Рішення № 7531602, 24.12.2009, Шумський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№2- 326 /2009 р. від 20.07.2009 р.

24 грудня 2009 року Шумський районний суд

Тернопільської області

В складі головуючої судді Олійник Т.М.

За участю секретаря Щепановської І.Б.

З участю представника позивача -

відповідача ОСОБА_1

Позивача-відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК» про визнання недійсними кредитного договору № 10/07/46 МШ від 26 жовтня 2007 року та договору іпотеки від 26.10.2007 року.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ЗАТ КБ « Приватбанк» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року в сум 176966.51 грн., що складає 22 982.66 дол. США станом на 28 квітня 2009 року шляхом звернення стягнення на будинковолодіння та земельну ділянку , що в м. Шумськ вул.. Народицька, 5 , належне відповідачу на праві приватної власності та на заставлене рухоме майно, згідно договору застави від 26 жовтня 2007 року № 10/07/46 МШ.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідача ЗАТ КБ « Приватбанк» про зміну строку виконання зобов’язання, передбаченого п.1.3. кредитного договору № 10/07/46 МШ від 26.10.2007 року з 16.10.2012 по 01.01.2014 року у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні цього кредитного договору та неможливість його виконання внаслідок непереборної сили .

В судовому засіданні представник позивача - відповідача ЗАТ КБ « Приватбанк ОСОБА_1 збільшив розмір позовних вимог до 24 658,88 дол. США , що складає 196 737, 96 грн. із врахуванням того, що за період із 28 квітня 2009 року по 08 грудня 2009 року позивачу- відповідачу ОСОБА_2 нараховано більший розмір відсотків та пені та при цьому пояснив, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання по кредитному договору від 26 жовтня 2007 року, починаючи із грудня 2008 року, внаслідок чого станом на 28 квітня 2009 року він допустив прострочення по основній сумі кредиту -1684.69 дол. США та по відсотках -751.23 дол. США, що дало праву позивачу звернутися до суду із позовом про дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту Крім того, в цей період відповідачу нараховано 123.68 дол. США пені, яку він частково, а саме в сумі 91.56 дол. США , погасив.

Також представник пояснив, що кредитним договором було передбачено, що на поточну заборгованість нараховуються відсотки в розмірі 16% річних, а на прострочену суму - 32 % , тому таким чином і нараховувалися відсотки. Нарахування пені на прострочену поточну суму передбачалось умовами кредитного і така пеня позивачем нараховувалася відповідачу відповідно до простроченої суми.

Згідно пояснень представника, за період із 28 квітня 2009 року по 08 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 не провів жодної оплати по кредитному договору, тому заборгованість по основній сумі кредиту складає 16 869.85 дол. США, заборгованість по простроченому тілу кредиту складає 4204.13 дол. США, заборгованість по відсотках кредиту складає - 539.24 дол. США, заборгованість по прострочених відсотках - 2601.51 дол. США, заборгованість по пені - 439.15 дол. США, що разом складає 24 658.88 дол. США або 196 737.96 гривень по курсу станом на 08.12.2009 року Національного Банку гривні до долара США - 7.98 грн. за 1 дол. США.

Крім того, умовами кредитного договору передбачено, що в разі звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості по кредиту, відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 5 % від суми позову + 250 гривень.

Оскільки в забезпечення належного виконання умов договору, відповідач уклав із позивачем договір іпотеки , яким передав в іпотеку належне йому будинковолодіння, що в м. Шумськ вул.. Народицька, 5 за попередньою згодою відповідачки ОСОБА_3, яка є співвласником будинковолодіння , як дружина відповідача , та договір застави , яким передав в заставу позивача, належне йому рухоме майно, то просить стягнути заборгованість по кредитному договору шляхом звернення стягнення на будинковолодіння та рухоме майно.

Позовних вимог позивача - відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки не визнає, вважає підстави надуманими і такими , що не підлягають до задоволення , враховуючи , що ЗАТ КБ « Приватбанк» станом на день укладення кредитного договору та договору іпотеки мав ліцензію, якою було надано банку право вчиняти операції із валютними цінностями. Крім того, Національним Банком України ЗАТ КБ « Приватбанк» продаються долари США по пільговому курсу для продажу їх особам , які отримали в банку валютні кредити.

Позивач - відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні змінив предмет позову із зміни строку виконання зобов’язання, передбаченого п.1.3. кредитного договору № 10/07/46 МШ від 26.10.2007 року з 16.10.2012 по 01.01.2014 року у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні цього кредитного договору та неможливість його виконання внаслідок непереборної сили на визнання недійсними кредитного договору № 10/07/46 МШ від 26.10.2007 року та іпотечного договору від 26.10.2007 року . При цьому , пояснив, що 26.10.2007 року між ним та позивачем - відповідачем ЗАТ КБ « Приватбанк» було укладено кредитний договір , згідно якого він отримав кредит в доларах США в розмірі 25 000. В забезпечення виконання умов кредитного договору він передав в іпотеку будинковолодіння , яке йому належить на праві приватної власності, що в м. Шумськ вул.. Народицька,5, про що уклав із банком договір іпотеки. Вважає ці договори незаконними і такими , що повинні бути визнанні недійсними , оскільки ЗАТ КБ « Приватбанк» не мало дозволу на укладання договір кредиту в іноземній валюті станом на день їх укладення .

Позовних вимог ЗАТ КБ « Приватбанк» не визнає, вважає, що прострочив виконання взятих на себе зобов’язань не із своєї вини, а з вини держави , яка допустила фінансову кризу , позбавила його доходів від підприємницької діяльності. Не заперечує проти того розрахунку , який провів позивач щодо заборгованості по кредитному договорі в тому випадку, якби кредитний договір був дійсним і не підлягав визнанню його недійсним із підстав, які він навів у своїй позовній заяві. Просить в позові банку відмовити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася , про дні та час слухання справи повідомлялася належним чином , про що свідчать зворотні повідомлення.

Суд, перевіривши матеріали справи , вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги позивача-відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» підлягають до часткового задоволення , а позовні вимоги позивача - відповідача ОСОБА_2 до задоволення не підлягають із наступних підстав:

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа/ кредитодавець/ зобов»язується надати грошові кошти/ кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. ст. 526,527,530 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності до заяви позивача - відповідача ОСОБА_2 від 26.10.2007 року на ім ‘я директора Тернопільської філії « Приватбанку»ОСОБА_4, він просив надати йому кредит по програмі мікрокредитування, згідно умов кредитного договору від 26.10.2007 року в сумі 25 000 дол. США терміном до 60 місяців.

Згідно п.1.1-1.5 кредитного договору № 10/07/46МШ від 26 жовтня 2007 року, позивач-відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк» у рамках програми мікрокредитування , при наявності вільних коштів, зобов’язався надати позивачу- відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 25 000 доларів США, з терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди / додаток № 1 до договору/, але не пізніше 16 жовтня 2012 року. Кредит наданий на особисті цілі за рахунок ресурсів банку.

Як вбачається із довідки, виданої 2 грудня 2009 року ПАТ КБ « Приватбанк» , позивач- відповідач ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в сумі 25 000 гривень, як фізична особа на особисті цілі. Вказане ствердив і позивач-відповідач ОСОБА_2 .

П. 4.1 , 4.2 кредитного договору передбачалось, що за користування кредитом позичальник - позивач-відповідач ОСОБА_2- зобов’язався сплачувати відсотки в розмірі 16% річних відповідно до додатку № 1 /графіку/. При несплаті відсотків у зазначений в графіку термін, відсотки вважаються простроченими .

П. 4.3 договору передбачалось, що при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту , він сплачує банку відсотки за користування кредитом розмірі 32 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору від 26 жовтня 2007 року/ графік погашення кредиту та відсотків/, позивач - відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний був проводити оплату основної суми кредиту та відсотків в період до 16-18 числа кожного місяця, починаючи із 16.11.2007 року до 16.10.2012 року по 609 доларів США. Станом на 28 квітня 2009 року він повинен був повернути 10 962 долара США , із яких основна сума мала би складати - 5 610.71 долара США , а решта відсотки. А станом на 08 грудня 2009 року – 15225 доларів США, із яких основна сума мала би складати – 13057.92 долара США, а решта відсотки.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору, доданому до позовної заяви за період 26.10.2007- 28.04.2009 р. та розширеного розрахунку № 135 від 08.12.2009 р. за період 26.10.2007 р.-08.12.2009 р. , позивачем –відповідачем ОСОБА_2 в період із 16.11.2007 року по 16.03.2008 року проплати здійснювались згідно графіку, а , починаючи із 20 березня 2008 року і до 16 грудня 2008року проплати здійснювались не в повному обсязі, як це передбачалось графіком, в результаті чого нараховувалась пеня , однак цю заборгованість в цей період він погашав. Починаючи із 16 грудня 2008 року і по 28 квітня 2009 року позивач- відповідач ОСОБА_2 заборгував банку 1684.69 доларів США по основній сумі кредиту та 751.23 долара США- по відсотках, із яких - 103.56 дол. США- заборгованість по поточних відсотках , а 647.67 дол. США- по прострочених відсотках, а основна сума, яка залишилась до погашення склала – 19 389.29 дол. США. Станом на 28 квітня 2009 року залишилось не погашеними 32.12.дол. США , як заборгованість по пені.

В період із 28 квітня 2009 року і по 08 грудня 2009 року позивачем - відповідачем ОСОБА_2 не проводились оплати по договору кредиту ніяким чином. Станом на 08.12.2009 року заборгованість по тілу кредиту складає 16869.85 дол. США, по простроченому тілу кредиту - 4204.13 дол. США, 539.24 дол. США- по відсотках, 2601.51- по прострочених відсотках, 439.15 дол. США- по пені.

Право банку нарахування пені в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення , передбачено п. 6.1. кредитного договору, яким і скористався позивач - відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк». Нарахування пені здійснюється в доларах США , а сплата в гривнях по курсу НБУ на дату нарахування.

П. 6.6. кредитного договору передбачено , що при порушенні позичальником будь- якого з грошових зобов’язань, передбачених договором більше ніж на 120 днів, у зв’язку із чим банк буде змушений звернутися до суду із позовом, позичальник зобов’язується сплатити банку штраф в розмірі 250 грн .+ 5% від суми позову.

Позивач - відповідач ОСОБА_2 допустив порушення зобов’язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 120 днів, враховуючи , що порушення допустив , починаючи із 16 грудня 2008 року , а до суду позовна заява поступила 20 липня 2009 року.

Про виникнення заборгованості по договору кредиту, позивач-відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк» попереджав позивача- відповідача ОСОБА_2 листом за № 24 від 16 лютого 2009 року в особі Шумського відділення Тернопільської філії та листом за № НОМЕР_1 від 27.04.2009 року в особі ЗАТ КБ « Приватбанк» м. Дніпропетровськ вул.. Наб. Перемоги, 50.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, а саме повернення отриманого кредиту в сумі 25 000 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних, із сплатою відсотків за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 32% річних , позивач- відповідач ОСОБА_2 та позивач- відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк» уклали договір застави № 10/07/46 МШ від 26 жовтня 2007 року, згідно якого було передано в заставу рухоме майно: тахіометр, заставною вартістю 14 560 грн., геодиметр, вартістю 14560 грн., мультимедійний ксерокс, вартістю 1092 грн., ксерокс, вартістю 546 грн., рацію професійну, вартістю 1820 грн., м’яку частину, темно - вишневого кольору, вартістю 1092 грн., телевізор ,2006 р.в., вартістю 546 грн., кухонний стіл, 4 стільці, вартістю 546 грн., газову плиту, вартістю 364 грн., меблевий гарнітур, вартістю 2 184 грн., морозильну камеру, вартістю 728 грн., а всього загальною вартістю 56 238 грн.

Відповідачка ОСОБА_3, як співвласник рухомого майна, дала свою згоду на передачу його в заставу, про що свідчить заява від її імені.

У відповідності до ст.. 33 Закону України « Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст.. 39 ЗУ « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- Загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки,

- Опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя,

- Заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі потрібні,

- Спосіб реалізації предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації , встановленої ст.. 38 цього Закону,

- Пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки,

- Початкова ціна предмета іпотеки.

Статтею 36 ЗУ « про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя , що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь- який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателяч, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками , може передбачати:

Передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону,

Право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь- якій особі на підставі договору купівлі- продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

В договорі іпотеки від 26.10.2007 року сторони передбачили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.. 36 ЗУ « Про іпотеку» / позасудове врегулювання/, згідно якого звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки будь- якій особі та будь- яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі - продажу в порядку ст.. 38 ЗУ « Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя і здійснити від його ім. ені всі необхідні дії. Однак , таким правом позивач- відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк» не скористався, а звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 38 ЗУ « Про іпотеку» передбачено, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя/ відповідне застереження в іпотечному договорі/ передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві , іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі- продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб , які мають зареєстровані у встановленому порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Розподіл коштів від продажу іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, а саме повернення отриманого кредиту в сумі 25 000 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних, із сплатою відсотків за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 32% річних , позивач- відповідач ОСОБА_2 та позивач- відповідач ЗАТ КБ « Приватбанк» уклали договір іпотеки , згідно п. 7 якого позивач-відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку житловий будинок із господарсько- побутовими будівлями, який належить йому на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого Шумською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2005 року по реєстру № 2101, зареєстрованого в Шумському БТІ 14 лютого 2006 року за № 0354/ реєстраційний номер 10458644, яке знаходиться в м. Шумськ вул.. Народицька, 5.

П.11 договору іпотеки визначено , що ринкова вартість предмету іпотеки складає 260 000 гривень.

Відповідачка ОСОБА_3, яка є дружиною позивача-відповідача ОСОБА_2 дала письмову згоду на передачу будинковолодіння в іпотеку при посвідченні договору іпотеки в Шумській державній нотаріальній конторі, про що свідчить заява , зареєстрована в реєстрі за № 1536.

Згідно довідки , виданої Шумською міською Радою № 785, в житловому будинку, який є предметом іпотеки , що в м. Шумськ вул.. Народицька, 5станом на день посвідчення Шумською державною нотаріальною конторою договору іпотеки , малолітні та неповнолітні діти не зареєстровані і не проживають.

Факт належності позивачу-відповідачу ОСОБА_2 будинковолодіння, що в м. Шумськ вул.. Народицька, 5 стверджується договором купівлі- продажу від 13 .12.2005 року, посвідченого Шумською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 2101 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Шумським БТІ , реєстраційний номер 10458644 від 14.02.2006 року .

У відповідності до ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповдати його внутрішній волі.

Правочин має бути у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першо-третьою, пёятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно п. 1ч.2ст. 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність» банки мають право здійснювати операції із валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

На здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 статті 47 Закону України « Про банки і банківську діяльність» , зокрема і на здійснення операцій з валютними цінностями, необхідне отримання дозволу від Національного банку України.

Як вбачається із додатку до дозволу № 22-1 від 04 грудня 2001 року, ЗАТ КБ « Приватбанк» отримав дозвіл на проведення операцій із валютними цінностями.

Тому позовні вимоги позивача - відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки із тих підстав, що ЗАТ КБ « Приватбанк» не мав права укладати договір кредиту в іноземній валюті та видавати йому валютний кредит, не підлягають до задоволення.

На даний час ЗАТ КБ «Приватбанк» перейменовано у публічне акціонерне товариство « Приватбанк « , що стверджується статутом публічного акціонерного товариства КБ « Приватбанк», затвердженим позачерговими загальними зборами акціонерів від 20 серпня 2009 року, погодженим Національним банком України 09.10.2009 року .

За вказаних обставин , суд вважає, що із позивача - відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивача - відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 26.10.2007 року, яка склалася станом на 08.12.2009 року по курсу Національного Банку гривні до долара США 7.98 грн. за 1 дол. США: по основній сумі кредиту: 168170.36 гривень, що складає 21073.98 доларів США , по відсотках - 25 063.19 гривень, що складає 3140.75 долара США , по пені - 3504.42 гривень , що складає 439.15 долара США , а всього 196737.96 гривень, що складає 24653.88 долара США.

Крім того, із позивача - відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивача - відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» штраф, передбачений п.6.6. в розмірі 250 гривень + 5% від суми позову 21857.33 долара США, що складає 168301.44 гривень по курсу 7.70 гривень за 1 долар США станом на 27 квітня 2009 року , як це просив позивач- відповідач ПАТ КБ « Приватбанк» , що буде складати 8415 грн. 07 коп. , а разом 8 665 грн. 07 коп. та судові витрати в сумі 1958. 50 грн. на підставі квитанцій про сплату судового збору та витрат на ІТЗ від 27.05.2009 року.

Крім того , суд вважає за доцільне стягнути із позивача-відповідач ОСОБА_2 в користь держави судові витрати в сумі різниці між сплаченим судовим збором ПАТ КБ та розміром задоволених позовних вимог , що буде складати 345.53 грн. / 196737.96 грн. +8665.07 грн. =205403.03грн. –сума задоволених позовних вимог , що повинно бути оплачено судовим збором в сумі 2054 .03 грн., а оплачено в сумі 1708.50 грн. /

При цьому суд вважає, що початкова ціна продажу будинковолодіння має бути визначена в сумі 260 000 гривень, як ринкова ціна визначена на день укладення кредитного договору , оскільки позивачем- відповідачем ПАТ КБ « Приватбанк» не представлялось доказів про зменшення вартості будинковолодіння, а саме ринкова вартість є основною при продажі будинковолодіння.

Разом із тим суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на рухоме майно, визначене в договорі застави від 26.10.2007 року, не підлягає до задоволення, оскільки ринкова вартість будинковолодіння , визначена , як початкова ціна продажу, є навіть більше чим достатньою для задоволення вимог позивача - відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» та , крім того, це рухоме майно є основним на даний час для позивача - відповідача ОСОБА_2 засобом отримання доходів. Також суд вважає, що звертати стягнення на рухоме майно, позивач - відповідач ПАТ КБ набуде права в тому випадку, коли коштів, виручених від продажу будинковолодіння буде недостатньо для погашення задоволених вимог.

Що стосується позовних вимог позивача - відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту на земельну ділянку, то в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення , оскільки земельна ділянка не є предметом іпотеки .

На підставі наведеного, керуючись ст.. 33,34,36, 38,39, 40,41 Закону України « Про іпотеку», ст.. 47 Закону України « Про банки і банківську систему « , ст. ст. 11, 203,215 , 526 ,527,530,1050 , 1054 ЦК України , ст.ст.212,213,214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ КБ « Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПРИВАТБАНК» , код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299 заборгованість за кредитним договором № 10/07/46 МШ від 26 жовтня 2007 року , що склалася станом на 08 грудня 2009 року в сумі 196 737 / сто дев’яносто шість тисяч сімсот тридцять сім/ гривень 96 коп. , що складає 24 653.88 доларів США , з яких 168170.36 гривень , що складає 21073.98 доларів США - заборгованість за основним тілом кредиту, 25063.19 гривень, що складає 3140.75 доларів США - заборгованість по відсотках, 3504.42 гривень, що складає 439.15 доларів США - заборгованість по пені шляхом звернення стягнення на житловий будинок із надвірними будівлями , що в м. Шумськ вул. Народицька,5 Тернопільської області, належний гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого Шумською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2005 року по реєстру № 2101, зареєстрованого в Шумському БТІ 14 лютого 2006 року за № 0354, реєстраційний номер 10458644.

Звернення стягнення на будинковолодіння, що в м. Шумськв ул. Народицька, 5 провести шляхом його продажу ПАТ КБ « Приватбанк» з укладенням від імені гр.. ОСОБА_2 договору купівлі- продажу з іншою особою –покупцем , з отриманням витягу із Державного реєстру прав нерухомості та наданням ПАТ КБ « Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з початковою ціною продажу 260 000 / двісті шістдесят тисяч/ гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк « ПРИВАТБАНК « , код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 , МФО № 305299 штраф в сумі 8665/ вісім тисяч шістсот шістдесят п»ять/ гривень 07 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» судові витрати в сумі 1958.50 гривень / код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001 МФО № 305299 .

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 345 грн. 53 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

В позові ОСОБА_2 до ПАТ КБ « Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 10/07/46 МШ від 26 жовтня 2007 року та іпотечного договору від 26 жовтня 2007 року , укладених між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ « Приватбанк» відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Шумський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з дня подання апеляційної заяви або без попереднього подання апеляційної заяви в строк визначений для її подання.

Суддя: