Рішення № 75323332, 10.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2152/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Сакалош В. М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б. С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_2, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування ,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області (далі – позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 8 568,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2017 управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу, який належать відповідачу, під час якої встановлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Окрім того, управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області проведено зважування автомобіля марки DAF 95XF430/EISEL NISTERTAL, д.н.з. НОМЕР_1/ВС 7458 ХT, який належить ОСОБА_2, юридична адреса:вул.Січових Стрільців,53/12, м.Золочів , Львівська область,80700, в результаті якого встановлено факт навантаження на встроєну вісь 6,92/9,48/7,80/7,78/7 тони, при допустимому навантаженні на вісь – 11/11/22 тони, що зафіксовано актом серії ВН № 0152256 від 18.08.2017. При цьому, акт зважування водієм перевізника не підписано, зазначено, що від припису останній відмовився. Результати габаритно-вагового контролю в установленому законом порядку ОСОБА_2 не оскаржено. Зважування автомобіля марки DAF 95XF430/EISEL NISTERTAL, д.н.з. НОМЕР_1/ВС 7458 ХT проведено відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879. На підставі акту серії ВН № 0152256 від 18.08.2017, управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0156822 від 18.08.2017, яким за виявлені порушення відповідачу нараховано плату в розмірі 287,20 євро, що еквівалентно 8 568,56 грн., яка відповідачем добровільно не сплачена.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року відкрито спрощене провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

06.07.2018 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сукупне навантаження на осі автомобіля не перевищує встановлені законодавством вимоги та при складанні акту перевірки не враховано, що автомобіль транспортував пшеницю, яка є сипучим вантажем, який вільно пересувається по кузову автомобіля та створює нерівномірне навантаження на його осі. Окрім того, відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки акт був складений 18.08.2018 року, проте позовна заява надійшла 21.05.2018 року. На думку відповідача, позивач не мав правових підстав звертатись до суду ,оскільки акт був складений управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, а, отже, і вона є належним позивачем.

09.07.2018 позивачем було подано відповідь на відзив, у якій він зазначив, що доводи та заперечення відповідача, викладені у відзиві, є надуманими та помилковими та підлягають спростуванню. На думку позивача, управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області вставлений факт перевищення вагових параметрів без оформлення належного дозволу та посилання відповідача на наявність сипучого вантажу не спростовує факт порушення встановлених норм. Окрім цього, відомостей щодо оскарження ОСОБА_2 дій управління Укртрансбезпеки в Одеській області немає та відповідачем не надано, що приводить до висновку,що відповідач був згідний з діями Укртрансбезпеки в Одеській області. Щодо пропущення строків позивач зазначив, що строк звернення до суду обчислюється з моменту, коли позивач дізнався порушення вимог законодавства, а не з моменту складення акту. Позивач вважає, що управління Укртрансбезпеки в Одеській області не є належним позивачем, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб’єктів владних повноважень, отже, управління Укртрансбезпеки в Одеській області наділено правом звернення до суду лише у передбачених законом випадках.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з’явилась та жодних пояснень з приводу позову або відзиву не надала, належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши вступне слово сторін, з'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд виходив з наступного.

Суд встановив, що 18.08.2017 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу автомобіля марки DAF 95XF430/EISEL NISTERTAL, д.н.з. НОМЕР_1/ВС 7458 ХT, який належить ОСОБА_2, юридична адреса: вул.Січових Стрільців, 53/12, м.Золочів, Львівська область, 80700 та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом,акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.08.2017 р. вказано, що місцем розташування габаритно-вагового контролю вказано – траса Київ-Одеса, 450км + 500 м., водієм транспортного засобу зазначено – ОСОБА_4.

Окрім того, 18.08.2017 управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області проведено зважування автомобіля DAF 95XF430/EISEL NISTERTAL, серія і номер свідоцтва про реєстрацію ВС 4384 ЕВ/ВС 7458 ХT, який належить ОСОБА_2, юридична адреса:вул.СічовихСтрільців,53/12, м.Золочів, Львівська область,80700, в результаті якого встановлено факт навантаження на встроєну вісь 6,92/9,48/7,80/7,78/7,98/23,56 тони, при допустимому навантаженні на вісь – 11/11/22 тони, що зафіксовано актом серії ВН № 0152256 від 18.08.2017.

На підставі акту серії ВН № 0152256 від 18.08.2017, управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0156822 від 18.08.2017, яким за виявлені порушення відповідачу нараховано плату в розмірі 287,20 євро, що еквівалентно 8 568,56 грн.

Оскільки, вказану суму заборгованості відповідач не сплатив, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з п.п. 4 п.2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 29)

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п. 3 ч. 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у азі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів , якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Підпунктом 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до п. 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

Згідно ст. 48 цього ж Закону документом для здійснення перевезень вантажів, зокрема для автомобільного перевізника, є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах та інші документи, передбачені законодавством. Водій зобов'язаний пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортні накладні або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів; у разі ж якщо рух здійснюється без відповідно дозволу або внесення плати за проїзд, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Згідно п. 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно ст. 29 Бюджетного кодексу України плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Суд встановив, що під час здійснення управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача було встановлено перевищення вагових параметрів на строєну вісь без оформлення дозволу,який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Як вбачається із змісту акта № ВН № 0152256 від 18.08.2017 відповідач здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів на строєні осі, а саме при нормативно допустимому навантаженні 22 тони було фактичне навантаження 23,56 тони без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Вказаний акт водієм перевізника не підписано, зазначено, що від підпису останній відмовився, а результати габаритно-вагового контролю не оскаржені в установленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки здійснено перевірку відповідно до вимог чинного законодавства, з дотримання порядку державного контролю на автомобільному транспорті, були з’ясовані всі обставини, які мали значення для розрахунку плати за проїзд.

За таких обставин визначена плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Враховуючи, що відповідачем плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в добровільному порядку не сплачено, суд дійшов до висновку про наявність підстав для її стягнення.

Водночас, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення строків звернення до суду, оскільки позивач зазначив, що про нарахування відповідачу плати за проїзд дізнався 25 лютого 2018 року після отримання листа від управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 19.01.2018 року № 63/31/5/ОД-18,а тому строк звернення до суду обраховується з 25 лютого 2018 року.

Відповідно ч.4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Отже, суб’єкти владних повноваджень тільки у передбачених законом випадках можуть звертатися до суду за позовом до фізичних чи юридичних осіб, оскільки відсутній орган, уповноважений державою звертатися до суду з позовом про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, прокурор відповідно до положень ст.13-1 Коституції України та ч.2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звертається до адміністративного суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача. Таким чином, доводи відповідача щодо неналежного позивача у справі є необгрутованими.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи відсутність витрат у суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд доходить висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Січових Стрільців, 53/12; РНОКПП 35812901357) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в дохід Державного бюджету України (Управління Державного казначейства у Біляївському районі Одеської області, р/р 31311309700111 у ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37913781, МФО 828011) 8 568 (вісім тисяч п’ятсот шістдесят вісім) грн. 56 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.07.2018.

Суддя В.М. Сакалош