Рішення № 75308502, 27.06.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1573/16-ц

Провадження № 2-956/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Євдокімова В.С.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, посилаючись на те, що 21.02.2016 року між позивачкою та ОСОБА_4 було підписано договір оренди нерухомого майна. Згідно умов даного договору, «предметом даного договору є тимчасова передача в оренду на платній основі, належного на праві власності відповідачеві жилого приміщення у вигляді приватного жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма невід'ємними технічними приладами і з предметами домашньої обстановки згідно з додатком № 1 до даного Договору. Відповідно до додатку № 1 до договору оренди від 21.02.2016 року, а саме акту прийому-передачі жилого приміщення від 22.01.2016 року, Орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування (оренду) жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Окрім того, відповідно до умов договору оренди від 21.02.2016 року, а саме п. 2.2.2., та акту прийому-передачі від 22.02.2016 року, орендар забезпечує збереження і утримання в належному стані Об'єкта нерухомості на умовах, визначених Договором, не допускаючи його порчі або ж приведення у непридатний стан. Проте, 11.03.2016 року у вказаному об'єкті нерухомості, а саме приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 виникла пожежа, внаслідок якої будинку і власнику було завдано значної матеріальної шкоди. Згідно висновку № 39/В/18.03.2016 від 18.03.2016 року по дослідженню причин пожежі, що виникла 11.03.2016 року в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, наданому дослідницько-випробувальною лабораторією 5 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області встановлено, що: «осередок виникнення горіння знаходився у приміщенні парильні сауни житлового будинку на ділянці перекриття в місці проходження димовивідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення». Окрім того, відповідно до того ж таки висновку, причиною пожежі в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, стало самозагорання горючих конструктивних елементів перекриття приміщення парильні сауни житлового будинку в результаті передачі тепла від розігрітих до більш високої температури конструктивних елементів димовідвідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення. Таким чином, відповідно до вказаного висновку, причиною виникнення пожежі була надмірна (по температурним показникам) експлуатація приміщення сауни (парильні). Зважаючи на той факт, що дані приміщення взагалі не передавалися в оренду Відповідачу, та він не мав права їх використовувати за призначенням, проте, всупереч умовам договору все ж таки використовував, це і призвело до самозагорання горючих конструктивних елементів перекриття приміщення парильні сауни житлового будинку. Більше того, Відповідач використовував його з порушенням правил експлуатації даного приміщення (це стосується саме температурних показників), що і призвело до виникнення пожежі.

В свою чергу, Відповідач порушив умови договору, а саме п. 2.2.1. та використовував житловий будинок не за призначенням визначеним у договорі, а саме не лише для проживання, використовуючи при цьому нежилі приміщення - сауни (парильні) та басейну, які навіть не передавалися йому у користування.

Відповідно до висновку експерта № 30 вих. № 30 від 01.04.2016 року наданим ТОВ «Українська експертна компанія» за результатами проведення будівельно-технічного дослідження: «вартість відновлювальних робіт внаслідок пожежі житлового буднику АДРЕСА_1 складає 960 294 (дев'ятсот шістдесят тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні, без вартості теплового обладнання сауни та спеціального обладнання басейну». Відповідно до комерційної пропозиції ТОВ «Басейн СПА Сервіс», вартість відновлювальних робіт спеціального обладнання басейну складає 47 245,00 (сорок сім тисяч двісті сорок п'ять) гривень та 13 840,00 (тринадцять тисяч вісімсот сорок) Евро, що станом на день подачі позову, а саме на 15.06.2016 року, відповідно до офіційного курсу валют, встановленого НБУ (100 Євро = 2796,70 грн.), становить 387 104,80 (триста вісімдесят сім тисяч сто чотири) гривні 80 копійок. В зв'язку з наведеним позивач просить стягнути завдані матеріальні збитки , а також заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінює 200000 грн., а також понесені судові витрати, які складаються зі сплати судового збору, які позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі, пояснила на заподіяння позивачу значної шкоди та не можливості користуватися будинком та підсобними приміщеннями. Відповідач добровільно відшкодовувати збитки не бажає.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та подав відзив на позов в якому обґрунтував свої вимоги. Крім того надав суду висновок експерта, щодо причин загорання. Просить в позові відмовити, як недоведеному.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, свідків, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив. що він працює по найму в відповідача ОСОБА_4 та був свідком того як господар на третій день після пожару привозив свого експерта який оглядав місце. Крім того вказав що на той час сауну топив він або водій відповідача.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала аналогічні покази , показам свідка ОСОБА_5

Судом встановлено. що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.18)

21.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було підписано договір оренди нерухомого майна, а саме жилого приміщення у вигляді приватного жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма невід'ємними технічними приладами і з предметами домашньої обстановки згідно з додатком № 1 до даного Договору (а.с.10-15).

Згідно умов даного договору, а саме п. 1.1.: «предметом даного договору є тимчасова передача в оренду на платній основі, належного на праві власності Орендодавцю жилого приміщення у вигляді приватного жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з усіма невід'ємними технічними приладами і з предметами домашньої обстановки згідно з додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору оренди від 21.02.2016 року, а саме акту прийому-передачі жилого приміщення від 22.01.2016 року, Орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування (оренду) жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору оренди від 21.02.2016 року, а саме п. 2.2.2., та акту прийому-передачі від 22.02.2016 року, орендар забезпечує збереження і утримання в належному стані Об'єкта нерухомості на умовах, визначених Договором, не допускаючи його порчі або ж приведення у непридатний стан.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, орендар мав бережно ставитися до майна, що знаходиться в будинку та на території земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору зазначено наступне: «Орендар зобов'язаний прийняти об'єкт нерухомості в строки і на умовах, визначених даним договором, і використовувати об'єкт нерухомості лише для проживання в ньому».

Згідно висновку № 39/В/18.03.2016 від 18.03.2016 року по дослідженню причин пожежі, що виникла 11.03.2016 року в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, наданому дослідницько-випробувальною лабораторією 5 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області встановлено, що: «осередок виникнення горіння знаходився у приміщенні парильні сауни житлового будинку на ділянці перекриття в місці проходження димовивідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення». Окрім того, відповідно до того ж таки висновку, причиною пожежі в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, стало самозагорання горючих конструктивних елементів перекриття приміщення парильні сауни житлового будинку в результаті передачі тепла від розігрітих до більш високої температури конструктивних елементів димовідвідного каналу (димаря) опалювальної печі даного приміщення. Таким чином, відповідно до вказаного висновку, причиною виникнення пожежі була надмірна (по температурним показникам) експлуатація приміщення сауни (парильні) (а.с.22-32).

Відповідно до висновку експерта № 30 вих. № 30 від 01.04.2016 року наданим ТОВ «Українська експертна компанія» за результатами проведення будівельно-технічного дослідження: «вартість відновлювальних робіт внаслідок пожежі житлового буднику АДРЕСА_1 складає 960 294 (дев'ятсот шістдесят тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні, без вартості теплового обладнання сауни та спеціального обладнання басейну». Відповідно до комерційної пропозиції ТОВ «Басейн СПА Сервіс», вартість відновлювальних робіт спеціального обладнання басейну складає 47 245,00 (сорок сім тисяч двісті сорок п'ять) гривень та 13 840,00 (тринадцять тисяч вісімсот сорок) Евро, що станом на день подачі позову, а саме на 15.06.2016 року, відповідно до офіційного курсу валют, встановленого НБУ (100 Євро = 2796,70 грн.), становить 387 104,80 (триста вісімдесят сім тисяч сто чотири) гривні 80 копійок (а.с.33-74).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.Керуючись положеннями вищезазначеної статті, договір оренди житлового будинку є дійсним та не оспорювався сторонами, що підтверджується підписами сторін у даному договорі та у акті прийому-передачі.

Згідно з умовами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.2.1. відповідач використовував житловий будинок не за призначенням визначеним у договорі, а саме не лише для проживання, використовуючи при цьому нежилі приміщення - сауни (парильні) та басейну, які навіть не передавалися йому у користування.

Таким чином, недотримання істотних умов договору, а саме використання орендованого майна не за тим цільовим призначенням, що вказано в умовах договору є нічим іншим як порушенням умов договору, що призвело до негативних наслідків, а саме виникненні пожежі, що нанесла величезну шкоду, майну позивача.

Згідно умов п. 5.2. Договору оренди, Орендар несе відповідальність за правильне і безпечне використання Об'єкта нерухомості.

Відповідно до умов договору, а саме п. 2.2.5. та п. 5.2.1. орендар зобов'язаний відшкодувати будь-яку шкоду, нанесену будинку орендарем не пізніше 14 календарних днів.

В п. 5.2.2. Договору оренди зазначено: «при погіршенні стану чи знищенні Об'єкту нерухомості з вини Орендаря, він відшкодовує Орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту чи відновлення майна протягом 14 календарних днів.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» заначено наступне: «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 779 ЦК України, Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно з умовами ч. 1 ст. 786 ЦК України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року (далі по тексту - ППВСУ) «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено наступне: «відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки останні знаходяться в матеріальній залежності від відповідача.

Під час судового розгляду знайшли підтвердження посилання позивача на те, що внаслідок пошкодження її власного майна відповідачем, нанесено їй матеріального збитку діями відповідача, ухилення ним від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позивач перенесли душевні хвилювання, чим їм було спричинено моральну шкоду, тому нанесена такими неправомірними діями відповідача моральна шкода підлягає відшкодуванню в судовому порядку.

Оцінюючи розмір моральних збитків суд вважає можливим стягнути з відповідача в якості моральної шкоди на користь позивачів 200000 гривень, оскільки такий розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Позивач внаслідок неправомірних дій відповідача поніс судові витрати на оплату судового збору , тому ці витрати повинні бути відшкодовані йому згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89,141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 23,526,779,783,786, 1166, 1167 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1347398,80 грн. та завданої моральної шкоди в розмірі 200000 грн., а всього 1547398,80 грн..

Розірвати договір оренди нерухомого майна укладеного 21.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в виді сплати судового збору в сумі 6890,00 грн..

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко