Рішення № 75318413, 16.07.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4422/18

Провадження №: 2/752/3653/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Ладиченка С.В., при секретарі Мороз О.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

у березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Оскар Агро», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь не виплачену заробітну плату у розмірі 52507,94 грн. та середній заробіток за весь час затримки за період з 03.11.2017 року по 23.02.2018 року у розмірі 148088,46 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 10.10.2017 року був прийнятий на роботу в ТОВ «Оскар Агро» на посаду головного економіста згідно з наказом №59-к від 10.10.2017 року. Фактично був допущений до роботи 25.09.2017 року. Перед допуском до роботи, під час проведення співбесіди, було узгоджено, що розмір його заробітної плати складатиме 40000 грн., а також додатково відшкодовуватимуться витрати понесені позивачем на відрядження. 02.11.2017 року він був звільнений з займаної посади головного економіста в ТОВ «Оскар Агро» за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу №67-к від 02.11.2017 року. При звільненні йому було виплачено за весь час роботи на посаді головного економіста суму у розмірі 11926,45 грн. В день звільнення з роботи з ним не проведено повний розрахунок по виплаті суми заробітної плати, а також не відшкодовано фактично понесені ним витрати на відрядження. Оскільки, врегулювати спір мирним шляхом не вдалось, у зв'язку з порушенням своїх прав позивач був змушений звернутись до суду. Просив стягнути з ТОВ «Оскар Агро» не виплачену заробітну плату у розмірі 52507,94 грн. та середній заробіток за весь час затримки за період з 03.11.2017 року по 23.02.2018 року у розмірі 148088,46 грн.

Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач подав відзив на позов. В своєму відзиві представник відповідача зазначив, що позивачем не надано жодного доказу наявності домовленостей щодо узгодження розміру його заробітної плати у розмірі 40000 грн. Зазначив, що відповідно до наказу №59-к від 10.10.2017 року позивача було прийнято на посаду головного економіста ТОВ «Оскар Агро» з 11.10.2017 року з випробувальним терміном 3 місяці та виплатою заробітної плати відповідно до штатного розпису у розмірі 8000 грн., на підставі особисто поданої заяви від 10.10.2017 року. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис. 11.10.2017 року до початку роботи за укладеним трудовим договором виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2 було проведено інструктаж працівника ОСОБА_1 і визначено йому робоче місце, а саме: офіс за адресою вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ. Також позивачем не надано доказів його відрядження у зв'язку з виконання своїх службових обов'язків ТОВ «Оскар Агро», головний офіс якого розміщено в м. Івано-Франківськ, а інших офісних приміщень, зокрема в м. Києві, відповідач не використовує. Накази (розпорядження) про службові відрядження головного економіста ОСОБА_1 протягом терміну виконання ним своїх посадових обов'язків з 11.10.2017 року по 02.11.2017 року відповідачем не видавались. Посилався на те, що позивачем не підтверджено факт допуску його до роботи з 25.09.2017 року, також не зазначено про роботу. яку він виконував, яка йому доручалась підприємством і яка була визначена колом його посадових обов'язків. 02.11.2017 року позивача було звільнено за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до власноручно поданої заяви від 02.11.2017 року. При звільненні ОСОБА_1 було дотримано вимога щодо виплати компенсації за дні невикористаної щорічної основної відпустки належної працівнику за відпрацьований період. У зв'язку з безпідставністю вимог позивача просив в позові відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити рішення відповідно до ст. 274-279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.10.2017 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного економіста ТОВ «Оскар Агро», зі строком випробування 3 місяці та посадовим окладом у розмірі 8000 грн., відповідно до наказу (розпорядження) №59-к про прийняття на роботу від 10.10.2017 року (а.с.81).З даним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис 10.10.2017 року.

Згідно наказу (розпорядження) №67-к про припинення трудового договору (контракту) від 02.11.2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного економіста відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, на підставі його заяви, та ознайомлено з цим наказом 02.11.2017 року(а.с.82).

Відповідно до витягу зі штатного розпису ТОВ «Оскар Агро», оклад головного економіста складає 8000 грн. (а.с.83).

11.10.2017 року ОСОБА_1 було ознайомлено з посадовою інструкцією головного економіста ТОВ «Оскар Агро», затвердженої виконуючим обов'язки директора ТОВ «Оскар Агро» ОСОБА_2, якою встановлено його функціональні обов'язки, права та відповідальність (а.с.77-80).

Згідно ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

За правилами ст. 121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Пунктом 1, 4 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р., визначено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Позивач подав на підтвердження своїх доводів заяву ОСОБА_2, засвідчену приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 (а.с.97).

Відповідно до даної заяви, ОСОБА_2, вказує, що перебував на посаді директора ТОВ «Оскар Агро» з 01.09.2017 року по 23.11.2017 року. Зазначив, що за результатами співбесіди проведеної з ОСОБА_1 було обумовлено розмір його заробітної плати 40000 грн. 25.09.2017 року позивач приступив до виконання посадових обов'язків та фактично з перших днів перебував у відрядженні. 02.11.2017 року ОСОБА_1, було повідомлено про звільнення за рішенням керівництва та запропоновано написати заяву про звільнення за згодою сторін. 20.11.2017 року він передав ОСОБА_1 трудову книжку, з якої дізнались, що ОСОБА_1, було оформлено на роботу лише 10.10.2017 року.

Також на підтвердження обставин, що стали підставою для позову, позивач надав заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 98, 99).

З заяви ОСОБА_4 від 24.04.2017 року, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко О.В., вбачається, що вона працювала в ТОВ «Оскар Агро» з травня 2017 року по 23 жовтня 2017 року, та в період з 25.09.2017 року по 29.09.2017 року перебувала в офісі за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 10, офіс 9 на своєму робочому місці, де їх було представлено головного економіста ОСОБА_1

Відповідно до заяви ОСОБА_5 24.04.2017 року, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю.Б., він працював з 21.08.2017 року по 04.10.2017 року в ТОВ «Оскар Агро», та в період з 26.09.2017 року по 29.09.2017 року в офісі за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 10, офіс 9 йому було представлено головного економіста - ОСОБА_1

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд критично ставиться до поданих позивачем заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки відсутні докази, що дані особи перебували у трудових відносинах з відповідачем, а ТОВ «Оскар Агро» має офіс за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 10, офіс 9.

Разом з тим, суд бере до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Оскар Агро» використовує в своїй діяльності офіс за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 23А, каб. 201-204, а інших офісних приміщень, зокрема в м. Києві, не має (а.с.84-85, 86, 87).

Також суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_2 від 13.04.2017 року, яка не може свідчити про виникнення між сторонами трудових відносин, вона не регулює питання прийняття на роботу, визначення розміру заробітної плати позивача, а трудовий договір, відповідно до вимог законодавства, з 25.09.2017 року по 09.10.2017 року між сторонами не укладався, а самі дані викладені в цій заяві є предметом доказування в даній справі,

Так, приписом Держпраці Управління Держпраці у Чернігівській області №25-05-013/0756-0489 від 04.12.2017 року порушень законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ТОВ «Оскар Агро» відносно ОСОБА_1 не виявлено (а.с.69-72).

Доказів на підтвердження направлення його у відрядження позивачем не надано, відповідних клопотань про витребування таких наказів (розпоряджень) не заявлось.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Факт прийняття на роботу працівника, його відрядження підтверджуються відповідними наказами (розпорядженнями), а розмір заробітної плати встановлюється відповідно до штатного розпису підприємства.

Оскільки, позивач був ознайомлений з датою прийняття на роботу в день підписання наказу №59-к від 10.10.2017 року, з посадовою інструкцією в день початку виконання своїх посадових обов'язків, відсутністю порушень ТОВ «Оскар Агро» щодо прийняття, звільнення ОСОБА_1 з посади, виплати йому заробітної плати при звільненні, суд вважає, що обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, є недоведеними, а зазначені ним докази є недопустимими та неналежними.

Таким чином, суд, оцінюючи всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність та достатність, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-81, 133, 258, 259, 263-265, 266, 274-279, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва. До утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.07.2018 року.

Суддя С.В. Ладиченко