Рішення № 75322863, 04.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2018 року (13 год.24 хв.)Справа № 808/587/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Аксьонова С.В.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_1; відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 36020655) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М’ясоперерорбний комплекс ЛТД» (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2017 № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 20.02.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2018.

15.03.2018 у зв’язку із необхідністю отримання додаткових документів у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.04.2018.

11.04.2018 оголошувалась перерва до 20.04.2018.

Ухвалою суду від 20.04.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 провадження у справі зупинено до 25.06.2018.

Ухвалою суду від 25.06.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 25.06.2018 провадження у справі зупинено до 04.07.2018.

Ухвалою суду від 04.07.2018 провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно здійснене списання нестачі сировини, в межах переробки насіння соняшника, на підставі документа, складеного за формою та на підставі діючих, на момент складання, виробничих та складських норм, тобто здійснена операція вчинена в межах господарської діяльності позивача, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України є безпідставними зв’язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві і відповіді на відзив та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. № 8430 від 13.05.2018), зокрема зазначає, що висновки, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки від 10.11.2017 № 633/08-01-14-02/36020655 та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.11.2017 є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, так як позивачем протиправно не здійснено коригування податкових зобов’язань при списані товарно-матеріальних цінностей за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «Агропроінвест 08» в межах переробки давальницької сировини, а наданий акт нестачі від 25.03.2015 складено в цілому за період проведення взаємовідносин без визначення причин встановленої нестачі та періоду їх виникнення.

В судовому засіданні був допитаний свідок – ОСОБА_3 – начальник випробувальної технологічної лабораторії ТОВ «Агропроінвест 08» за клопотанням позивача.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 04.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36020655) зареєстровано як юридичну особу 08.07.2009, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 08.07.2009 № НОМЕР_2. Підприємство взято на податковий облік 10.07.2009 № 917, в періоді за який проводилась перевірка та наразі перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділення у ДПІ у Дніпровському районі м. Запоріжжя.)

У період з 13.10.2017 по 03.11.2017, на підставі наказу № 2648 від 30.10.2017, направлень 10.10.2017 № 2147, від 17.10.2017 № 2175, від 10.10.2017 № 2145, від 10.10.2017 № 2146, від 10.10.2017 № 2144, у відповідності з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п.75.1.2. п.75.1 статті 75, п.77.1 статі 77 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36020655) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено ОСОБА_2 № 633/08-01-14-02/36020655 від 10.11.2017.

Як зазначено у висновках ОСОБА_2 перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема: п. 188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, результаті чого підприємством завищено від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2017 року на загальну суму 326562,00 грн.

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.11.2017, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326 562,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 32 656,20 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 20.11.2017, позивачем направлена до Державної фіскальної служби скарга вих. № 452 від 30.11.2017.

За результатами розгляду скарги контролюючим органом прийняте рішення № 2987/6/99-99-11-01-01-25 від 30.01.2018, отримане позивачем 06 лютого 2018 року, яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу – без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 20.11.2017, яким зменшений розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326562,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 32656,20 грн. слугувало перевірка відповідачем господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Агропроінвест 08» в межах договору на переробку давальницької сировини № М529 від 01.08.2014.

З матеріалів справи судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів (Код КВЕД 10.41).

В періоді, що перевірявся (01.01.2015 по 30.06.2017), позивач здійснював виробництво соняшникової олії нерафінованої, шроту соняшникового негранульованого, жмиха соняшникового, соєвої олії нерафінованої, шроту соєвого кормового, а також фузу, жмиха та відходів всіх категорій. Зазначене виробництво здійснювалось на олієпереробному заводі – виробничих потужностях ТОВ «Агропроінвест 08», що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, провулок Матросова, 22

Судом встановлено, що господарські зобов’язання між позивачем, що є власником сировини (соняшника, сої) та власником виробничих потужностей – ТОВ «Агропроінвест 08», існували на підставі договору на переробку давальницької сировини № М529 від 01.08.2014, за умовами якого, сторонами було узгоджено, що ТОВ «Агропроінвест 08» (Виконавець) протягом строку дії договору зобов’язується виготовляти з наданої ТОВ «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (Замовником) давальницької сировини готову продукцію.

Аналізом змісту договору встановлено, що якість сировини, яку замовник передає виконавцю на виготовлення продукції повинна відповідати ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», ДСТУ – 4964 «Соя. Технічні умови» (пункт 2.2. договору на переробку давальницької сировини).

Також, судом встановлено, що умовами договору передбачено надання ТОВ «Агропроінвест 08» (виконавцем) послуг по сушці та очищенню сировини при переданні сировини, якісні показники якого перевищують «базисні норми при закладанні в елеватор» (для соняшника - вологість не більше 8%, смітна домішка – не більше 3%, для соєвих бобів вологість - не більше 12 %, смітна домішка – не більше 2%) та підробіток сировини до норм, необхідних для випуску продукції с заявленими позивачем показниками (п. 2.3. договору на переробку давальницької сировини).

В підтвердження фактичного руху сировини на складському обліку ТОВ «Агропроінвест 08» позивачем до відповіді на відзив надана засвідчена копія відомості руху сировини по складу ТОВ «Агропроінвест 08», з якої вбачається прихід сировини (кількість, якісні показники), чистка, сушка сировини, списання сировини (передання сировини до переробки) та розрахунок убутку маси.

Також, при досліджені змісту договору на переробку давальницької сировини, судом встановлено, що сторонами були узгоджені умови (п. 2.5. Договору на переробку давальницької сировини) застосування норм природного убутку згідно Інструкції №661 про введення обліку та оформлення операції з зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затв. Наказом міністерства аграрної політики від 13.10.2008 (далі – Інструкція № 661), використовуючи «Норми природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно сушених, та насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи міністерства хлібопродуктів СССР» затв. Постановою № 4 від 07.01.1986 (далі – постанова № 4).

Так, додатком № 7 Інструкції № 661 затверджена форма акту розрахунку, яким розраховуються втрати та кількість зерна – убутку в масі за такими видами: а) за рахунок пониження вологості за формулою; б) убуток у масі від зниження смітної домішки зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів; в) природний убуток при зберіганні зерна.

Розділом VII «Оформлення зачистки зерна і продукції» Інструкції № 661 передбачено, що зачистка партій зерна і продукції проводиться комісією в складі керівника підприємства, начальника ВТЛ і головного бухгалтера за участю матеріально відповідальної особи і оформляється актом зачистки (п. 1.1.).

При цьому, п. 1.12. розділу VII Інструкції № 661 визначені формули, якими вираховуються убуток у масі, що є обґрунтованістю зміни маси зерна і продукції залежно від зміни їх якості. Зазначені показники та обґрунтування наведені (розраховані) в Акті-розрахунку від 25 березня 2015 року, наданого позивачем. Кількісна показники, розраховані за формулами в акті-розрахунку, не перевищують встановлених Інструкцією № 661 норм, а саме убуток у масі від зниження смітної домішки не повинен перевищувати 0,2 %, фактичні показники склали – 0,03 % (18 676кг).

Також, Постановою № 4 затверджені норми природного убутку зерна при зберіганні. В примітках зазначеної інструкція визначено, що зазначені норми природного убутку застосовуються як контрольні та граничні в тих випадках, коли при інвентаризації або перевірці фактичної наявності зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур, трав і кормів трав'яних, штучно висушених, що зберігаються на підприємствах, буде встановлено зменшення їх ваги, що не викликається зміною якості.

Так, при зберіганні соняшника на елеваторах до 3 місяців норма природного убутку складає 0,13 %.

Згідно акту-розрахунку від 25.03.2015, середній строк зберігання склав 19 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,051 %, що є в межах встановлених постановою № 4 норм.

Нормами Інструкції № 661, передбачені наступні положення: розділ V п.1.10. При видачі зерновим складом партії зерна виконуються такі організаційно-технологічні операції: - готується акт-розрахунок, у якому проводяться розрахунки обсягу основного, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, вираховуються втрати згідно з нормами і ставиться до відома власника зерна (представника власника); - оформляється акт-розрахунок за фактичними показниками якості……».

Таким чином, сторонами в Договорі на переробку давальницької сировини було узгоджено (п. 2.5.), що виконавець при обліку сировини буде застосовувати положення спеціальних нормативних документів – Інструкції № 661 та Постанови № 4.

На виконання вищезазначених нормативних документів ТОВ «Агропрінвест 08» видано позивачу акт-розрахунок, який за змістом відповідає встановленій формі, затвердженою Інструкцією № 661.

Твердження податкового органу щодо відсутності періоду його складання та причин нестачі, спростовуються при детальному вивченні даного акту-розрахунку та Інструкції № 661 у сукупності.

Так, у зазначеному акті визначений конкретний період за який встановлені нестачі - з 26.08.2014 по 25.03.2015, що відповідає виробничому періоду виробництва продукції.

Також, Акт-розрахунок від 25.03.2017 містить (після таблиці) розшифровку видів розміру убутку в масі: а) за рахунок пониження вологості за формулою 0,4 % 249 0017 кг.; б) убуток у масі від зниження смітної домішки зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів (не повинні перевищувати 0,2 %): 0,03 %, 18 676 кг; в) природний убуток при зберіганні зерна, 0,051 %, 31 597 кг.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, яка займає посаду начальника випробувальної технологічної лабораторії, пояснила, що очистка та сушка, яка здійснюється при приході сировини через відповідне виробниче обладнання не має відношення до Акту-розрахунку від 25.03.2017, так як убуток сировини відбувається в результаті пониження вологості, убутку у масі від зниження смітної домішки зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів та природного убутку при зберіганні зерна.

Пояснення свідка та досліджені нормативні документи, спростовують обґрунтування відповідача, що договором не передбачені додаткові витрати та відсутні підстави здійснювати списання втрат на підставі акту-розрахунку від 25.03.2015.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно положень абз. 5 п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч.4 ст.74 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені первинними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З урахуванням того, що списання убутку маси сировини (насіння соняшника) виникло на певних етапах технологічного процесу – зберіганні соняшника, при його транспортуванні та переробки, дані втрати є такими, що безпосередньо пов’язані з виготовленням готової продукції, тобто досягнення основної мети господарської діяльності позивача, оформлені первинними та складськими документами, що є належними та допустимими доказами та виключає настання податкових наслідків для позивача, передбачених п. 198.5 ст. 198 ПК України (нарахування податкових зобов’язань).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов до висновків щодо відсутності в договорі умов відносно додаткових втрат (крім сушки та чистки), так як положення п. 2.5. Договору на переробку давальницької сировини містить умови щодо наявності таких додаткових втрат у вигляд убутку маси, що розраховуються за затвердженими формами та порядком.

Відповідачем не надано доказів щодо невірності розрахунків убутку маси, зазначених в акті-розрахунку та не наведено жодних контррозрахунків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до норм діючого податкового законодавства правомірно здійснив списання витрат у вигляді нестачі за рахунок норм природного убутку, що свідчить про відсутність його обов’язку здійснити корегування податкових зобов’язань, а відтак, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийнято відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб’єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 5928,27грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясопереробний комплекс ЛТД» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2017 №0015311402, яке прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 36020655) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) судовий збір у розмірі 5928,27грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.07.2018.

Суддя Ю.В. Калашник