Рішення № 75323776, 13.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/812/18

13 липня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Придаткевич Н.В.

представника позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_2, довіреність від 08.02.2018 №1125/10/19-00-10-03-12/2917

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області (надалі - позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_3В.) про стягнення податкового боргу в сумі 9280,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 9280,56 грн. Податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 15.12.2017 №17513-17, однак зазначена заборгованість у добровільному порядку не сплачена. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 19.06.2018 о 12:00 год. 19.06.2018 розгляд справи відкладено на 13.07.2018 о 12:00 год. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2018 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 13.07.2018 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Так, копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та судова повістка направлялися на адресу місця проживання ФОП ОСОБА_3, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.спр.9): АДРЕСА_1, 46024, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр.43-44).

За положеннями статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям - за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає також, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи вказані вище положення процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності представника відповідача, що повторно не прибув у судове засідання та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована 12.04.2011 органами державної реєстрації як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2018 (арк.спр.9).

Як вбачається з довідки ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області про наявність податкового боргу (арк.спр.13) за відповідачем станом на 28.03.2018 рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 9280,56 грн. по наступних платежах:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 5964,92 грн. (основний платіж). Податковий борг по даному платежу виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у поданій до податкового органу податковій декларації про майновий стан і доходи від 10.02.2018 (арк.спр.31-32). ;

- по військовому збору в сумі 195,56 грн. (основний платіж). Заборгованість по даному платежу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у поданій до податкового органу податковій декларації про майновий стан і доходи від 10.02.2018 (арк.спр.31-32). Сума військового збору, що підлягає сплаті вказана в податковій декларації у розмірі 497,08 грн., а з урахуванням переплати у розмірі 301,52 грн. податковий борг відповідача по даному платежу становить 195,56 грн.;

- по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 3120,08 грн. Заборгованість по даному платежу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у поданих до податкового органу деклараціях акцизного податку: від 11.12.2018 - сума акцизного податку вказана 1431,00 грн. (арк.спр.16-20), однак, з урахуванням переплати в розмірі 906,92 грн., сума боргу становить 524,08 грн.; від 10.01.2018 - сума акцизного податку вказана 1413,00 грн. (арк.спр.21-25), та від 10.02.2018 - сума акцизного податку вказана 1183,00 грн. (арк.спр.26-30).

Наявність вищевказаної заборгованості також підтверджується розрахунками суми позовних вимог по кожному з платежів (арк.спр.10-12), заборгованість відображена в інтегрованій картці платника податків по вказаних платежах (арк.спр.33-36).

Узгоджена сума грошового зобов'язання відповідачем своєчасно не була сплачена та набула статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 15.12.2017 №17513-17 (арк.спр.15), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011, зі змінами і доповненнями (надалі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платник податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідно до приписів підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 39403535) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 46024, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 46024, РНОКПП НОМЕР_1), дата народження – 03.05.1990) податковий борг в сумі 9280 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок по наступних платежах:

- по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 5964 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 92 (дев'яносто дві) копійки на р/р 33119341700002, МФО 838012, код банку одержувача 37977726, призначення платежу 11010500;

- по військовому збору в сумі 195 (сто дев'яносто п'ять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок на р/р 33119341700002, МФО 838012, код банку одержувача 37977726, призначення платежу 11011000;

- по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 3120 (три тисячі сто двадцять) гривень 08 (вісім) копійок на р/р 31415531700002, МФО 838012, код банку одержувача 37977726, призначення платежу 14040000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.