Постанова № 75310278, 13.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1248/17 13.07.2018

Провадження №22-ц/784/1028/18

Провадження №22-ц/784/1028/18

Категорія 48

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 липня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворська Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.

за участі: позивача ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засідання цивільну справу №478/1248/17-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення, яке постановив Казанківський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Іщенко Христини Валеріївни у приміщенні цього суду 17 квітня 2018 року о 17 годині 16 хвилині, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком,

в с т а н о в и л а :

14 серпня 2017 р. ОСОБА_1 звернула ся з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Позов обґрунтований тим, що 11 серпня 2000 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем, про що виконавчим комітетом Новоданилівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області зроблено актовий запис за №10 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1.

Під час пhоживання однією сім'єю ними придбано майно на загальну суму 142 690 грн., а саме: житловий будинок за АДРЕСА_1 вартістю 64590 грн., холодильник марки «Арістон» вартістю 8000 грн., морозильну камеру 185 літрів вартістю 5000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 3000 грн., комп'ютерні стільці - 2 шт. по 200 грн., диван односпальний вартістю 2000 грн., кухонний набір вартістю 4000 грн., кухонний диван вартістю 1500 грн., трил'яж вартістю 1300 грн., люстру вартістю 100 грн., м'який куток вартістю 6000 грн., стіл-тумбу вартістю 300 грн., набор меблів «Стінка» вартістю 5000 грн., тумбу під телевізор вартістю 1500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 1500 грн., музичний центр вартістю 500 грн., килим настільний вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 3х4 метри вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 2х1,5 метри вартістю 1000 грн., тюль 10 метрів вартістю 1000 грн., подушки 4 шт. на суму 1000 грн., ковдру з овчини вартістю 500 грн., ковдру синтепонову вартістю 500 грн., меблі - кухонний набір вартістю 2000 грн., меблі «Вітальня» вартістю 1000 грн., рукомийник вартістю 500 грн., пральну машину «Сатурн» вартістю 1500 грн., бесідку «Альтанка» вартістю 4000 грн., скутер вартістю 2500 грн., гараж для автомобіля вартістю 2000 грн., пральну машинку вартістю 500 грн., велосипед «Салют» вартістю 1000 грн., крупорушку вартістю 1500 грн., баки залізні 5 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 6 шт. вартість кожної 500 грн., стіл металевий довжиною 2 метри вартістю 1500 грн.

В добровільному порядку відповідач не бажає розділити придбане сумісно майно.

Посилаючись на викладене, позивач просила розділити спільно майно подружжя, визнавши за нею право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 32295 грн., морозильну камеру - 185 літрів вартістю 5000 грн., кухонний набір вартістю 4000 грн., кухонний диван вартістю 1500 грн., трил'яж вартістю 1300 грн., м'який куток вартістю 6000 грн., стіл-тумбу вартістю 300 грн., половину набору меблів «Стінка» вартістю 2500 грн., тумбу під телевізор вартістю 1500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 1500 грн., килим настільний вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 3х4 метри вартістю 1000 грн., подушки 2 шт. на суму 500 грн., ковдру з овчини вартістю 500 грн., меблі кухонний набір вартістю 2000 грн., меблі «Вітальня» вартістю 1000 грн., пральну машину «Сатурн» вартістю 1500 грн., велосипед «Салют» вартістю 1000 грн., баки залізні 2 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 3 шт. вартість кожної 500 грн., на загальну суму 69895 грн., інше майно на загальну суму 72795 грн., набуте під час спільного проживання, виділити відповідачу та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

04 жовтня 2017 р. ОСОБА_3 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про припинення права користування житловим приміщенням.

Позов мотивовано тим, що 05 грудня 1995 р. він придбав жилий будинок за АДРЕСА_1.

Право власності на будинок він зареєстрував 20 листопада 2000 р. У 2000 році між ним та відповідачем зареєстровано шлюб та з його згоди у 2015 році відповідача зареєстровано за адресою зазначеного житлового будинку в якості члена сім'ї - дружини.

14 серпня 2017 р. рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області шлюб між ним та відповідачем розірвано. Відповідач продовжує користуватись належним йому жилим будинком, вчиняє сварки, бійки, провокує конфлікти, внаслідок чого створюються незручності власнику житла щодо користування та розпорядження своїм майном.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач втратила статус члена сім'ї, тому втратила і право користування зазначеним жилим будинком, позивач просив суд припинити право користування ОСОБА_1 жилим будинком АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 р. позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Проти позову ОСОБА_3 заперечили, вважали його безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Проти позову ОСОБА_1 щодо поділу жилого будинку заперечував, посилаючись на придбання будинку до шлюбу за кошти його родичів, щодо поділу речей побутового вжитку не заперечував (крім поділу баків та бочок), частково погоджувався із запропонованим позивачем варіантом поділу, але просив виділити їй набір меблів «Стінка» (в цілому), музичний центр, килим на підлозі 2х1,5 м., скутер, пральну машинку вартістю 500 грн. та гойдалку, а йому просив виділити морозильну камеру, м'який куток, килим на підлозі 3х4м, пральну машину «Сатурн», велосипед «Салют».

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволені частково.

Постановлено визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 придбаний сторонами за спільні сумісні кошти, а тому вказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності у рівних частках. Відповідачем не надано суду належних доказів про набуття права власності на вищевказане майно за кошти, які належали йому особисто; на день розгляду справи судом сторони не погодили вартість іншого спірного майна, його перелік та не надали належних доказів у підтвердження його вартості, а тому суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимоги щодо розподілу спірного майна, також відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 як колишня дружина продовжує користування жилим будинком.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення її позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не повно з'ясував обставини справи щодо складу спірного майна, не взяв до уваги надані нею докази щодо його вартості, часткове визнання ОСОБА_4 складу та вартості спірного майна, протиправну поведінку останнього по відношенню до неї, а тому безпідставно не задовольнив її вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

З матеріалів справи, вбачається та судом встановлено що сторони 11 серпня 2000 р. зареєстрували шлюб, який рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2017 р. розірвано.

Згідно свідоцтва на право власності на житловий будинок за реєстровим №60, яке видано 25 грудня 2000 р. на підставі рішення Новоданилівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області від 20 листопада 2000 р. № 31, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1.

Після припинення сімейних відносин сторони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, до складу якого позивач включила житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 69 895 грн., а також речі побутового вжитку загальною вартістю 78 100 грн.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності (частина перша статті 66 СК України).

Проте поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України).

Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої статті 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, застосуванню підлягають положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Суд, вирішуючи спір, встановив що житловий будинок за АДРЕСА_1 придбаний сторонами за спільні сумісні кошти у рівних частках, а тому вказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності, врахувавши при цьому, що відповідачем не надано суду належних доказів про набуття права власності на вищевказане майно за кошти, які належали йому особисто.

Також суд відмовив у позові ОСОБА_3, посилаючись на відсутність у сторін будь-яких договірних відносин з приводу користування спірним жилим приміщенням та відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Будь-яких аргументів на спростeвання таких висновків суду апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить, в суді апеляційної інстанції позивач пояснила, що незгодна із рішенням суду лише в частині відмови у поділі речей побутового вжитку, ОСОБА_3 апеляційну скаргу не подавав, а тому колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду в цій частині.

Відмовляючи в позові в частині поділу речей побутового вжитку, суд послався на те, що на день розгляду справи судом сторони не погодили вартість спірного нерухомого майна, його перелік та не надали належних доказів у підтвердження його вартості, а тому суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги щодо розподілу спірного майна.

Як роз'яснено в п.п. 22, 23 Пленум Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» відзначив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, для визначення якої при необхідності призначається експертиза. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 просила провести поділ побутових речей, до складу яких включила: холодильник марки «Арістон» вартістю 8000 грн., морозильну камеру 185 літрів вартістю 5000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 3000 грн., комп'ютерні стільці - 2 шт. по 200 грн., диван односпальний вартістю 2000 грн., кухонний набір вартістю 4000 грн., кухонний диван вартістю 1500 грн., трил'яж вартістю 1300 грн., люстру вартістю 100 грн., м'який куток вартістю 6000 грн., стіл-тумбу вартістю 300 грн., набор меблів «Стінка» вартістю 5000 грн., тумбу під телевізор вартістю 1500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 1500 грн., музичний центр вартістю 500 грн., килим настільний вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 3х4 метри вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 2х1,5 метри вартістю 1000 грн., тюль 10 метрів вартістю 1000 грн., подушки 4 шт. на суму 1000 грн., ковдру з овчини вартістю 500 грн., ковдру синтепонову вартістю 500 грн., меблі - кухонний набір вартістю 2000 грн., меблі «Вітальня» вартістю 1000 грн., рукомийник вартістю 500 грн., пральну машину «Сатурн» вартістю 1500 грн., бесідку «Альтанка» вартістю 4000 грн., скутер вартістю 2500 грн., гараж для автомобіля вартістю 2000 грн., пральну машинку вартістю 500 грн., велосипед «Салют» вартістю 1000 грн., крупорушку вартістю 1500 грн., баки залізні 5 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 6 шт. вартість кожної 500 грн., стіл металевий довжиною 2 метри вартістю 1500 грн., зазначивши їх загальною вартістю 78 100 грн.

Згідно наданого позивачем акту опису майна від 21 липня 2017 р., який здійснено у присутності сторін, голови сільської ради, депутата сільської ради та двох свідків описано саме зазначене позивачем майно (без зазначення вартості), відповідач своїх заперечень до акту не подавав, підписав без застережень та зауважень. В суді як першої та апеляційної інстанції ОСОБА_3 також не заперечував проти наявності вказаного позивачем майна та його поділу, більш того в своїх запереченнях пропонував свій варіант поділу (а.с. 82-83).

Крім того ОСОБА_3 хоча і заперечував проти зазначеної позивачем оцінки спірного майна, але докази на підтвердження невірності такої оцінки не надавав.

В силу ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, вирішуючи спір, не звернув уваги на часткове визнання відповідачем позовних вимог щодо поділу речей побутового вжитку, відсутність у позивача в іншій спосіб захистити свої права, та безпідставно відмовив у позові.

З урахуванням викладеного, з метою вирішення спору між колишнім подружжям, колегія суддів вважає за необхідне з врахуванням пропозицій ОСОБА_3, викладених у запереченнях на позов, провести поділ речей побутового вжитку наступним чином.

Виділити у власність: ОСОБА_1 морозильну камеру 185 літрів вартістю 5000 грн., кухонний набір вартістю 4000 грн., кухонний диван вартістю 1500 грн., трил'яж вартістю 1300 грн., м'який куток вартістю 6000 грн., стіл-тумбу вартістю 300 грн., набор меблів «Стінка» вартістю 5000 грн., тумбу під телевізор вартістю 1500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 1500 грн., килим настінний вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 3х4 метри вартістю 1000 грн., подушки 2 штуки на суму 500 грн., ковдру з овчини вартістю 500 грн., меблі «Вітальня» вартістю 1000 грн., пральну машину «Сатурн» вартістю 1500 грн., велосипед «Салют» вартістю 1000 грн., баки залізні 3 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 3 шт. вартість кожної 500 грн., крупорушку вартістю 1500 грн. на загальну суму 39 100 грн.; виділити у власність ОСОБА_3 холодильник марки «Арістон» вартістю 8000 грн., меблі - кухонний набір вартістю 2000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 3000 грн., комп'ютерні стільці - 2 шт. по 200 грн., диван односпальний вартістю 2000 грн., люстру вартістю 100 грн., музичний центр вартістю 500 грн., килим на підлозі розміром 2х1,5 метри вартістю 1000 грн., тюль 10 метрів вартістю 1000 грн., подушки 2 шт. на суму 500 грн., ковдру синтепонову вартістю 500 грн., рукомийник вартістю 500 грн., бесідку «Альтанка» вартістю 4000 грн., скутер вартістю 2500 грн., гараж для автомобіля вартістю 2000 грн., пральну машинку вартістю 500 грн., баки залізні 2 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 3 шт. вартість кожної 500 грн., стіл металевий довжиною 2 метри вартістю 1500 грн. на загальну суму 39 000 грн.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду в частині вирішення позовних вимог про відмову у поділі частини спірного майна (речей побутового вжитку) скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, необхідно відповідно провести розподіл судових витрат.

Також необхідно провести розподіл судових витрат, понесених в апеляційній інстанції - сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплачено за вказані вище вимоги: до суду першої 391 грн., до суду апеляційної інстанції - 586 грн. 50 коп. Дані суми підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволення частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2018 року в частині відмови у поділі як спільного майна подружжя речей побутового вжитку скасувати, постановити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ як спільного майна подружжя речей побутового вжитку задовольнити частково.

Провести поділ як спільного майна подружжя речей побутового вжитку, виділивши у власність ОСОБА_1 морозильну камеру 185 літрів вартістю 5000 грн., кухонний набір вартістю 4000 грн., кухонний диван вартістю 1500 грн., трил'яж вартістю 1300 грн., м'який куток вартістю 6000 грн., стіл-тумбу вартістю 300 грн., набор меблів «Стінка» вартістю 5000 грн., тумбу під телевізор вартістю 1500 грн., телевізор «Самсунг» вартістю 1500 грн., килим настінний вартістю 1000 грн., килим на підлозі розміром 3х4 метри вартістю 1000 грн., подушки 2 штуки на суму 500 грн., ковдру з овчини вартістю 500 грн., меблі «Вітальня» вартістю 1000 грн., пральну машину «Сатурн» вартістю 1500 грн., велосипед «Салют» вартістю 1000 грн., баки залізні 3 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 3 шт. вартість кожної 500 грн., крупорушку вартістю 1500 грн. на загальну суму 39 100 грн.

Провести поділ як спільного майна подружжя речей побутового вжитку, виділивши у власність ОСОБА_3 холодильник марки «Арістон» вартістю 8000 грн., меблі - кухонний набір вартістю 2000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 3000 грн., комп'ютерні стільці - 2 шт. по 200 грн., диван односпальний вартістю 2000 грн., люстру вартістю 100 грн., музичний центр вартістю 500 грн., килим на підлозі розміром 2х1,5 метри вартістю 1000 грн., тюль 10 метрів вартістю 1000 грн., подушки 2 шт. на суму 500 грн., ковдру синтепонову вартістю 500 грн., рукомийник вартістю 500 грн., бесідку «Альтанка» вартістю 4000 грн., скутер вартістю 2500 грн., гараж для автомобіля вартістю 2000 грн., пральну машинку вартістю 500 грн., баки залізні 2 шт. об'ємом 2 куб. метри, вартість кожного 2000 грн., бочки залізні об'ємом 200 літрів 3 шт. вартість кожної 500 грн., стіл металевий довжиною 2 метри вартістю 1500 грн. на загальну суму 39 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 977 грн. 50 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська

_________

Повний текст постанови складений 16 липня 2018 року