського у місті Києві, є цивільно-правовим і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про закриття провадження у справі, роз'яснивши позивачеві право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 17 липня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.М. Кузьмишина