Рішення № 7531528, 29.10.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 жовтня 2008 року. Справа № 2-202/08

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, який надійшов до суду 25.09.2008 року, між позивачем та відповідачем співвласником квартири № 66 в житловому будинку № 15-Б по Бульвару Миру в м. Вільногірську, ОСОБА_2 укладено договір № 4902 від 11.06.1999 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до ст. 151 Житлового Кодексу України, власники квартир зобов'язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальній ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. Згідно ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків являються співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, і зобов'язані брати участь у загальних витратах з утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку. Такі ж самі положення містяться в роз'ясненні Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року. Згідно ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, встановлено, що власність зобов'язує, і власник зобов'язаний утримувати належне йому майно. Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" і п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 2.2.3 договору про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території № 4902 від 11.06.1999 року, власник квартири взяла не себе зобов'язання оплачувати позивачу надані житлово- комунальні послуги до 10 числа кожного місяця. Статею 629 ЦК України встановлено обов'язковість для сторін виконання умов договору. Згідно ст. 156 ЖК України, встановлено, що повнолітні члени сім'ї власника житлового приміщення зобов'язані приймати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, тобто залучення в якості співвідповідачі ОСОБА_3В та ОСОБА_4 відповідає вимогам чинного законодавства. В період з червня 2007 року по серпень 2008 року відповідачі не сплачували за утримання будинку і прибудинкової території, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1148.79 грн.

Позивач прохає стягнути на його користь з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1148.79 грн. та судові витрати - 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, додатково пояснила, що до цього часу відповідачі не приступили до погашення заборгованості.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали, проте самі були повідомлені про місце і час судового засідання належним чином. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідачів, суд на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідачів які не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно копії договору №4902 від 11.06.1999 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладеного між позивачем та відповідачем -ОСОБА_2, позивач зобов'язався надавати комунальні послуги, а відповідач зобов'язалася здійснювати оплату позивачу за надані комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкової території, як співвласник, в установлені строки - не пізніше 10 числа за наступним сплаченим місяцем.

Згідно довідки КП ВО ЖКГ м. Вільногірська від 04.09.08 p., відповідачі зареєстровані за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно витягу з особового рахунку № 4152066, за відповідачами станом на 01.09.2008 року є заборгованість з оплати комунальних послуг - 1148.79 грн.

Згідно платіжного доручення № 2054 від 08.09.08 року позивач сплатив витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 30.00 грн.

Згідно копії рішення Вільногірської міської ради від 24.01.2008 року № 661-35/V позивач звільнений від сплати держмита за подачу позовів про стягнення заборгованості за надані послуги.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання однією із сторін зобов'язань за договором між співвласниками нерухомого майна про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, а саме, невиконання зобов'язання з оплати за утримання будинку та прибудинкової території.

Суд приходить до висновків, що позивач та відповідачі перебувають в договірних відносинах про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, та з оплати цих послуг. Позивач свої зобов'язання виконав, відповідачі свої зобов'язання з оплати за утримання житла та прибудинкової території, не виконали,

внаслідок чого у відповідачів виник борг перед позивачем, який склав загальну суму 1148.79 грн. станом на 01.09.08 року.

Згідно ч. 3 ст.156 ЖК України, повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 11, 626 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із договору, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обгрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., та стягнення на користь держави судового збору (державне мито) в сумі 51.00 грн., згідно ст. 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 60, 61, 79, 88, 212-215, 222-228, 232, 233, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1, п/і 51700, Дніпропетровської області, (інші дані відсутні) - на користь Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська", юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26007123085061 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 20240048 - 1178.79 грн. (одну тисячу сто сімдесят вісім гривень 79 копійок), із яких: 1148.79 грн. - заборгованість по сплаті за користування квартирою та житлово-комунальними послугами, 30.00 грн. - в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) - 51.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачам за місцем їх проживання.